- •Основні показники перевізної роботи залізниць
- •1. Загальна класифікація показників перевізної роботи залізниць
- •2. Кількісні показники роботи залізниць
- •2.1. Класифікація кількісних показників
- •2.2. Кількісні показники вантажної роботи
- •2.3. Кількісні показники технічної роботи при виконанні вантажних перевезень
- •3.2.1. Навантаження вагону
- •3. Показники використання рухомого складу
- •3.1. Суть і призначення показників використання рухомого складу
- •3.2. Показники використання вантажних вагонів
- •3.2.2. Середньодобовий пробіг вагону
- •3.2.3. Продуктивність вагону
- •3.3. Оборот вагону вантажного парку та його елементи
- •3.3.1. Рейс вагону і коефіцієнт порожнього пробігу
- •3.3.2. Види швидкостей руху на залізничному транспорті
- •3.3.3. Простої вагонів і їх облік
- •3.3.4. Вагонне плече
- •3.3.5. Коефіцієнт місцевої роботи
- •3.4. Розрахунок обороту вагону по елементах
- •Приклад розрахунку середнього часу простою на станції транзитних вагонів без переробки
- •Приклад На умовах попереднього прикладу провести аналіз впливу зміни показників на величину обороту вагону, при цьому:
- •3.6. Нормування парків вагонів
3.3.1. Рейс вагону і коефіцієнт порожнього пробігу
Викорістання
вагону також
характеризується
рейсом
- відстанню,
яку проходить вагон за час виконання
одного циклу перевізних
операцій,
тобто
за час обороту.
Візначається рейс діленням виконаних вагонно-кілометрів на роботу. Як і пробіг у вагоно-кілометрах, рейс може бути загальним (повним), навантаженим і порожнім.
Навантаженім рейсом є відстань, яку проходить вагон від пункту вантаження до пункту вивантаження.
Порожній рейс - відстань, що проходить вагон від пункту вивантаження до пункту нового вантаження.
Повній рейс вагону визначається діленням числа вагоно-кілометрів на роботу (мережі, залізниці):
,
(33)
де
- кількість
вагоно-кілометрів
в середньому
за добу;
- робота за добу.
Наприклад, при = 8 млн. вагоно-км. і = 8000 вагонів
= 8000000/8000 = 1000 км.
Середній навантажений рейс може бути визначений діленням числа навантажених вагоно-кілометрів на роботу:
.
(34)
Наприклад,
при
= 6 млн. вагоно-км. і
=
8000 вагонів
=
6000000 : 8000 = 750 км.
Середній порожній рейс може бути визначений як число порожніх вагоно-кілометрів, розділене на роботу:
(35)
Наприклад,
при
= 200000 вагоно-км. і
= 8000 вагонів
200000
: 8000 = 250 км.
Рейс
вагону залежить від відстані, на яку
потрібно перевозити вантаж, тобто від
дальності пробігу вантажу
та динамічного навантаження вагону
.
Між цими величинами та рейсом є залежність
(36)
Якщо динамічне навантаження менше статичного, то навантажений рейс буде більше дальності пробігу вантажів. Тому треба прагнути до того, щоб підвищувати динамічне навантаження і цим скорочувати навантажений рейс. Одним із способів досягнення цього є використання на дальніх відстанях вагонів, які мають велику вантажопідйомність і високе статичне навантаження.
Показником, що характеризує частку порожнього пробігу у пробігу навантажених вагонів або у загальному пробігу є коефіцієнт порожнього пробігу, що визначується по формулам:
по відношенню до пробігу навантажених вагонів
,
(37)
по відношенню до загального пробігу вагонів
,
(38)
де
-
вагоно-кілометри
пробігу вагонів у порожньому стані;
-
вагоно-кілометри
пробігу вагонів у навантаженому стані.
Порожній пробіг вагонів залежить від розміщення продуктивних сил по країні, зокрема, районів вантаження і вивантаження, нерівномірності руху по напрямах, роду вантажу та обумовленої цим спеціалізації вагонного парку. Зниження відсотка порожнього пробігу може бути досягнуте за рахунок регулювання подачі порожняка під вантаження, завантаження порожніх вагонів вантажами у порожньому напрямі. Проте, із зростанням частки спеціалізованих вагонів у парку, порожній пробіг вагонів може збільшуватися.
Із зменшенням коефіцієнта порожнього пробігу вагонів скорочуються пробіг рухомого складу, потрібний його парк, а також робота у тонно-кілометрах брутто з розрахунку на одиницю перевезень і, отже, досягається економія на утриманні локомотивних бригад, паливі й електроенергії для тяги поїздів, утриманні та ремонті вагонів і локомотивів, скорочуються також потрібні капітальні вкладення у рухомий склад і розвиток мережі.
Скорочення непродуктивного порожнього пробігу досягається, зокрема, ширшим використанням вагонів під так звані «здвоєні операції» - використання під вантаження звільнених з-під вивантаження вагонів. Для оцінки ступеня використання таких вагонів використовується коефіцієнт здвоєних операцій, який визначається по формулі:
,
(39)
де
- відповідно кількість завантажених і
вивантажених вагонів;
-
кількість вагонів, що брали участь у
вантажних операціях («місцевих» вагонів).
-
кількість прийнятих під вантаження
порожніх вагонів.
Чим більше коефіцієнт здвоєних операцій, тим більш повно використовуються під вантаження порожні вагони, що звільняються з-під вивантаження, і тим менше буде пробіг порожніх вагонів.
Очевидно,
що
не може бути менше 1 та більше 2.
