- •Суми - 2008
- •Список лабораторних робіт з курсу фізики «Оптика»
- •Графік виконання
- •Лабораторна робота № 1-2 вивчення інтерференції світла за допомогою методу юнга
- •Визначення довжини хвилі випромінювання.
- •Дослідження впливу просторової когерентності на відмінність інтерференційної картини.
- •Теоретичні відомості
- •Отже ширина інтерференційної смуги
- •Виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 вивчення явища інтерференції за допомогою біпризми френеля
- •Теоретичні відомості
- •З формули (2) одержимо
- •Опис установки
- •Виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 визначення довжини світлової хвилі за допомогою кілець ньютона і дослідження часової когерентності випромінювання
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи:
- •Частина 2 теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки:
- •Якщо знехтувати додатковою різницею ходу λ/2, обумовленою різницею умов відбивання хвиль на границях “скло–повітря” і “ повітря–скло ”, можна вважати
- •Вивчення дифракції
- •Дифракція Френеля.
- •Дифракція Фраунгофера.
- •Частина і: Дифракція Френеля теоретичні відомості
- •Виконання експерименту
- •Встановити екран з отвором на такій відстані, щоб вкладалось 2, 3, 4, 5, 6 зон. В кожному випадку замалювати дифракційну картину, зуміти пояснити її, використовуючи теорію зон Френеля.
- •Результати виконання роботи:
- •Частина 2: Дифракція Фраунгофера теоретичні відомості
- •Знайдемо, який же результат ми будемо мати в точках о1, о1…
- •Визначення довжини світлової хвилі
- •Аналогічно можна отримати умову для m-ї темної смуги:
- •Виконання роботи
- •Результати виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •3.Встановити коліматор і зорову трубу так, щоб їхні оптичні вісі співпадали.
- •Виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення дифракції фраунгофера від однієї щілини
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Визначеня головної фокусної відстані збиральних і розсіювальних лінз
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи і. Визначити головну фокусну відстань збиральної лінзи.
- •Контрольні питання
- •Сферична аберація. Хроматична аберація.
- •Астигматизм.
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Результати виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12-13 моделювання оптичних систем
- •Моделювання зорової труби Галілея. Моделювання зорової труби Кеплера.
- •Моделювання мікроскопа.
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Результати виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14 одержання і дослідження поляризованого світла Перевірка законів Брюстера та Малюса
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Завдання 3. Перевірка закону Малюса
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення повороту площини поляризації оптично активними речовинами та визначення концентрації цукру в розчині за допомогою поляриметра
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Результати виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторний практикум з фізики оптика
Виконання роботи
За допомогою рефрактометра Аббе можна визначити показник заломлення рідини двома методами: методом ковзного променя і методом повного внутрішнього відбивання.
І. Визначення показника заломлення рідини методом ковзного променя.
Закрити ваткою вхід в нижню призму. На нижню призму помістити 2-3 краплі розчину цукру і опускають верхню призму.
Встановити джерело світла так, щоб поле зору, що спостерігається в окуляр, добре освітлювалось.
Змінюючи положення окуляра, досягти різкого зображення шкали рефрактометра. При цьому поле зору буде розділено на темну і світлу частину кольоровою границею.
Обертаючи сектор, що зв’язаний з компенсатором, досягти того, що границя світла і тіні в полі зору стала достатньо різкою. Пересуваючи окуляр вздовж шкали, досягти спів падання трьох горизонтальних ліній з границею поділу світла і тіні.
Проти ліній відраховуємо по лівій шкалі показник заломлення розчину, а по правій – його концентрацію
.
ІІ. Визначення показника заломлення методом повного внутрішнього відбивання.
Відкрити вхід в нижню призму, закрити вхід в верхню. В окуляр спостерігаємо поле зору. Воно тепер складається із світлової частини і напівтіні, причому границя поділу повинна співпадати з границею розділу світла і тіні при визначенні методом ковзного променя.
Змінюючи концентрацію, визначимо показник заломлення розчинів, причому кожне вимірювання проводиться не менше трьох разів. Дані занести до таблиць. Визначити відносну похибку результату.
Результати виконання роботи:
Таблиця 1.
Визначення показника заломлення рідини методом ковзного променя.
№ речовини |
№ вимірювання |
Показник
заломлення,
|
Концентрація
|
Середнє значення
|
Середнє значення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.
Визначення показника заломлення методом повного внутрішнього відбивання.
№ речовини |
№ вимірювання |
Показник заломлення, |
Концентрація |
Середнє значення
|
Середнє значення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За отриманими даними накреслити графік
0
