- •Харків 2005
- •1 Класифікація кулінарної продукції
- •2 Основні принципи проектування рецептур на кулінарну продукцію
- •Формулювання цілей і завдань розробки рецептур на нову продукцію
- •4 Алгоритм розробки рецептур на нову кулінарну продукцію
- •5 Розробка проекту рецептури
- •5.1 Вибір рецептури-аналога
- •5.2 Розробка проекту рецептури на основі корекції рецептури-аналога
- •5.3 Розробка проекту рецептури на основі типової технологічної моделі (ттм) кулінарної продукції
- •5.4 Розробка проекту рецептури на підставі математичного моделювання
- •Задача оптимізації рецептур млинців
- •Завдання оптимізації булочних виробів заданої якості
- •Вибір рецептур високобілкових низькокалорійних виробів
- •Вибір рецептури низькокалорійних виробів з максимально можливим вмістом харчових волокон
- •Вибір рецептури вітамінізованих виробів низької калорійності
- •Оптимізація рецептур супів
- •6 Приклади розробки проекту рецептури
- •6.1 Приклади розробки проекту рецептури нової кулінарної продукції на основі рецептури-аналога
- •6.2 Приклади розробки проекту рецептури нової кулінарної продукції на основі типової технологічної моделі
- •6.3 Приклади розробки проекту рецептури нової кулінарної продукції на основі математичного моделювання
- •7 Вимоги до побудови найменування нової продукції й оформлення рецептури
- •Список рекомендованОї лИтератури
5.2 Розробка проекту рецептури на основі корекції рецептури-аналога
Один з підходів до розробки проекту рецептури полягає в тому, що, насамперед, визначаються можливі зміни рецептури-аналога, що забезпечують новизну проектованої рецептури.
До цих змін відносяться наступні:
збільшення кількості компонентів рецептури-аналога на одну і більш одиниць;
заміна компонентів рецептури-аналога від одної до n-а одиниць (n – кількість компонентів, включених у рецептуру, а – визначальний і постійний компоненти рецептури, що забезпечують ознаку виду страви).
Варіанти змін рецептури-аналога можуть бути подані наступними комбінаціями:
1 компонент рецептури заміняється 1, 2, 3, 4, ... n-а компонентами, що не порушують належність проектованої продукції до визначеної групи;
до існуючої кількості компонентів рецептури додається 1, 2, 3 ... n компонентів;
зміни можуть здійснюватися в межах існуючого виходу продукції, виготовленої за рецептурами-аналогами;
зміни можуть здійснюватися з урахуванням зміни виходу в бік збільшення або зменшення.
На першому етапі проектування рецептури виділяються контрольні позиції (таблиця 5.2).
Таблиця 5.2 - Структурування рецептури за контрольними позиціями
№ з/п |
Найменування сировини, що входить у рецептуру-аналог
|
Маса нетто, г |
Контрольні позиції (контрольні крапки) |
1 |
n1 |
a1 |
a1 – const |
2 |
n2 |
a2 |
a2 – const |
3 |
n3 |
a3 |
a3 - перем. |
4 |
n4 |
a4 |
a4 – перем. |
. . |
. . |
. . |
. . |
N |
nn |
an |
аn – перем. |
|
|
М н/ф |
|
Виділені контрольні позиції як обов'язкові компоненти рецептур вимагають обґрунтування. Також повинна бути обґрунтована можливість заміни перемінних компонентів (у прикладі – а3, а4).
Далі записується рівність, виходячи з даних таблиці 5.2:
а1 + а2 + а3 + а4 + . . . + аn = аi = Мн.с., (5.1)
де: аi – маса компонентів нетто, що входять у рецептуру-аналог, г;
Мн.с. – маса набору сировини нетто, г.
Внесення змін у контрольні точки рецептури дозволяє одержати нову рецептуру. Апробація проекту рецептури проводиться в лабораторних умовах.
Під час створення нової продукції може бути складено кілька варіантів проектів рецептур.
Під час роботи над проектом рецептури здійснюється розрахунок внесених у рецептуру змін (таблиця 5.3) і оцінка органолептичних показників.
Таблиця 5.3 - Оформлення рецептури на етапі її проектування
Найменування компонента |
Зміни по масі сировини нетто, внесені в рецептуру-аналог, г |
||||||
Маса компоненту, що змінюється, г |
Маса компонентів, що вводяться в рецептуру, г |
||||||
До внесен- ня змін |
Після внесен- ня змін |
1-й ком-по-нент |
2-й ком- по-нент |
3-й ком-по-нент |
…… |
n-й ком-по-нент |
|
n1 |
|
|
|
|
|
|
|
n2 |
|
|
|
|
|
|
|
n3 |
|
|
|
|
|
|
|
n4 |
|
|
|
|
|
|
|
. . |
|
|
|
|
|
|
|
nn |
|
|
|
|
|
|
|
