- •Супутникова геодезія
- •Порядок оцінювання знань студентів……….……...149 Рекомендована література………………………………150
- •П.Г. Черняга, і.М. Бялик, р.М. Янчук супутникова геодезія
- •Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •6.080101 “Геодезія, картографія та землеустрій”
- •Опис предмета навчальної дисципліни……………….….4 Мета і завдання навчальної дисципліни……………..…..5
- •Програма навчальної дисципліни «Супутникова геодезія»………….………………………………….…..…6
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих змістових модулів ….……..……………………….……10
- •Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт………………………………………………………94
- •4. Тестова програма……………………………………...145
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Програмний матеріал блоків змістових
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Тема 7. Глобальні радіонавігаційні системи
- •2.1 Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Етапи розвитку супутникової геодезії
- •Методи супутникової геодезії
- •Геометричний метод
- •Динамічний метод
- •Тема 2. Системи небесних та земних координат
- •Поняття про небесну сферу
- •Системи координат
- •Умовна інерціальнана система координат
- •Земна геоцентрична система координат
- •Геоцентрична система координат wgs -84
- •Тема 3. Системи виміру часу і зв’язки між ними
- •Одиниці вимірювання часу
- •Системи вимірювання часу
- •Системи всесвітнього часу
- •Поясний та декретний час
- •Динамічний та ефемеридний час
- •Системи відліку часу в космічних системах
- •Тема 4. Елементи та класифікація орбіт шсз
- •Поняття орбіти. Ефемериди орбіти
- •Класифікація орбіт шсз
- •Елементи орбіти шсз
- •Тема 5. Основи теорії руху шсз
- •Поняття про незбурений рух шсз. Закони Кеплера
- •Збурюючі фактори
- •Диференціальні рівняння незбуреного руху шсз
- •5.4 Елементарний вивід рівняння руху супутника
- •Обчислення незбуреної ефемериди
- •Визначення попередніх елементів орбіти спостережень
- •Тема 6. Технічні засоби та методи спостереження за шсз
- •Активні та пасивні шсз
- •Класифікація методів спостережень шсз
- •Радіотехнічні спостереження
- •Доплеровські спостереження
- •6.6. Умови радіовидимості супутників
- •2.2 Змістовий модуль 2 Супутникові радіонавігаційні системи
- •Тема 7. Глобальні радіонавігіційні системи
- •Поняття про супутникові радіонавігаційні системи
- •Будова gps і глонасс
- •Космічний сегмент
- •Контрольний сегмент
- •Сегмент користувача
- •Тема 8. Структура похибок gps-спостережень
- •8.1. Загальна характеристика похибок при gps– вимірюваннях
- •Похибк,и обумовлені сузір'ям супутників, критерії їх оцінки
- •Похибки, обумовлені зовнішніми умовами
- •8.4. Похибки, обумовлені gps-приймачем
- •Тема 9. Основні принципи визначення місцеположення за допомогою супутникових систем
- •Системи координат в gps
- •Системи часу в gps
- •9.3 Міжнародна gps служба igs. Поняття про перманентну станцію та використання її даних при gps- спостереженнях
- •9.4. Застосування gps для побудови геодезичних мереж
- •Тема 10. Методи визначення координат при gps- спостереженнях
- •Класифікація технологій визначення координат gps-спостережень
- •Диференціальні методи gps-спостережень
- •Статичний метод
- •Визначення координат методом швидкої статики
- •Кінематичний метод
- •Метод стій-іди
- •Псевдостатична, псевдокінематична та реокупаційна технології
- •Тема 11. Планування геодезичного знімання
- •Необхідність та загальні засади планування gps- спостережень
- •Програми планування gps-спостережень
- •Тема 12. Опрацювання даних gps-спостережень
- •Загальний порядок та завдання, що виникають при опрацюванні даних gps-спостережень
- •Опрацювання даних gps-спостережень із застосуванням спеціальних програмних продуктів
- •Оцінка точності gps-спостережень
- •3. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Перетворення координат точки на земній поверхні з референцної геодезичної системи координат b, l, h в референцну декартову систему координат Xr, Yr, Zr
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Визначення основних параметрів незбуреного руху шсз
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Обчислення незбурених ефемерид шсз
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Будова та призначення gps-приймачів Trimble 4800
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Будова і технічні характеристики контролера tsc-1
- •Лабораторна робота № 6
- •Лабораторна робота № 7 Тема: gps-спостереження методом швидкої статики
- •Лабораторна робота № 8 Тема: gps-спостереження методом стій-іди
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Знайомство з структурами gps-сигналу та файлу у форматі rinex
- •Лабораторна робота № 10 Тема: Імпорт даних gps-спостережень та робота в tgo в режимі «знімання»
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Робота в tgo в режимі «План» та імпорт даних в AutoCad
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Створення плану в програмі AutoCad на основі експортованих даних gps-спостережень
- •«Швидка статика»?
- •Черняга Петро Гервазійович Бялик Ігор Миколайович Янчук Руслан Миколайович супутникова геодезія
Системи координат
Вивчення рухів супутників вимагає зручної системи відліку і в загальному вона складається із систем координат та виміру часу. При цьому поняття часу приймає простий геометричний зміст як кут повороту Землі.
Системи координат можна поділити за математичною основою на прямолінійні і криволінійні. До прямолінійних відносять прямокутні системи. До криволінійних сферичні, сфероїдальні, циліндричні тощо.
За положенням початку координат системи можна поділити на планетоцентричні, геліоцентричні, геоцентричні, квазігеоцентричні (референцні), топоцентричні, супутникоцентричні тощо.
За орієнтацією основної площини системи поділяють на екваторіальні, екліптичні, горизонтальні, орбітальні.
За орієнтацією початкової площини – на гринвіцькі та рівноденні.
Орієнтація системи координат в просторі може бути задана в залежності від характерних точок небесної сфери або поверхні Землі і тому слід розрізняти системи, які обертаються з тілом Землі і не обертаються відносно поверхні Землі.
Слід також задавати епоху (момент часу), на яку фіксується система координат, тому що точки, які визначають напрям осей, можуть зазнавати з часом змін. За характеристикою часу системи можуть бути миттєвими, середніми, середніми на дану епоху.
Відповідно від орієнтації осі X системи координат можуть називатися по-різному. Якщо вісь X знаходиться в площині Грінвіцького меридіану, то така система називається земною або грінвіцькою, а якщо вісь X орієнтована в середню точку весняного рівнодення, то інерціальною системою координат.
Умовна інерціальнана система координат
Умовна інерціальнана система координат є нерухомою або рухається у просторі прямолінійно і рівномірно, зберігаючи паралельність осей координат в початковому положенні. Початком інерціальної системи координат є центр мас Землі (рис. 2.2).
Рис. 2.2 Умовна інерціальна система координат
Вісь X спрямована в точку весняного рівнодення і співпадає з перетином площин земного екватора та екліптики. Вісь Z перпендикулярна до осі X і збігається із віссю моменту імпульсу Землі, яка внаслідок інерціального руху Землі має незначне відхилення від осі обертання Землі (в межах 0,001 с). Перетин осі моменту імпульсу Землі із небесною сферою утворюють точку небесного ефемеридного полюсу (СЕР). Вісь Y доповнює систему до правої.
Практично положення точки весняного рівнодення визначається за результатами спостережень зірок, які вибрані з фундаментального каталогу, тому положення інерціальної системи визначають з деякою похибкою, а рух центра мас
Землі навколо Сонця зазнає прискорення. Таку систему називають умовною інерціальною (CIS). Оскільки положення СЕР і точку весняного рівнодення визначають в змінному полі, то систему CIS фіксують на певну епоху. Розглянута система координат є інерціальною, а, отже, для розв’язування задач в ній можна користуватись законами Ньютона.
Земна геоцентрична система координат
Загальноприйняті геоцентричні системи координат відтворюються мережею супутникових перманентних станцій. Для вирішення проблем геодезії та геодинаміки береться умовна земна система CTS – це геоцентрична просторова ортогональна система координат. Початок координат
знаходиться в центрі мас Землі (рис. 2.3).
Рис. 2.3 Земна геоцентрична система координат
Оскільки положення осі обертання неперервно змінюється за рахунок різних геофізичних явищ, то за вісь Z приймається вісь, орієнтована вздовж середньої осі обертання Землі за певний період часу. Відповідне положення полюса Землі називається міжнародним умовним початком СІО. Відповідно
СІО визначає миттєве положення полюсу Землі, яке публікується у бюлетені Міжнародної служби обертання Землі (IERS). Вісь X співпадає з лінією, яка утворюється перетином середнього екватора Землі та середнього Грінвіцького меридіану. Вісь Y знаходиться у площині середнього екватора, перпендикулярна до осей X i Z і утворює з ними правосторонню ортогональну систему координат.
Перехід від умовної інерціальної системи (CIS) до умовної земної системи (CTS) виконується за наступною залежністю:
x x
R
M
R
S
R
N
R
P
yz
, (2.1)
CTS
x x
CIS
де: y z
y - координати точки відповідно у системах
z
CTS ,
CIS
координат CTS I CIS.
RM RS RN RP
- матриці повороту в системі координат CIS,
які відповідають обумовленим рухом полюсу, зоряним часом, нутацією та процесією.
В 1958 р. на міжнародну службу обертання Землі покладали обов’язки реалізації земної системи CTS. З цією метою постійно уточнювались параметри обертання Землі за результатами супутникових спостережень та GPS спостережень у мережі Міжнародної геодинамічної служби. При цьому уточнюється і визначається рух полюса та початкового меридіану, геоцентричні координати фундаментальних геодезичних обсерваторій та контроль їх взаємного зміщення, які обумовлені тектонічними рухами. Фундаментальні геодезичні обсерваторії виконують комплекси різних спостережень, в тому числі і GPS. З 1991 р. система координат CTS узагальнена під назвою ITRS, яка
включає теоретичні положення та практичну реалізацію загальноземної системи координат ITRF. Служби ITRS використовують всі спостереження, що виконуються на геодезичних обсерваторіях світу. В межах Європи є служби, які виконують спостереження для уточнення системи координат для Європи ETRF. Реалізація системи координат ITRF виконується на основі результатів спостережень, які розташовані в Європі. В зв’язку з неперервним збільшенням числа обсерваторій проходить уточнення результатів спостережень і вдосконалення системи координат ITRF.
Трансформація
координат
із
однієї
системи
ITRF
та
реалізацію
в
іншу
проводиться
із
використанням
семи
параметрів
перетворення
Гельмерта:
xxx yxx z xx
x yy y yy z yy
x y z
1 m
1
X yy
m Yyy
1 m Z yy
, (2.2)
де:
xxx,
yxx,
zxx,
xyy,
yyy,
zyy
–
координати
пункту
у
системах
координат
ITRF-XX
і
ITRF-YY;
x, y, z
–
координати
початку
системи
ITRF-YY
у
системі
ITRF-XX;
, , - кути повороту Ейлера систем координат ITRF- XX i ITRF-YY;
m – масштабний множник.
