Методика «Малювання за крапками»

(А.Венгер)

Мета: визначити рівень сформованості вміння орієнтуватися на систему тренувань.

Інструкція.

Методика включає 6 завдань. Кожне з них розміщується на окремому аркуші спеціальної книжки, яку видають дитині. Зразками в завданнях 1 і 5 слугують неправильні трикутники, у завданні 2 — неправильна трапеція, у завданні 3 — ромб, у за­вданні 4 — квадрат і у завданні 6 — чотирипроменева зірка. Крап­ки біля фігур різних кольорів — синього, зеленого, червоного (на ілюстрації в цій книжці зелені крапки позначені чорним, сині — сірим, червоні — білим)

Обстеження можна проводити як фронтально, так і індивіду­ально. Дітей розсаджують за столи поодинці. Перед кожною дити­ною кладуть книжку із завданням. Експериментатор, стоячи так, щоб його було добре видно всім дітям, розгортає таку саму книж­ку і показує аркуш із завданням 1. Потім він говорить: «Розгор­ніть свої книжки на першій сторінці. Подивіться: у вас такі самі малюнки, як і в мене». Якщо хтось із дітей відкрив не ту сторінку, експериментатор виправляє його.

Указуючи на вершини трикутника-зразка, експериментатор продовжує: «Бачите, тут були крапки, і їх з'єднали так, що вий­шов цей малюнок. (Указує на сторони трикутника; слова «вер­шина», «сторони», «трикутник» експериментатор не ви­мовляє.) Поряд намальовані інші крапки. (Указує на крапки, зображені справа від зразка.) Ви самі з’єднаєте ці крапки ліні­ями так,шоб вийшов точно такий малюнок. Tут є зайві крапки.

Їх ви залишите, не будете сполучати. Тепер подивіться у своїх книжках: ці крапки однакові чи ні?»

Одержавши відповідь «ні», експериментатор говорить: «Пра­вильно, вони різні. Тут є червоні, сині і зелені крапки. Ви повин­ні запам'ятати правило: однакові крапки сполучати не можна. Не можна проводити лінію від червоної крапки до червоної, від си­ньої до синьої або від зеленої до зеленої. Лінію можна проводити тільки між різними крапками. Всі запам'ятали, що треба робити? Треба з'єднати крапки, щоб вийшов точно такий самий малюнок, як тут. (Указує на зразок трикутник.) Однакові крапки сполу­чати не можна. Якщо ви проведете лінію неправильно, скажіть, я зітру її гумкою, вона не рахуватиметься. Коли намалюєте цей малюнок, перегорніть сторінку. Там будуть інші крапки й інший малюнок, його ви теж намалюєте».

Після закінчення інструктажу дітям дають прості олівці. Експериментатор під час виконання завдання стирає на прохан­ня дітей неправильно проведені лінії, стежить за тим, щоб не бу­ло пропущене яке-небудь завдання, підбадьорює дітей, якщо це потрібно.

Оцінювання

Основним показником виконання завдання слугує сумарний бал (СБ). Він виводиться таким чином: у кожному завданні перш за все встановлюється точність відтворення зразка. У завданнях 1 і 5 таким, що відтворює зразок (хоча б приблизно), вважається будь-який трикутник, у завданнях 2, 3 і 4 — будь-який чотири­кутник, у завданні 6 — будь-яка зірка. Незавершені фігури, які можна віднести до вищеперелічених, також вважаються такими, що відтворюють зразок.

Якщо дитина відтворила зразок хоча б приблизно, вона одер­жує по одному балу за кожний правильно відтворений елемент фі­гури (в завданнях 1-5 як елемент — це окрема лінія, у завданні 6 — промінь). Правильно відтвореним вважається елемент, зобра­жений без порушень правила (тобто в ньому немає з'єднання одна­кових крапок).

Крім того, нараховується по одному балу за виконання та­ких умов:

1. дотримання правила, тобто якщо під час виконання окремого завдання правило не було порушене жодного разу;

2. цілковито правильне відтворення зразка (на відміну від при­близного);

3) одночасне дотримання обох вимог (це можливо тільки в тому разі, якщо завдання виконано абсолютно правильно). Загальний бал є сумою балів, одержаних дитиною за всі 6 за­вдань. бал, одержаний за кожне із завдань, може коливатися: в за­вдання?: 1 і 5 — від 0 до 6, у завданнях 2, 3, 4 і 6 — від 0 до 7.

Таким чином, загальний бал може коливатися від 0 (якщо не­має жодного правильно відтвореного елемента і в жодному зав­данні не, дотримано правила) до 40 (якщо всі завдання виконані без помилок).

Стерті, тобто оцінені самою дитиною як неправильні, лінії у виведенні оцінки не враховуються.

У низці випадків достатньою виявляється більш груба і проста оцінка — число правильно розв'язаних завдань (ЧРЗ). ЧРЗ може коливатися від 0 (не вирішено жодного завдання) до 6 (вирішено всі 6 завдань).

Інтерпретація результатів

33-40 балів (5-6 завдань) — високий рівень орієнтування на задану систему вимог, може свідомо контролювати свої дії.

19-32 бали (3-4 завдання) — орієнтування на систему вимог розвинене недостатньо, що зумовлено невисоким рівнем роз­витку довільності.

Менше ніж 19 балів (2 завдання і менше) — надзвичайно низь­кий рівень регуляції дій, постійно порушує задану систему ви­мог, запропоновану дорослим.