33. Рідкісні та зникаючі види фауни України.

До Червоної книги України занесено 85 видів і підвидів тварин.

Ссавців:29, птахів-28, плазунів-6. Земноводних-4, комах -18.

Деякі види тварин, що їх занесено до Червоної книги України

Комахи

Аврора біла

Аполлон

Аскалаф строкатий Білан зегріс

Богомол-боліварія

-"- емпуза смугаста

Бражник дубовий -"- мертва голова -"- олеандровий -"- прозерпіна

Вусач альпійський

Дибка степова

Жужелиця-молюскоїд

Ковалик Паррейса Ктир гігантський

Носатка листовидна

Парусник

Хоботник хорватський -"- джмелеподібний

Шовкопряд-ендроміс -"- кульбабовий -"- салатний

Риби

Білуга чорноморська

Лосось дунайський

Марена дніпровська -"- кримська -"- звичайна

Мінога угорська -"- українська

Оселедець чорноморсько-азовський

Осетер атлантичний

-"- чорноморсько-азовський

Рибець малий

-"- звичайний

Севрюга

Стерлядь

Судак морський

Умбра

Форель струмкова

Земноводні

Жаба прудка

Ропуха очеретяна

Тритон гірський -"- карпатський

Плазуни

Гадюка степова східна

Гекон кримський

Жовтопузик

Полоз леопардовий

-"- лісовий

-"- чотирисмугий

Птахи

Балобан

Беркут

Гриф чорний

Дрохва

Журавель сірий -"- степовий

Завирушка альпійська

Змієїд

Казарка червонодзьоба Канюк степовий

Кроншнеп малий -"- середній

Лелека чорний

Орел-карлик -"- могильник -"- степовий

Орлан-білохвіст

Пелікан кучерявий -"- рожевий

Пугач

Сапсан

Сип білоголовий

Сич волохатий

Сичик-горобець

Ссавці

Бурозубка альпійська

Вечірниця велетенська, -мала

Зубр

Кіт лісовий

Тхір степовий

Тюлень білочеревий

Хохуля звичайна

Полівка карпатська снігова

Перевязка звичайна

Соня садова та ін.

Питання для самоконтролю:

1.Чи зустрічали ви коли-небуль рідкісних, зникаючих тварин?

2.Якою може бути ваша участь узбереженні біологічного різноманіття України та своєї місцевості?

Теми рефератів:

• Рідкісні та зникаючі види ссавців України

• Рідкісні та зникаючі види комах України

• Рідкісні та зникаючі види земноводних та плазунів України

• Рідкісні та зникаючі види риб України

• Рідкісні та зникаючі види птахів України

34. Охорона тваринного світу.

Охорон а т в а р и н — це сукупність державних, міжнародних і регіональних господарсько-адміністративних заходів щодо збереження популяційію-видового складу, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їх існування. Вона здійснюється різними шляхами.

Законодавчі акти. В Україні проблеми охорони природи і, зокрема, тваринного світу регламентуються певними законодавчими актами. Го­ловними з них є: Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища" (від 25.06.1991 р.), "Про природно-заповідний фонд України" (від 16.06.1992 р.), "Про тваринний світ" (від 03.03.1993 р.); Постанова Верховної Ради України "Про Червону книгу України" (від 20.10.1992 р.) тощо.

Для збереження і використання тварин у суспільному господарстві важливе значення має Закон України "Про тваринний світ". У Законі зазначається, що тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного й естетичного виховання людей, об'єктом наукових досліджень, важливою базою отримання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

У ст. 7 Закону викладено основні вимоги до охорони та принципи охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема:

збереження умов існування видового й популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;

збереження цілісності природних угруповань диких тварин;

додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використан­ня об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого використання диких тварин та їх відтворення;

раціональне використання корисних властивостей і продуктів життє­діяльності диких тварин;

регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я насе­лення і запобігання заподіянню шкоди природі та суспільному господарству.

Закон передбачає вивчення тварин без вилучення їх з природи, що також сприятиме збереженню тваринного світу. Вилучення тварин з природного середовища допускається Законом (ст. 20) лише з науко­вою, культурно-освітньою, виховними та естетичними цілями з дозволу спеціально уповноважених на те державних органів згідно з правилами, що встановлені Мінекобезпеки України.

Міжнародне співробітництво. Збереження генофонду тварин пла­нети потребує колективних зусиль усіх країн, координації державної і громадської діяльності у розв'язанні загальносвітових екологічних про­блем. Сьогодні склалися такі форми співробітництв у галузі охорони тваринного світу, як діяльність міжнародних природоохоронних організацій та двосторонні і багатосторонні міждержавні угоди.

Питання охорони природи у світі вирішує Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (МСОП), заснована в 1948 р. Створена при МСОП Комісія з рідкісних і зникаючих видів видала Міжнародну Червону книгу.

Міжнародна організація "Всесвітній фонд охорони природи" (ВОРОГІ) розробляє і здійснює заходи щодо збереження рідкісних і зникаючих видів тварин. Наприклад, разом з урядом Індії проводиться операція "Тигр" для збереження бенгальського тигра.

У роботі ІОНЕП (Програма ООН з охорони навколишнього середовища) бере участь Україна. За участю нашої держави укладено міжнародну Конвенцію щодо захисту Чорного моря, підписано Угоду між Україною, Польщею і Словаччиною про створення біосферного заповід­ника в Карпатах.

З 1973 р. діє міжнародна Конвенція щодо обмеження торгівлі рідкісними видами тварин, яку підписали 80 країн світу. Наприкінці 1980 р. 28 держав підписали Конвенцію про охорону мігруючих видів фауни.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони рідкісних та зникаючих видів тварин здійснюється також через різні міжнародні комітети, ради, товариства тощо. Так, Міжнародна рада з охорони птахів має національні секції в 55 країнах, у роботі

Міжнародного бюро з вивчення водоплавних птахів беруть участь 20, Міжнародного комітету з кільцювання птахів — 50 держав. Значну роль відіграють різні міжнародні зоологічні, орніто­логічні, ентомологічні конгреси, наради, конференції, симпозіуми.

Проводяться також спільні міжнародні наукові дослідження в галузі збереження рідкісних тварин. Вчені вивчають міграцію птахів, прово­дять їх кільцювання, розводять зникаючих видів у неволі.