Питання для самоконтролю:

1. Що таке шумове забруднення? Які найбільш поширені його джерела?

2. Від чого залежить реакція людини на шум?

3. У чому полягає акумулятивний ефект шуму?

Теми рефератів:

• Шумове забруднення –ворог великих міст

40.Радіація та здоров’я

Реактори АЕС накопичують штучний хімічний елемент плутоній — найбільш токсичну радіоактивну речовину. Встановлено, що близько 0,4 кг плутонію може спричинити смертельне захворювання — рак ле­генів у 10 млрд людей. Період піврозпаду плутонію становить 20 тис. років, тому в разі потрапляння в біосферу він здатний упродовж де­сятків тисяч років забруднювати її продуктами радіоактивного розпа­ду. Загроза від радіоактивних речовин дедалі збільшується, оскільки із зростанням їх кількості в навколишньому середовищі посилюється та­кож їх канцерогенна дія. Вже тепер очевидним є те, що будівництво ядерних реакторів поблизу населених пунктів, де канцерогени вже ста­ли компонентом довкілля, становить дуже серйозну небезпеку.

У живих організмах під впливом радіоактивних речовин відбуваються складні біохімічні процеси. Результатом їх є зміни, які називають радіа­ційними ефектами. Вони можуть призвести до мутації усіх типів в організмі людини, тварин і рослин, тобто до зміни спадковості. Внаслідок міграції разом з атмосферним повітрям, водою, їжею радіонукліди по­трапляють в організм людини, накопичуються там і спричинюють його внутрішнє опромінення . При споживанні забруднених про­дуктів і води концентрація їх в організмі людини поступово зростає, особ­ливо таких небезпечних, як стронцій-90, цезій-137. Збільшення концентрації радіонуклідів в організмі відбувається в ланках харчових ланцюгів.

М іжнародна комісія з радіаційного захисту (МКРЗ) встановила мак­симальну індивідуальну дозу іонізуючого випромінювання - 5 бер на рік для населення, що мешкає поблизу радіоактивних джерел. Для на­селення зон, прилеглих до підприємств, які працюють з радіоактивни­ми речовинами, ця доза значно нижча - 0,5 бера на рік(мал..10.)

Міжнародна комісія підкреслила, що особливу загрозу становить підви­щення встановлених доз іонізуючого випромінювання для персоналу атомних станцій. Щоб запобігти наслідкам опромінення, вживають за­ходів щодо обмеження зовнішнього і внутрішнього опромінення персо­налу, а також окремих осіб і всього населення, що використовують будь-які джерела опромінення

Оскільки кожна людина має індивідуальну стійкість проти дії ви­промінювання (навіть тканини одного організму неоднаково чутливі до нього), Міжнародна комісія з захисту встановила коефіцієнти радіа­ційного ризику для різних органів (тканин) у разі рівномірного опро­мінення організму, які використовують для встановлення ефективної еквівалентної дози:

Орган, тканина Коефіцієнт

Яєчники або сім'яники 0,24

Молочні залози 0,15

Легені 0,12

Щитовидна залоза 0,03

Кісткова тканина 0,03

Інші органи 0,3

Організм у цілому 1,0

Комісією визначено також три категорії опромінюваних осіб:

категорія А — персонал АЕС;

категорія Б — обмежена частина населення;

категорія В — населення зони, країни;

і три групи критичних органів за їх чутливістю до радіації:

перша все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;

друга — м'язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, се­лезінка, травний канал, легені, очний кришталик;

третя — кісткова тканина, шкіра, кисті рук, литки, стопн.

Нормами радіаційної безпеки передбачено основні гранично допустимі та контрольні дози радіації для осіб категорій А і Б .

Ядерна енергетика поставила перед вченими комплекс проблем, суть яких зводиться до точного встановлення якісної залежності "доза -ефект" для людини. Особлива увага приділяється вивченню дії ма­лих доз опромінення. Відразу після Чорнобильської катастрофи деякі медики перекопували нас у тому, що малі дози опромінення не шкід­ливі для організму, а навіть корисні. До таких доз людина може адап­туватись. Нині більшість учених-радіобіологів переконана, що навіть найменша доза опромінення шкідлива для організму.

Статистичні дані свідчать, що стан здоров'я населення України по­гіршується. З 1995 р. зменшилася народжуваність, зросла смертність, збільшився від'ємний природний приріст.

Коефіцієнт народжуваності в 1995 р. знизився до 9,6 на 1000 жи­телів, що на 4,0 % менше, ніж у 1994 р., і на 20,7 % — ніж у 1991 р.

Смертність у 1995 р. підвищилась до 15,4 % померлих на 1000 осіб, що на 4,8 % більше, ніж у 1994 р., та на 19,4 % — ніж у 1991 р.

Від'ємна різниця між кількістю народжених і померлих призводить до депонуляційного процесу: кількість померлих перевищує кількість народжених протягом останніх 5 років. У 1995 р. це перевищення ста­новило близько 300 000 чоловік, або за коефіцієнтом природного при­росту — 5,8 % за рік.

Продовжує зростати також захворюваність населення, зокрема на хвороби крові та кровотворних органів — на 11,6 %, системи крово­обігу — на 5 %, жовчнокам'яну хворобу та хвороби органів травлен­ня — 8—10 % за рік.

Для довідки

Дози радіації 100 Гр і вище в перші 24 — 48 год призводять до смерті, 5 — 10 Гр — до важкої форми променевої хвороби. Остання може виникнути внаслідок зовнішнього загального опромінення всього тіла або більшої його частини, а також внаслідок внутрішнього опромінення, якщо через дихальні шляхи радіоактивні речовини разом з повітрям, їжею або водою потрапили в організм.

Після аварії на Чорнобильській АЕС у Дніпровські водосховища потрапило 5000 Кі цезію-137, 2000 Кі стронцію-90 та близько 50 Кі плутонію. У зв'язку з невпинним хімічним забрудненням водостоків і водосховищ басейну Дніпра негативний вплив радіації на стан здоров'я населення України різко зростає.