- •1. Конституційно-правова відповідальність.
- •2. Система галузі конституційного права.
- •3. Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •4. Міжнародно-правові акти як джерела конституційного права.
- •5. Поняття та сутність конституції, її правова природа.
- •6. Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •7. Конституційно-правові засади формування Конституційного суду України.
- •8. Компетенція Конституційного суду України.
- •9. Акти Конституційного суду України.
- •10. Конституційні засади організації держави.
- •11. Конституційно-правовий статус громадських організацій.
- •12. Поняття та зміст громадянства України. Принципи громадянства України.
- •13.Набуття громадянства : підстави та умови.
- •14. Поняття та система основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •15. Поняття державної території. Державний кордон України.
- •16. Поняття та види автономії. Конституйно-правова природа автономії Криму.
- •18. Поняття і зміст виборчого права. Активне та пасивне виборче право.
- •19. Принципи виборчого права.
- •20. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем.
- •21.Виборча система в Україні.
- •22.Поняття та види референдумів.
- •23.Павова характеристика всеукраїнського референдуму.
- •24.Правова характеристика місцевого референдуму.
- •25.Функції органів державної влади в Україні.
- •26. Місце президента України в системі органів державної влади України.
- •27.Конституційні підстави припинення повноважень Президента України.
- •28. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •29. Повноваження Президента у сфері взаємовідносин із законодавчою владою.
- •30. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження Президента у сфері функціонування судової влади.
- •Поняття парламенту та його правова природа.
- •Функції парламенту.
- •Місце парламенту в системі органів державної влади.
- •35.Права та обув’я зки народного депутата України.
- •36. Поняття та правова природа Уряду.
- •37. Місце уряду в системі органів державної влади.
- •38. Функції кму
- •39. Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.
- •40. Загальна х-ка системи органів місцевого самоврядування в Україні.
20. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем.
Поняття "виборча система" вживається у двох аспектах: у широкому розумінні - це впорядковані суспільні відносини, що становлять порядок виборів органів публічної влади;
у вузькому розумінні - це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.
Найчастіше це поняття застосовується саме у вузькому розумінні, отже, надалі вживатимемо його у цьому значенні.
Розрізняють такі види виборчих систем.
Мажоритарна виборча система. При застосуванні якої обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів.
Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідних для обрання кандидата, розрізняють:
- мажоритарну систему абсолютної більшості;
- мажоритарну систему відносної більшості;
- мажоритарну систему кваліфікованої більшості.
Мажоритарна система абсолютної більшості потребує для обрання більше половини голосів від усіх зареєстрованих виборців або загальної кількості поданих голосів або поданих дійсних голосів.
За цієї системи встановлюється нижня межа участі виборців у голосуванні. Якщо її не досягнуто, вибори вважаються недійсними.
За мажоритарної системи відносної більшості обраним вважається кандидат, який отримав більшу кількість голосів за інших кандидатів. За цієї системи, як правило, не встановлюється обов'язковий мінімум участі у голосуванні. В Україні застосування цієї системи передбачено на виборах народних депутатів України (половини від складу Верховної Ради України), а також депутатів сільських, селищних рад, половини від кількості депутатів (загального складу) інших місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Мажоритарна система кваліфікованої більшості передбачає, що обраним вважається кандидат (список кандидатів), який отримав кваліфіковану кількість голосів, яка перевищує абсолютну більшість (2/3,3/4 тощо).
За пропорційною виборчою системою депутатські мандати розподіляються пропорційно кількості голосів виборців, зібраних партіями у межах виборчого округу.
Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.
Відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" половина від кількості депутатів (загального складу) всіх місцевих рад (крім сільських та селищних) та Верховної Ради Автономної Республіки Крим обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті, тобто за пропорційною виборчою системою.
За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють такі види пропорційної виборчої системи:
o з жорсткими списками, за яких виборець не може впливати на послідовність розташування кандидатів у виборчому списку політичної партії (застосовується в Україні на всіх видах виборів з використанням пропорційної виборчої системи);
o з преференціями (саме цей різновид пропорційної системи, на думку О. Ф. Фрицького, є найбільш ефективним, оскільки дозволить громадянам обирати не лише партії, а й надавати переваги тим або іншим депутатам)1; з напівжорсткими списками, коли здійснюється голосування за список у цілому і водночас визначаються преференції.
У цілому ж як пропорційна, так і мажоритарна виборчі системи мають переваги та недоліки, і питання полягає у тому, наскільки вдало у конкретній державі підібрано той або інший вид виборчої системи, наскільки вдасться, зважаючи на цілу низку різного роду обставин, знівелювати недоліки та скористатися перевагами обраної системи. З огляду на це слушною є позиція Конституційного Суду України, викладена ним у Рішенні від 26.02.1998 р. № 1-рп/982, відповідно до якої проблема вибору виборчої системи, за якою формується склад Верховної Ради України та представницьких органів місцевого самоврядування, є питанням політичної доцільності.