- •1. Конституційно-правова відповідальність.
- •2. Система галузі конституційного права.
- •3. Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •4. Міжнародно-правові акти як джерела конституційного права.
- •5. Поняття та сутність конституції, її правова природа.
- •6. Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •7. Конституційно-правові засади формування Конституційного суду України.
- •8. Компетенція Конституційного суду України.
- •9. Акти Конституційного суду України.
- •10. Конституційні засади організації держави.
- •11. Конституційно-правовий статус громадських організацій.
- •12. Поняття та зміст громадянства України. Принципи громадянства України.
- •13.Набуття громадянства : підстави та умови.
- •14. Поняття та система основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •15. Поняття державної території. Державний кордон України.
- •16. Поняття та види автономії. Конституйно-правова природа автономії Криму.
- •18. Поняття і зміст виборчого права. Активне та пасивне виборче право.
- •19. Принципи виборчого права.
- •20. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем.
- •21.Виборча система в Україні.
- •22.Поняття та види референдумів.
- •23.Павова характеристика всеукраїнського референдуму.
- •24.Правова характеристика місцевого референдуму.
- •25.Функції органів державної влади в Україні.
- •26. Місце президента України в системі органів державної влади України.
- •27.Конституційні підстави припинення повноважень Президента України.
- •28. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •29. Повноваження Президента у сфері взаємовідносин із законодавчою владою.
- •30. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження Президента у сфері функціонування судової влади.
- •Поняття парламенту та його правова природа.
- •Функції парламенту.
- •Місце парламенту в системі органів державної влади.
- •35.Права та обув’я зки народного депутата України.
- •36. Поняття та правова природа Уряду.
- •37. Місце уряду в системі органів державної влади.
- •38. Функції кму
- •39. Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.
- •40. Загальна х-ка системи органів місцевого самоврядування в Україні.
37. Місце уряду в системі органів державної влади.
Визначення Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади відображає його роль й місце не лише в системі органів виконавчої влади, а й у системі поділу влади взагалі, характеризує його як орган, який здійснює виконання законів Верховної Ради України та нормативних актів Президента України. Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів очолює єдину систему виконавчої влади в Україні; забезпечує у відповідності з Конституцією здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України; спрямовує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади; самостійно вирішує питання, які віднесені до його відома Конституцією України, законами Верховної Ради і указами Президента України. У межах власної компетенції Кабінет Міністрів організовує виконання нормативних актів, міжнародних договорів, конвенцій та угод, здійснює контроль за їх виконанням органами виконавчої влади і приймає відповідні заходи щодо усунення їх порушень.
Важливим є надане Кабінету Міністрів ст. 93 Конституції право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, яке дає змогу Уряду активно впливати на зміст законів, що приймаються у Парламенті. Як розробник законопроектів, Кабінет Міністрів може ініціювати через Президента України, групу народних депутатів України (не менше 150) необхідність внесення змін до Конституції України.
Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України як уряду України обумовлює дві його основні функції.
1. Керівництво та спрямовування виконавчо-розпорядчої діяльності в різних сферах державного життя.
2. Спрямовування і координація діяльності органів виконавчої влади, контроль за їх діяльністю.
Характеризуючи місце Кабінету Міністрів України в конституційній системі органів державної влади, необхідно виділити найбільш суттєві риси та особливості, які, по-перше, притаманні системі органів виконавчої влади в цілому, котру очолює Кабінет Міністрів України, по-друге, відрізняють уряд від інших органів виконавчої влади, по-третє, визначають його взаємовідносини з Верховною Радою України та Президентом України.
У системі поділу влади уряд здійснює державну владу поряд з іншими органами державної влади: главою держави, законодавчими та судовими органами. Але предмет і сфера діяльності уряду мають свої особливості порівняно з іншими органами. Так, на відміну від органів законодавчої влади уряд не приймає законів, а організує їх виконання, забезпечує управління державним апаратом. Система органів виконавчої влади, яку очолює уряд, характеризується підпорядкованістю «по вертикалі» (нижчі органи і посадові особи підпорядковані вищим), що дозволяє забезпечити реалізацію управлінських функцій та виконання не лише рішень парламенту і глави держави, а й рішення вищих органів і посадових осіб виконавчої влади (акти нижчих органів можуть бути скасовані вищими).
У системі органів виконавчої влади положення Кабінету Міністрів України характеризується такими рисами:
1) згідно з Конституцією України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. З цього конституційного положення випливає, що уряд здійснює керівництво органами виконавчої влади, забезпечуючи при цьому об'єднання, координацію та погодженість їхньої діяльності;
2) Кабінет Міністрів України є загальнодержавним органом виконавчої влади загальної компетенції, його діяльність поширюється на всю територію України, а компетенція охоплює практично всі найважливіші питання, віднесені, згідно з принципом поділу влади, до сфери виконавчої влади. За характером компетенції в системі органів виконавчої влади більше немає органів, подібних до уряду;
3) Кабінет Міністрів України - це колегіальний орган виконавчої влади, тобто він працює в системі колегіального прийняття рішень. До складу Кабінету Міністрів України згідно з ч. 1 ст. 114 Конституції України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. В Конституції України здійснено спробу визначити самостійний статус Прем'єр-міністра України шляхом надання йому самостійних владних повноважень. Так, до його повноважень Конституція України відносить: формування пропозицій щодо персонального складу Кабінету Міністрів України; керівництво роботою Кабінету Міністрів України, спрямування її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України; формування пропозицій щодо утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.