- •Об’єкт та предмет культурології. Структура культурологічного знання.
- •Методологія культурологічного пізнання. Функції культурології.
- •Місце культурології в сучасній системі економічної освіти.
- •Поняття «культура» етимологія слова та понятійні альтернативи.
- •Походження людини і генезис культури проблеми, концепції, методологічні підходи.
- •Первісна культура та її визначальні риси.
- •Типологія культури, як наукова проблема.
- •Формаційний і класовий типи культур.
- •Історичні типи культур як змінюючи одна одну епохи в розвитку суспільства.
- •Національна культура і націоналізм.
- •12. Поняття мови культури. Мова як елемент соціалізації та аккультурації. Функції мови.
- •Історико – етнографічна типологія культур.
- •13. Типологія знакових систем природні, функціональні, конвенціональні, вербальні (природні) та знакові системи запису.
- •14. Елементи семіотики культури семантика, син тактика та прагматика.
- •15. Культура, як текст. Проблема символу в культурі
- •16. Структуралізм як методологія.
- •17.Генезис терміна і поняття «цивілізація». Співвідношення понять «культура» і «цивілізація» в історії соціально – гуманітарної думки.
- •18.Різноманітність підходів до визначення сутності цивілізації (соціологічний, етнопсихологічний, географічний, культурологічний) та багатоваріантність інтерпретації поняття «цивілізація».
- •19.Цивілізація як одиниця історичного процесу та розвитку культури.
- •20. Соціокультурна динаміка поняття, сутність та основні моделі.
- •21. Основні теорії та ідеї розвитку культури та сталих соціокультурних систем.
- •22.Сутність та основні поняття української культури.
- •23.Історико – культурне становлення. Зв'язок минулого і сучасного української культури.
- •24.Цінності і ціннісні орієнтації українців, їх діяльнісна (праксеологічна) свідомість.
- •25.Відродження та перспективи розвитку української культури доби будівництва української держави.
- •26.Сучасна соціокультурна ситуація, майбутнє культури, комізм, антропокосмізм, гуманізм, екологічний гуманізм. Творчість як основа самореалізації особистості.
- •27.Людина як об’єкт і суб’єкт культури.
- •28.Культуротворча сутність людини та її статус в Східній та Західній соціокультурній традиції.
- •29.Духовність особистості та суспільства.
- •30.Перспективи особистості в культурі та фактори її формування в українському суспільстві.
- •31.Походження та зміст поняття «естетика».
- •32.Становлення естетики як феномену культури та філософської дисципліни.
- •33.Предмет, основні категорії та проблеми естетики.
- •34.Місце естетики в системі гуманітарних наук та філософського знання.
- •35. Структура естетики та її функції.
- •36. Художня культура сутність та механізми її функціонування.
- •37. Історія розвитку Світової художньої культури. Загальна характеристика.
- •38. Мистецтво як феномен культури. Види, функції мистецтва.
- •39. Художній твір як форма буття мистецтва.
- •40. Проблеми художньої культури ххi ст.
- •41. Масове та елітарне мистецтво.
- •42. Психологічний підхід до проблеми культури.
- •43. Структуралістичний підхід до культури.
- •44. Ігрова концепція культури й. Хайзінга.
- •45. Природа спілкування і комунікації.
- •46.Тлумачення символів.
- •47.Компоненти (вербальні і невербальні) спілкування.
- •48.Феномен культур Сходу.
- •49.Людина в античній культурі.
- •50.Культура середньовіччя та доби Ренесансу.
- •51.Умови розвитку української культури.
- •52.Головні проблеми модернізації українського суспільства та розвитку культури в умовах глобалізації.
- •53.Охорона культурної спадщини в Україні основні завдання, напрямки, форми та механізми.
- •54.Зміст поняття «соціалізація» особистості.
- •55.Сутність соціалізації особистості.
- •57. Діалектичний зв'язок потворного та прекрасного.
- •58. Піднесене та низьке.
- •59. Художня культура, як складова духовної культури.
- •60. Структура художньої діяльності.
- •61. Художня творчість, як джерело розвитку культури.
- •62. Зв'язок етики з іншими гуманітарними науками.
- •63. Соціальні функції моралі.
- •64. Історія етичної думки в Україні.
- •65. Поняття моральності в сучасному світі.
- •66. Основні глобальні проблеми людства і шляхи їх розв’язання.
- •67. Мораль, як основний аспект відносин сучасного суспільства
36. Художня культура сутність та механізми її функціонування.
Художня культура – це культура виробництва мистецтва, культура його розповсюдження, пропаганди, культура його сприйняття, розуміння, культура насолоди мистецтвом.
Для буття та соціального функціонування художньої культури характерними є процеси, що притаманні всім типам суспільного виробництва, а саме:
- виробництво художніх цінностей;
- функціонування художніх цінностей.
Ці процеси стосуються і закладів мистецтва, і власне мистецтва.
Зміни в соціально-політичному житті сучасної України зумовили нові умови функціонування художньої культури. Роль, яку вона донедавна відігравала в нашому суспільстві, суттєво змінилася. Змінилось і те місце у системі суспільно значущих цінностей, яке ще донедавна посідала художня культура, внаслідок чого фактично втрачено інтерес до мистецтва як інструмента державної ідеології.
Отражаясь у свідомості людей, художня культура формує естетичне свідомість та її культурні форми. Становлення та розвитку естетичної культури особистості — процес поетапний,протекающий під впливом демографічних, соціальних і соціально-психологічних та інших. чинників. У ньому задіяні механізми як стихійного, і свідомого (цілеспрямованого) характеру, зумовлені загалом середовищем спілкування, і умовами діяльності індивідів, їх естетичними параметрами.
37. Історія розвитку Світової художньої культури. Загальна характеристика.
Художня культура – це складне, багатошарове утворення, яке об'єднує всі види мистецтва, сам процес художньої творчості, його результати і систему заходів по створенню, збереженню і розповсюдженню художніх цінностей, вихованню творчих кадрів і глядацької аудиторії.
Ядром художньої культури є мистецтво з особливостями його впливу на суспільство в цілому і на особистість зокрема.
Особливість мистецтва, його відмінність від усіх інших видів людської діяльності полягає в тому, що воно відображає дійсність у формі художніх образів. Мистецтво збагачує людину знаннями про світ, дає можливість співпереживати і відчувати естетичну насолоду.
Розвиток історії світової культури розглядається нами, починаючи з часу виникнення людського суспільства і закінчуючи сучасністю. Складність досліджень У галузі цієї наукової дисципліни і в засвоєнні її результатів полягає в тому, що поняття «культура» надто багатозначне, має різні зміст і смисл не лише в побутовій Мові, а й у різних науках, в тому числі філософії.
Вперше в літературі слово «культура» зустрічається в творі римського оратора й філософа Марка Туллія Ціцерона «Тус-куланські диспути» (45 р. до н. є.). Етимологічно воно відноситься до слів «вирощувати», «обробляти». В ході тривалої еволюції від Ціцерона (культура розуму є філософія) до І. Гердера (німецький ідеолог XVIII ст.), який включав до поняття культури мову, сімейні стосунки, мистецтво, науку, ремісництво, державне управління, релігію, змінив її зміст.