25.Відродження та перспективи розвитку української культури доби будівництва української держави.

Розвиток укр. культури XX ст. можна характер-ти як період її нац-держ.відродження, започатк.демократичними перетвореннями з 1917 р., що має відносно різні за змістом етапи:

а) нац. відродження (1917—1933 рр.)

б) тоталітарного панування "соцреалізму" (1933—1956 рр.);

в) стихійного піднесення духу нац. опору (1956—1987 рр.);

г) нац-духовного оновлення (з 1987 р.).

Етап нац-го відродження початку XX ст. був логічним продовженням процесу, започатк-го наприкінці XIX ст. і тісно пов'язаного з утворенням нац-ї державності. У І Універсалі Центр-ї Ради сутність нац-го відродження було визначено словами: "Віднині самі творитимемо наше життя".За короткий час, у 1917—1921 рр., сформув. соц.-політичні та нац-духовні цінності, які протягом усього XX ст. визначали тенденцію розбудови нац.державності та культури. Під час нац. відродження створився той особливий клімат, який благотворно позначився на розвитку усієї нації і багато в чому визначив усю подальшу історію Укр. Це відродження відбувалося за умов проголошення нац.суверенної держави при повному дотриманні демократичних засад рівності укр.народу й тих народів, що жили на тер. Укр.

Преспективи розвитку :

-створення нормативно-правової бази у сфері культури й мистецтва, суміжних сферах сусп-го життя, що відповідала б сучасним вимогам;

-підтримки високопроф-ї мистецької творчості незалежно від політичної чи комерц-ї кон'юнктури;—

подальшого розвитку традиційних культур народів та етносів, що населяють Україну;

-заохочення становлення і зміцнення мережі недержавних, культурно-мистецьких орг-й, які забезп-ть розвиток культурі;

-державної підтримки високопрофесійної мистецької творчості, що забезпечує якісний рівень національної культури;

-збереження національної культурної спадщини .

26.Сучасна соціокультурна ситуація, майбутнє культури, комізм, антропокосмізм, гуманізм, екологічний гуманізм. Творчість як основа самореалізації особистості.

Радикальні зміни відбуваються в системі художньої культури, у художньому житті суспільства. Нові соціально-художні відносини складаються між основними учасниками — суб’єктами цього процесу, між митцем, творчими спілками, публікою, критикою, державою і громадськістю.

Характерною рисою нової соціокультурної реальності стає зміна суспільного і громадського статусу релігії, релігієзація значних верств населення, зростання впливу релігії на мораль, мистецтво, спосіб життя, ціннісні орієнтації

Важливою рисою нової соц-ї реальності і водночас чинником її розвитку є посилення впливу на культурне життя Укр. її діаспори, здобутки якої дедалі повніше ініціюють культурні зміни, а досягнення літератури, мистецтва, науки збагачують скарбницю української культури .

Космі́зм - світогляд, в основу якого покладено уявлення про Космос і людину як «громадянина Світу», а також про мікрокосмос, подібний до Макрокосмосу.

Антропокосмізм - це світогляд, в зміст якого входить уявлення про рівноцінність всьго існуючого, про люпину, як органічну частку світостворення,- про її відпов-ть за : збереження себе як виду і збереження навк. сер.; 

Гуманізм — це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фіз. та духов. розвитку. 

Екологічний гуманізм як сучасна форма гуманізму поєднує боротьбу за соціальну справедливість та антимілітарні акції, зелений громадський рух та діяльність по захисту прав тварин, вегетаріанство та милосердя.

Творча діяльність - це самодіяльність, що охоплює зміна дійсності і самореалізацію особистості в процесі створення матеріальних і духовних цінностей, нових більш прогресивних форм управління, виховання і т.д. і розсувають межі людських можливостей.  Творчість є атрибутом людської діяльності, її "необхідне, істотне, невід'ємне властивість". Воно визначило виникнення людини і людського суспільства, лежить в основі подальшого прогресу матеріального і духовного виробництва. Творчість є вищою формою активності і самостійної діяльності людини і суспільства. Воно містить елемент нового, припускає оригінальну і продуктивну діяльність, здатність до вирішення проблемних ситуацій, продуктивна уява в поєднанні з критичним ставленням до досягнутого результату.