63.Поняття, склад і загальна характеристика правового режиму земель лісового фонду.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд9ЛФ). До ЛФ належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать:1) усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;2)окремі дерева і групи дерев, чагарники на с\г угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Питання створення, охорони і використання насаджень, що не належать до лісового фонду, регулюються іншими актами законодавства.До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Всі ЗЛФ поділяються на лісові та нелісові. До лісових належать землі вкриті лісовою рослинністю та території, що підлягають залісенню. Такі землі призначені для вирощування лісів, їх раціонального використання і відтворення. До нелісових відносять землі, зайняті спорудами, які пов’язані з веденням лісового господарства. Цільовим призначенням таких земель є обслуговування потреб лісового господарства. Для ведення лісового господарства існує поняття поділу лісів на групи. Існують такі дві основні: 1група – вміщує ліси, які виконують переважно природоохоронну фун-ю. Ліси даної групи поділяються на водозахисні і захисні. 2група – містить ліси, які поряд з екологічним мають й експлуатаційне значення. Для збереження таких лісів встановлюється режим обмеженого лісокористування

64.Право користування землями лісового фонду.

До ЛФ належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать:1) усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;2)окремі дерева і групи дерев, чагарники на с\г угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках. Землі лісового фонду поділяються на: а) лісові: *вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю; *не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо; б) нелісові: *зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;* зайняті с\г угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства); *зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства. Віднесення ЗД до складу земель ЛФ, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством. Кор-ння ЗД ЛФ може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування ЗД ЛФ надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому ЛК. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки ЛФ площею до 5гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою. Право постійного користування земельними ділянками ЛФ посвідчується державним актом на право постійного користування землею. У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Тимчасове користування земельними ділянками ЛФ може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від 3 до 25 років. Право тимчасового користування ЗД ЛФ у оформляється договором. Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду, в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлюються КМУ.