Трудові книжки

ТРУДОВА КНИЖКА — це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудовим книжкам, зокрема точному заповненню їх¸ приділяють особливу увагу. .Порядок заповнення трудових книжок і вкладок до них, обліку їх та видачі в разі звільнення або втрати тощо регламентує «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників .

Розглянемо порядок ведення трудових книжок.

Загальні положення

• Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі — підприємств) усіх форм власності, або у фізичної особи понад 5 днів, включаючи осіб, котрі є спів- власниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, на сезонних і тимчасових працівників, а також поза- штатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, що працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

• Трудові книжки раніше встановленого зразка обмінові не підлягають.

• Улаштовуючись на роботу, працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

* Затверджено спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 27.04.93 № 301 «Про трудові книжки України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за № 110. Зміни й доповнення внесено спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України й Міністерства соціального захисту населення України 26.03.96 № 29, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 24.04.96 за № 202/1227.

• Особи, які працевлаштовуються вперше і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до чинного законодавства України (далі Збройні Сили України та інші війська), а також військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил колишнього Союзу PCP і Збройних Сил держав, що входять до СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.

Заповнення трудових книжок

Загальні вказівки

• Трудові книжки та вкладки до них заповнюють у відповідних розділах українською й російською мовами.

• Якщо особа розпочинає свій трудовий шлях і ще не має трудової книжки, то власник* або вповноважений ним орган має оформити (виписати) її не пізніше, ніж у тижневий строк від дня прийняття працівника на роботу.

До трудової книжки вносять такі відомості (дод. 91):

• про працівника — його прізвище, ім'я й по батькові, дата народження;

• про роботу, переведення на Іншу постійну роботу, звільнення;

• про нагородження державними нагородами та відзнаками України, про заохочення за успіхи в роботі та Інші відповідно до чинного законодавства України;

• про відкриття, на які видано дипломи, використані винаходи й раціоналізаторські пропозиції та грошові винагороди у зв'язку з цим.

І Стягнення в трудовій книжці не зазначають.

• Записи в разі звільнення працівника або переведення його на іншу роботу мають точно відповідати формулюванням чинного законодавства й містити посилання на відповідну статтю та пункт закону.

• Всі записи про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну, роботу або звільнення, а також про нагороди й заохочення вносяться власником або вповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше, ніж у тижневий строк (у разі звільнення — в день звільнення), й мають точно відповідати текстові наказу (розпорядження).

Дати пишуть арабськими цифрами (число й місяць — двозначними, а рік — чотиризначними), наприклад: 05.08.2010.

Записи виконують акуратно, кульковою ручкою або чорнилом чорного, синього чи фіолетового кольорів і засвідчуються печаткою запис про звільнення , а також відомості про нагородження і заохочення.

• 3 кожним записом, котрий уноситься в трудову книжку (вкладку) на підставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, власник або вповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці (типова форма № П-2), в якій має бути такий самий запис, що й у трудовій книжці (вкладці).

• У разі потреби власник або вповноважений ним орган може видати працівникові на його прохання засвідчений витяг із трудової книжки.

• Якщо підприємство, на якому зроблено неправильний або неточний запис, ліквідовано, то виправлення вноситься його правонаступником і засвідчується печаткою; якщо правонаступника немає — то вищою організацією, котрій підпорядковувалося ліквідоване підприємство, а в разі її відсутності — облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя та держархівом при Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

• Виправлені відомості про роботу, переведення на іншу роботу, нагородження, заохочення та інші мають точно відповідати оригіналові наказу (розпорядження).

У разі втрати наказу (розпорядження) або невідповідності його фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Свідчення осіб не можуть бути підставою для виправлення зроблених раніше записів.

• У розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладки) закреслювати раніше внесені неточні або неправильні записи забороняється.

Якщо, наприклад, треба змінити запис відомостей про роботу, то після зазначення відповідного порядкового номера запису й дати його внесення в графі 3 пишуть: «Запшс за номерам... недійсний. ТЦіийнлгік) на посащ...» й у графі 4 повторюють дату й номер наказу (розпорядження) власника або вповноваженого ним органу, запис якого неправильно внесено в трудову книжку.

Так само виправляють недійсні записи про звільнення й переведення на іншу постійну роботу в разі їхньої незаконності, встановленої органом із питань розгляду трудових суперечок, І поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишуть: «Запис за номе- /ики... недійсний: поновлений на попе/геунш /іо£оіні». В разі зміни формулювання причин звільнення пишуть: «Запис за ном^г&и... недійсний: звільнений...» (наводять правильне формулювання).

У графі 4 в такому разі роблять посилання на наказ про понов- лення на роботі або про зміну формулювання причини звільнення.

Якщо в трудовій книжці є запис про звільнення або переведення на іншу роботу, визнаний недійсним, то на прохання працівника видається дублікат трудової книжки, в який не вносять цей запис.

Унесення відомостей про працівника

• Відомості про працівника записують на першій сторінці (ти- тульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (цілком, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) й дату народження зазначають на підставі паспорта чи свідоцтва про народження.

• Після проставлення дати заповнення трудової книжки її влас- ник своїм підписом засвідчує правильність унесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, яка відповідає за видавання трудових книжок. Після цього ставиться відбиток гербової чи круглої, що прирівнюється до гербової, печатки підприємства (або печатки відділу кадрів), на якому вперше запов- нюється трудова книжка.

• Зміни в записи прізвища, імені, по батькові й дати народження вносить власник або вповноважений ним орган за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтв про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, Імені, по батькові тощо) з посиланням на їхні номери й дати.

Зазначені зміни вносять на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюють, наприклад, колишнє прізвище або ім'я (по батькові, дату народження) й записують нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки та засвідчують підписом керівника підприємства або спеціально вповноваженої ним особи й печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів.

Унесення відомостей про роботу

В графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишуть повну назву підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставлять порядковий номер запису, що вноситься, в графі 2 зазначають дату прийняття на роботу.

В графі 3 пишуть: «Т^шйнмний (призначений) до ... цеху (віцуіиц, піс}іюзс]щ, ...)» й зазначають його конкретну назву, а також роботу, ,професію або посаду й присвоєний розряд. Назви робіт, професій, посад наводять відповідно до «Класифікатора професій».

Якщо працівник виходить на пенсію за віком на пільгових умовах, то запис у трудовій книжці роблять на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, із посиланням на «Списки виробництв, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення». Показники, зазначені в цих списках, обов'язково мають бути підтверджені в «Карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації» й можуть записуватися в дужках.

Якщо робітникові (працівникові) присвоюється черговий розряд (категорія), то в трудовій книжці роблять запис про це.

Запис відомостей про роботу за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, вноситься власником або вповноваженим ним органом окремим рядком на бажання працівника.

Переведення працівника на іншу постійну роботу в межах одного підприємства оформлюють у такому самому порядку, як і прийняття на роботу.

• Якщо за час роботи працівника змінилася назва підприємства, то про це в графі 3 трудової книжки окремим рядком роблять запис: «Підприємство»(назва) з (дата) перейменовано на(назва)», а в графі 4 зазначають підставу перейменування — наказ (розпорядження), його дату й номер.

• Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів І клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, заклад освіти (наукова установа) вносить записи про тривалість навчання на денних відділеннях {у тому числі підготовчих) вищих закладів освіти. Підставою для таких записів слугують накази закладу освіти (наукової установи) про зачислення на навчання й про відчислення студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Робота студентів, учнів, аспірантів і клінічних ординаторів у студентських таборах, під час проходження виробничої практики чи виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики підтверджується довідками із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та тривалості роботи, які слугують підставою для внесення закладами освіти (науковими установами) відомостей про роботу в трудові книжки. Довідки зберігаються в справах як документи суворої звітності.

Якщо студенти, учні, аспіранти, клінічні ординатори раніше не працювали й, отже, не мають трудових книжок, то відомості про їхню роботу в студентських таборах, під час проходження виробничої практики, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок уноситимуться підприємством, де вони надалі працюватимуть.

• До трудових книжок за місцем роботи вносять окремим рядком (перед зазначенням відомостей про роботу на даному підприємстві) з посиланнями на дати, номери й назви відповідних документів такі записи:

• про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю й державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зачислення) й дати звільнення зі служби;

• про час навчання в професійних навчально-виховних та інших закладах, у навчально-курсових комбінатах (центрах, пунктах тощо);

• про час навчання у вищих закладах освіти (сюди входить і тривалість роботи в студентських таборах, на виробничій практиці, виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі й клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених на с. 155 дрібним шрифтом;

• про роботу як членів колгоспу (якщо чинним законодавством передбачено зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників);

• про час догляду за інвалідом 1-ї групи або за дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, котрий за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. Е ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), в тому числі за пристарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);

• про період одержання допомоги у зв'язку з безробіттям — вноситься в трудову книжку центром державної служби зайнятості населення.

• У разі відновлення в установленому порядку безперервного стажу для визначення допомоги за державним соціальним страхуванням у графу 3 розділу «Відомості про роботу» за останнім місцем роботи вносять запис: «Безперервний трудовий стаж відновлено з (дата)», а в графі 4 роблять посилання на постанову президії відповідної ради профспілок або президії ЦК відповідної галузевої профспілки.

У трудових книжках працівників, зайнятих на сезонних роботах у тих галузях економіки, де чинним законодавством допускається підсумовування періодів сезонної роботи й збереження безперервного трудового стажу в разі повернення в установлений термін на сезонну роботу після міжсезонної перерви, в графі З розділу «Відомості про роботу» записують: «"Безперечний стаж роботи зберігається».

• Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, в іноземних кореспондентів, співробітників міжнародних організацій та інших прирівнених до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві — в Генеральній дирекції Київської державної адміністрації з обслуговування іноземних представництв, у Автономній Республіці Крим — у філіалі Генеральної дерекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв м. Ялти, в областях – в управліннях зовнішніх зносин та зовнішньо-економічної діяльності облдержадміністрацій або підприємствах, визначених обласними державними адміністраціями, у м. Севастополі — в міській державній адміністрації.

Ці організації роблять записи в трудових книжках про прийняття на роботу й про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок від наймачів. У разі прийняття на роботу робиться, на-

Записи, зроблені в трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співробітниками міжнародних організацій та іншими прирівняними до них іноземцями на території України, вважаються недійсними.

■ У трудові книжки працівників, які перебували на виправних роботах без позбавлення волі, власник або вповноважений ним орган за місцем роботи вносить у графу 3 розділу «Відомості про роботу» запис про те, що тривалість роботи в цей період не зараховується в загальний і безперервний стаж.

Зазначені фізичні особи роблять записи у трудових книжках таких працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: «Прийнятий на роботу»(далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором(зазначаються дата та номер договору),зареєстрованим у державній службі зайнятості(зазначається повна назва центру зайнятості)»; При цьому в графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «трудовий договір(номер), зареєстрований (дата)»),а в разі звільнення – такий запис : «Звільнений з роботи» (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)»;при цьому в графі 4 зазначається дата зняття трудового договору зреєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знято з реєстрації(дата)».

Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчується печаткою.

• До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власник або вповноважений ним орган за місцем роботи вносить у графу 3 розділу «відомості про роботу» запис про те, що час роботи в цей період не зараховується в загальний і безперервний стаж.

У разі, коли рішенням суду в установленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено в загальний трудовий стаж, у трудових книжках роблять запис про те, шо цей час не зараховується в безперервний трудовий стаж.

Зазначені записи вносять у трудову книжку по закінченні фак- тичного строку відбування покарання, що встановлюється за до- відками органів МВС України.

У разі звільнення засудженого з роботи в порядку, передбаченому чинним законодавством, і влаштування його на нове місце роботи відповідні записи вносяться тим підприємством, на яке було прий- нято або направлено засудженого.

Підставою для внесення в трудову книжку передбачених цим пунктом записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою) суду.

В розділі трудової книжки «Відомості про роботу» роблять такі

записи: в графі 1 зазначають порядковий номер запису; в графі 2 — дату внесення запису; в графі 3 пишуть: « Час з (дата) по (датне за/мхоЯі/є&ься б загальний і безпе/гфвний гіїЩуойий аЯам.». У разі

зарахування судом часу відбування виправних робіт у загальний трудовий стаж у графі 3 пишуть: «Час (го&йіи з (дата) по (дата) не за}іахов^сгіІьсА 6 Дезне^івний Ящуовий а&аж». У графі 4 зазначають

підставу для внесення запису в трудову книжку — наказ (розпорядження) керівника підприємства, дату його видання й номер.

Унесення відомостей про нагородження й заохочення

• До трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» вносять відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, а в розділ «Відомості про заохочення» — відомості про заохочення за успіхи в праці.

У трудових книжках не роблять записи про премії, що передбачені системою заробітної плати або виплата яких має регулярний характер.

• Порядок унесення відомостей про нагороди й заохочення такий: у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишуть у вигляді заголовка назву підприємства; нижче в графі 1 зазначають порядковий номер запису (нумерація зростає протягом усього періоду діяльності працівника); в графі 2 ставлять дату нагородження або заохочення; в графі 3 записують, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення й якою нагородою або заохоченням; у графі 4 зазначають, на підставі чого внесено запис (із посиланням на дату, номер і назву документа).

Внесення відомостей у разі звільнення

• Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають точно відповідати формулюванням чинного законодавства й містити посилання на статтю та пункт закону. Наприклад: «-Звільнений у зв'язку з прогулом. п. Ч аЯ. 40 КЗпП України».

У разі розірвання трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавством передбачено надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вносять із зазначенням цих причин. Наприклад: «Звільнений за власним балшннлм у зв'аз/а/ Із зачисленням уо вищого навчального закладу, ст-. 38 КЗпП України».

я Запис про звільнення працівника роблять за такими правилами: в графі І ставлять порядковий номер запису; в графі 2 — дату звільнення; в графі 3 зазначають причину звільнення, наприклад: «Звільнено за скороченням ш&аШв, н. / а&. 40 К.ЗпПЇУкраїни»', в графі 4 — підставу — наказ (розпорядження), його дату й номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

• У разі переведення працівника з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записують посилання на погодження: «Звільнено у зв'язку з п&іевеуенл&м. на робмЯу на (назва підприємства), л. 5 оа. 36 кЗнТі України».

У разі переходу на виборну посаду в графі 3 роблять запис: «Звільнений у зв'язку з обранням на виборну носаку в (назва організації), л. 5 ай. 36 КЗпП України».

• У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або вповноваженого ним органу у зв'язку зі здійсненням заходів задля вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями економіки, крім зазначення підстав, передбачених чинним законодавством, роблять посилання на відповідне рішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 записують: «Звільнено за скороченням иамагіив (чнсельноаЯі) працівників, п. / аЯ. 40 КЗпП України» й далі в дужках зазначають відповідну постанову Кабінету Міністрів України.

• У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у розділі «Відомості про призначення пенсії» трудової книжки органами соціального забезпечення ставиться відбиток штампа «Пенсію призначено». В трудових книжках раніше встановленого зразка (1974 р.) відбиток зазначеного штампа ставлять на першій сторінці.

Вкладка до трудової книжки

• Якщо в трудовій книжці заповнено всі сторінки відповідних розділів, то вона доповнюється вкладкою. Остання вшивається в трудову книжку, заповнюється й ведеться власником або вповноваженим ним органом за місцем роботи працівника в такому самому порядку, що й трудова книжка.

| Вкладка без трудової книжки недійсна.

• Видаючи кожну нову (наступну) вкладку, на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки згори ставлять відбиток штампа розміром 10 х 25 мм із надписом «Видано вкладку» й зазначають її серію та номер. Видається вкладка нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового зразка чи раніше встановлених 1974 рр.).

Видача трудової книжки в разі звільнення

• У разі звільнення працівника всі записи про роботу й нагороди, внесені в трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально вповноваженої ним особи та печаткою підприємства чи відділу кадрів.

Якщо працівник працездатного віку протягом останніх двох років перед звільненням підвищував кваліфікацію, то треба це зазначити.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої вповноваженої на це особи та засвідчується печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

Трудову книжку заповнюють водночас українською та російською мовами, й окремо завіряють обидва тексти.

Власник або вповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові його трудову книжку в день звільнення з унесеним у неї записом про звільнення.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або вповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис у трудову книжку працівника. Раніше зроблений запис про день звільнення визнається недійсним у встановленому порядку.

• Якщо працівник був відсутній на роботі в день звільнення, то власник або вповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення про необхідність одержати трудову книжку.

Пересилання трудової книжки поштою з доставлянням на зазначену адресу допускається тільки з письмової згоди працівника.

• У разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їхню вимогу. В трудовій книжці померлого працівника в розділі «Відомості про роботу» зазначають дату запису й у графі 3 пишуть: «Тй&і&Ч прилинем у зв'язку зі смеріню». Далі заповнюють графу 4, де зазначають дату й номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується в установленому порядку.

Дублікат трудової книжки

• Особа, яка загубила трудову книжку (вкладку до неї), зобов'язана негайно заявити про це власникові або вповноваженому ним органові за місцем останньої роботи. Не пізніше ніж за 15 днів після заяви, а в разі ускладнення —- в інший строк, власник або вповноважений ним орган видає працівникові нову трудову книжку чи вкладку до неї (нових зразків) із написом «Дублікат» у правому верхньому куті першої сторінки.

• Дублікат трудової книжки або вкладки до неї заповнюють за загальними правилами. В розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» й «Відомості про заохочення» дубліката вносять записи про роботу, а також про нагородження й заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

• Якщо працівник до влаштування на дане підприємство вже працював, то, заповнюючи дублікат трудової книжки, в розділ «Відомості про роботу» в графу 3 спочатку вносять запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записують сумарно, тобто зазначають загальну кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу й на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записують за окремими періодами роботи в такому порядку: в графі 2 зазначають дату прийняття на роботу; в графі 3 пишуть назву підприємства, де працювала особа, а також назви цеху (відділу) й посади (роботи), на яку було прийнято працівника. Відомості про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій у дублікат трудової книжки вносять на бажання працівника.

Якщо в поданих працівником документах є відомості про пе реведення його на іншу постійну роботу на тому самому підприємстві, то про це роблять запис.

Після цього в графі 2 записують дату звільнення, а в графі 3 — причину звільнення, якщо в поданому працівником документі є такі дані.

Якщо подані працівником документи не містять повних даних про роботу в минулому, то в дублікат трудової книжки вносять лише ті дані, які є в документах.

У графі 4 зазначають назву, дату й реєстраційний номер документа, на підставі якого зроблено відповідні записи в дублікаті. Власники або вповноважені ними органи попередніх місць роботи зобов'язані сприяти своєму колишньому працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи до влаштування на останнє підприємство.

• Якщо трудова книжка (вкладка до неї) стала непридатною і (наприклад, обгоріла, розірвалася, забруднилася), то власник або і вповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівникові дублікат трудової книжки (вкладки до неї). При цьому на : першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, роблять • надпис: «видано а книжку повертають працівникові, і Влаштовуючися на нове місце роботи, працівник зобов'язаний ; пред'явити дублікат трудової книжки. ¹

Розрахунки за трудові книжки та їх зберігання

• Виписуючи трудову книжку (вкладку до неї або дублікат), власник або вповноважений ним орган стягує з працівника суму її вартості.

У разі неправильного первісного заповнення трудової книжки або вкладки до неї, а також псування бланків їх через недбале зберігання вартість зіпсованих бланків сплачує підприємство.

Якщо трудову книжку працівника загублено підприємством унаслідок стихійного лиха або з інших причин, то йому видається дублікат трудової книжки без стягування суми її вартості.

• Трудові книжки й дублікати їх, що не були одержані працівниками під час звільнення, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього терміну не затребувані трудові книжки (дублікати їх) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного терміну підлягають знищенню в установленому порядку.

• Власник або вповноважений ним орган зобов'язаний постійно мати потрібну кількість бланків трудових книжок і вкладок до них.

Облік трудових книжок

• На підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнення трудових книжок:

• книга обліку бланків трудових книжок І вкладок до них (дод. 92)*;

• книга обліку руху трудових книжок і вкладок до них (дод. 93)*.

У книзі обліку бланків трудових книжок і вкладок до них фіксують усі операції, що пов'язані з одержанням та витрачанням бланків трудових книжок і вкладок до них із зазначенням серії й номера кожного бланка. Книга ведеться бухгалтерією підприємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладок до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює прийняття й звільнення працівників. У цій книзі реєструють усі трудові книжки, одержані від працівників під час улаштування їх на роботу, а також трудові книжки й укладки до них, виписані працівникам, які раніше не мали їх.

Про одержання трудової книжки у зв'язку зі звільненням працівник розписується в особовій картці й у книзі обліку.

Обидві зазначені книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та стверджені підписом керівника підприємства й відбитком гербової (круглої, що прирівнюється до гербової) печатки.

• Бланки трудових книжок і вкладок до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності й видаються на заявку під звіт особі, котра відповідає за ведення трудових книжок.

Особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, щомісяця подає до бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладок до них та про суми, одержані за заповнені трудові книжки й укладки до них, разом із прибутковим ордером каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладок до них складають акт за типовою формою № П-11 (дод. 94)*.

ВИТЯГ ІЗ ТРУДОВОЇ книжки

Якщо, наприклад, працівник попередньо вирішує питання про перехід на інше місце роботи чи оформляється на роботу за сумісництвом, то йому видають (у разі потреби) завірений витяг із його трудової книжки, який оформлюють на трафаретному бланку формату А4 з допомогою друкувальних засобів (дод. 95) або від руки.

У витягу з трудової книжки обов'язковим є реквізит 27 (відмітка про завірення копії); слово «Копія» в правому верхньому куті аркуша не зазначають.