- •1 Поняття, предмет і метод, система цивільного процесуального права України.
- •2.Конституція України про право громадян на судовий захист. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій
- •3 Джерела цивільного процесуального права України.
- •4 Загальна характеристика Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- •5.Дія цивільних процесуальних норм в часі, просторі та за колом осіб.
- •6.Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •7 Принципи цивільного процесуального права України і їх значення.
- •Здійснення правосуддя виключно судами
- •Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону
- •Рівність усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом
- •Гласність і відкритість цивільного процесу
- •Змагальність сторін
- •Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду
- •Обов'язковість судових рішень
- •Принцип здійснення судочинства державною мовою
- •8.Поняття і ознаки цивільних правовідносин. Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних процесуальних правовідносин.
- •9.Цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність.
- •10.Суб'єкти та об'єкти цивільних процесуальних відносин.
- •12.Відводи суду та інших учасників цивільного процесу.
- •13.Цивільна юрисдикція суду. Загальні положення про підсудність цивільних справ.
- •14.Поняття, ознаки і правовий статус сторін.
- •15.Процесуальна співучасть і її види. Процесуальні права і обов'язки співучасників.
- •16.Поняття належної і неналежної сторони. Умови, порядок і наслідки заміни неналежної сторони.
- •17.Поняття процесуального правонаступництва Процесуальне статус правонаступників.
- •18.Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі України.
- •19.Треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору - як суб'єкти цивільного процесуального права.
- •20.Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - як суб'єкти цивільного процесуального права.
- •21.Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі. Підстави і форми представництва прокуратурою інтересів громадянина і держави в суді.
- •23.Участь в цивільному процесі органів державної влади і місцевого самоврядування для дачі висновку у справі. Їх процесуальні права і обов'язки.
- •24.Поняття, задачі і система цивільного процесу (судочинства).
- •25.Поняття, підстави та види судового представництва. Обсяг і оформлення повноважень представника в суді.
- •26.Підстави і порядок припинення представництва в суді.
- •27.Інші учасники цивільного процесу.
- •2. Особи, які допомагають при розгляді та вирішенні цивільної справи по суті
- •Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу Секретар судового засідання
- •Судовий розпорядник
- •28.Поняття, значення і види цивільних процесуальних строків.
- •29.Обчислення цивільних процесуальних строків. Припинення, поновлення і продовження процесуальних строків.
- •30.Поняття і види судових витрат.
- •31.Порядок передачі справ в інший суд. Наслідки недотримання правил про підсудність справи.
- •32.Поняття і види відповідальності за порушення норм цивільного процесуального права. Засоби процесуального примусу.
- •33.Поняття судового доказування і судових доказів.
- •34.Поняття предмету доказування. Факти, що входять в предмет доказування та факти, що не підлягають доказуванню.
- •35.Розподіл обов'язків щодо доказування.
- •36.Поняття і ознаки судових доказів.
- •37.Класифікація доказів.
- •38.Оцінка доказів.
- •39.Види процесуальних засобів доказування.
- •40.Пояснення сторін і третіх осіб як процесуальні засоби доказування.
- •41 Показання свідків і їх оцінка. Процесуальний порядок дослідження судом показань свідків.
- •42 Письмові докази і їх види. Порядок витребування і дослідження письмових доказів.
- •43.Речові докази. Порядок надання та дослідження речових доказів.
- •44.Висновок експерта, його зміст та особливості оцінки.
- •45.Забезпечення доказів.
- •46.Процесуальний порядок дачі і виконання судового доручення.
- •47.Поняття та суть позовного провадження.
- •48.Поняття, елементи та види позову.
- •49.Передумови права на пред'явлення позову і їх класифікація.
- •51.З'єднання і роз'єднання позовних вимог.
- •52.Процесуальні засоби захисту відповідача.
- •53.Процесуальний порядок пред'явлення позову до суду. Наслідки недотримання порядку пред'явлення позову до суду.
- •54.Позовна заява і його реквізити. Порядок виправлення недоліків позовної заяви.
- •55. Відкриття провадження у справі.
- •56.Підготовка справи до судового розгляду і її значення.
- •57.Процесуальні дії судді, щодо порядку підготовки цивільної справи до судового розгляду.
- •58.Виклик в суд та інші повідомлення суду.
- •59.Задачі, суть та значення стадії судового розгляду.
- •60.Частини судового розгляду.
- •61.Підготовча частина судового розгляду.
- •62.Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •63.Розгляд цивільної справи по суті.
- •64.Поняття, послідовність, зміст і значення судових дебатів.
- •65.Відкладення розгляду справи.
- •66.Фіксація судового процесу.
- •67.Зупинення провадження по справі. Підстави і процесуальний порядок.
- •68.Залишення позовної заяви без розгляду. Підстави і процесуальний порядок.
- •69.Поняття і види ухвал суду першої інстанції.
- •70.Суть та значення судового рішення. Зміст судового рішення (його складові частини).
- •71.Поняття та види судового рішення. Вимоги, яким має відповідати судове рішення.
- •72.Законна сила судового рішення.
- •73.Роз 'яснення судового рішення.
- •75.Поняття і особливості заочного розгляду цивільної справи.
- •76. Розгляд справи в порядку наказного провадження. Судовий наказ
- •77.Поняття і суттєвість окремого провадження.
- •78.Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •79.Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •80.Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •82.Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •83.Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •84.Справи про визнання спадщини відумерлою.
- •85.Справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •86.Справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •87.Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
- •88.Вплив Европейської конвенції з прав людини та основних свобод на судову систему України.
- •89.Скасування судового наказу. Апеляційне оскарження ухвали суду в рамках наказного провадження.
15.Процесуальна співучасть і її види. Процесуальні права і обов'язки співучасників.
Позов може бути пред'явлений спільно декількома позивачами або до декількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ч.1 ст.32ЦПК).
Процесуальна співучасть — участь в одній справі декількох позивачів або декількох відповідачів, інтереси і вимоги яких не виключають один одного.
Співучасть як самостійний процесуальний інститут характеризується наступними ознаками:
1) співучасники є передбаченими суб'єктами тих спірних матеріальних правовідносин, які входять у предмет судового розгляду;
2) співучасники — особи, які беруть участь в одному і тому ж судочинстві;
3) право вимоги або обов'язок одного з учасників не виключає права вимоги або обов'язку інших співучасників.
Мета процесуальної співучасті — найзручніше з погляду економії часу і зусиль суду, а також всіх осіб, які беруть участь у справі, здійснення в цивільному судочинстві задачі по захисту прав і законних інтересів громадян і різного роду органів, об'єднань і організацій.
При співучасті декілька процесів зливаються в один, внаслідок чого, по-перше, скорочуються (мінімізуються) судові витрати; по-друге, скорочується число судових засідань і, отже, явок учасників процесу до суду; по-третє, економиться час суду на перевірку і оцінку доказового матеріалу, які проводяться тільки один раз; по-четверте, виключається прийняття суперечливих рішень з одних і тих же питань.
Таким чином, інститут процесуальної співучасті — один з проявів принципів процесуальної економії, законності і обґрунтованості.
Види цивільної процесуальної співучасті:
По-перше, залежно від того, на чиїй стороні виступає співучасник, цивільна процесуальна співучасть поділяється на:
1) активну (на стороні позивача декілька співучасників). Наприклад, у разі пред'явлення позовів про відновлення на роботі декількома працівниками, звільненими на одній і тій же підставі, проти одного і того ж працедавця;
2) пасивну (на стороні відповідача декілька співучасників). Наприклад, у разі пред'явлення позову одним із співвласників про виділ своєї частки в загальному майні. Як співвідповідачі в цій справі виступають співвласники;
3) змішану (і на стороні позивача, і на стороні відповідача декілька осіб). Наприклад, пред'явлення позову про звільнення від арешту (виключення з опису) загального майна. Співпозивачами в такій справі виступають співвласники арештованого майна, а співвідповідачами — боржник, по боргах якого описано майно, і стягувач, тобто особа, на користь якої описано майно.
По-друге, залежно від обов'язковості залучення осіб цивільна процесуальна співучасть може бути необхідною (обов'язковою) і факультативною (необов'язковою). Правовою підставою цієї класифікації служить ч.2 ст.32 ГПК. Відповідно до вказаної норми процесуальна співучасть допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів (право спільної власності); 2) позовні вимоги випливають з однієї
підстави (сумісне спричинення шкоди); 3) вимоги однорідні, хоча і не тотожні за підставами і предметом (позови про виплату заробітної плати до одного працедавця).
Необхідна співучасть — обов'язкова участь у справі всіх суб'єктів спірного правовідношення в якості позивачів або відповідачів.
Цивільне процесуальне законодавство не дає переліку випадків обов'язкової співучасті і вказівок на її підстави. Проте в судовій практиці встановилося правило, згідно з яким обов'язкова співучасть повинна мати місце у всіх тих випадках, коли в основі вимоги декількох позивачів або до декількох відповідачів лежить спільне право або спільний обов'язок.
Необхідна співучасть є обов'язковою в наступних справах: 1) про спільну (сумісну і часткову) власність; 2) про спадщину; 3) про авторські і суміжні права, якщо це результат праці декількох осіб; 4) у позовах про виключення майна з опису; 5) про захист честі, гідності і ділової репутації; 6) про право користування житловими приміщеннями і ін.
Суть необхідної співучасті полягає в тому, що участь в судочинстві кожного співучасника необхідна. Проте питання про те, чи має право суд на свій розсуд залучити у разі обов'язкової співучасті тих співпозивачів, які не заявили позов разом з первинним позивачем і не звернулися до суду за захистом, законодавчо не вирішене. Рішення цього питання повинне бути обумовлено наступними двома обставинами: по-перше, дією в цивільному процесуальному праві принципу диспозитивності і, по-друге, визнанням у сучасному суспільному і юридичному бутті приватного права і приватної власності. Враховуючи обидва ці чинники, при необхідній співучасті суд має право залучати в процес співпозивачів лише з їхньої згоди.
Співучасть факультативна, якщо вимоги декількох позивачів або одного позивача до декількох відповідачів можуть бути розглянуті і здійснені незалежно одна від одної.
Для використання факультативної співучасті необхідно встановити:
1) однорідність справ, що знаходяться у провадженні суду, яка визначається схожим предметом позовних вимог (відновлення на роботі), підставою позову (єдина підстава звільнення декількох осіб — скорочення штатів);
2) схожість суб'єктного складу або наявність у провадженні суду декількох справ за позовами одного позивача до різних відповідачів або різних позивачів до одного і того ж відповідача;
3) чи сприятиме об'єднання справ більш швидкому і правильному розгляду спору.
Наприклад, позови батьків до дітей про стягнення аліментів можуть бути пред'явлені як спільно (в одній справі), так і роздільно до кожного з дітей або до всіх одночасно.
Права і обов'язки співучасників. На співучасників розповсюджуються загальні (ст.27 ЦПК) і спеціальні права сторін (ст.31 ЦПК). Разом з тим співучасники в цивільному процесі володіють додатковими правами і несуть додаткові обов'язки (ст.32 ЦПК). Так, до додаткових прав належать наступні:
1) співучасники можуть доручити ведення справи одному із співучасників;
2) кожний співучасник діє в процесі самостійно і незалежно від іншого співучасника;
3) співучасник може приєднатися до апеляційної скарги, якщо він діяв у процесі на тій же стороні, що і особа, яка звернулася із скаргою.
Реалізація кожним із співучасників процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків створюють процесуальні наслідки тільки для даного співучасника. Наприклад, якщо один із співпозивачів у процесі судового розгляду справи заявляє відмову від позову, то це тягне за собою припинення провадження по справі тільки відносно даного співпозивача. Що ж до решти співпозивачів, то суд зобов'язаний продовжити розгляд справи по суті з тим, щоб винести відповідне рішення.
Особливістю винесення рішення при процесуальній співучасті Є те, що суд виносить не окремі рішення по кожному співучаснику (кожній розглянутій вимозі), а одне рішення, в якому дається відповідь на кожний позов (позовну вимогу). Згідно зі ст. 216 ЦПК суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
