- •Визначення понять політології
- •„Політична культура
- •„Політична еліта”
- •Політичний конфлікт
- •Електорат
- •Політологія
- •7. Політична система
- •Демократія
- •Авторитаризм
- •Тоталітаризм
- •Політична влада
- •Суверенітет
- •Представницька демократія
- •Політична свідомість
- •Громадська думка
- •Космополітизм
- •Геноцид
- •Приклади геноциду Голодомор в Україні 1932—1933 Геноцид індіанців
- •Інтернаціоналізм
- •Популізм
- •Легітимність
- •Опозиція
- •Політичне управління
- •Демагогія
- •Глобалізація
Геноцид
Геноци́д (од грец. γένος — род, плем'я та лат. caedo — убиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. До таких дій належать:
-
а) вбивство членів цієї групи; b) нанесення тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам такої групи; c) навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи; d) дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи; е) насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.
Геноцид — крайня форма дискримінації.
З 1948 геноцид вважається міжнародним злочином, але у обмеженому розумінні (Конвенція, Стаття II). Офіційна політика винищення у Радянському Союзі за класовим чи соціальним походженням (куркулів, офіцерів тощо) була частково винесена за дужки цього означення геноциду. Проте в початковій версії Конвенції (1946 р.) визначення геноциду включало також злочини, здійснені з політичних мотивів, але в подальшому вони були вилучені під тиском Радянського Союзу через побоювання Сталіна перед відповідальністю[1].
Разом з тим за часів Сталіна щодо українців проводилися цілеспрямовані дії з метою їх повного або часткового знищення (або знешкодження) саме за етнічними (національними) мотивами[2].
Слово винайдене Рафалом Лемкіним у 1943-му році та походить з грецької γένος (genos — родина, сім'я, плем'я — саме як в «генетика» тощо) та латинської caedere (вбивати — так, як і в суїцид, екоцид, «пестицид» тощо).
Проте, хоча суть геноциду полягає в умислі злочинців будь-яким способом знищити окремі групи населення чи цілих народів за расовими, національними, політичними або релігійними мотивами, від інших масових вбивств людей це поняття відрізняє саме наявність зазначених мотивів злочинців.
Існує й інше розуміння геноциду, яке відрізняється від попереднього тим, що не надає такого великого значення мотивам геноцидодіїв, а спирається на дії та їх наслідки — знищення спільноти чи її частини. Різнобій у тлумаченні геноциду призводить до застосування інших термінів на позначення реальних історичних подій. Одним з них є «етноцид»[3]. Існують також відмінності тлумачення геноциду між різними країнами, особливо між тими, що є правонаступниками держав, влада яких вчиняла геноцид, та тими, людність яких зазнала геноциду. Крім цього існують суттєві відмінності в оцінці певних дій та їх наслідків з погляду історичних наук і з погляду юридичного.
Приклади геноциду Голодомор в Україні 1932—1933 Геноцид індіанців
Геноцид черкеського народу в ході Кавказьких воєн 1763–1864 рр.
Геноцид вірмен в Туреччині під час та після Першої світової війни
Геноцид понтійських греків 1914–1923 рр.
Голокост — геноцид євреїв нацистами Німеччини під час Другої світової війни
Геноцид циган 1935–1945 рр.
Геноцид у Руанді 1994 р. — найважчий після світових війн
Геноцид у Сребрениці 1995 р. — злочин сербських сил проти боснійського мирного населення
Геноцид у Дарфурі — найновіша трагедія
