Диференційна діагностика первинного сифілісу.

 

Захворювання	Загальні клінічні ознаки	Відмінні ознаки
Простий герпес	Ерозії на губі, інколи з інфильтративним ущільненням в основі	Появі ерозії передує висипання пухирців, які швидко лопаються, утворюючи ерозії з фестончатими краями, схильні до швидкої епітелізації, що нехарактерно для твердого шанкра. Перед висипаннями хворий відчуває свербіж і печіння губи, а ерозії, що утворилися слабо болючі. Простий герпес часто рецидивує, чого не буває при первинному сифілісі. При цитологічному дослідженні у перші 2-3 дні висипань при герпесі виявляються гігантські багатоядерні клітини. При бактеріоскопічному дослідженні нальоту з поверхні шанкру виявляється бліда трепонема, чого ніколи не буває при герпесі
Шанкіроформна піодермія	Ерозія або виразка на губі або слизовій оболонці рота, щільна в основі, безболісна при пальпації, що супроводжується збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів за типом склераденіту.	Ерозія або виразка при шанкіроформній піодермії оточена запальним обідком, досить швидко епітелізується. На її поверхні утворюється гнійні виділення. Діагноз підтверджує бактеріоскопічне дослідження нальоту на бліду трепонему, яка при піодермії не виявляється
Хроничний рецидивуючий афтозний стоматит	Ерозія округлої або овальної форми на слизовій оболонці губи, язика, щік	При хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті ерозія оточена гіперемованим віночком, покрита фібринозним нальотом, болюча при розмові та прийомі їжі, зазвичай епітелізується протягом 10-12 днів, що нехарактерно для твердого шанкра при сифілісі. Імунологічні реакції на бактеріальний антиген позитивні
Травматична ерозія або виразка	Ерозія або виразка на слизовій оболонці рота	В основі травматичної ерозії або виразки немає характерного для сифілісу ущільнення. Після усунення травми така ерозія зазвичай швидко зникає. У зішкрібку з поверхні травматичної ерозії не виявляється бліда трепонема
Ракова виразка	Тривало існуюча виразка, безболісна, щільна в основі. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, щільні, безболісні при пальпації	Ракова виразка розташовується глибше, ніж твердий шанкр. Вона має щільні дно і краї, які стають нерівними. Дно горбисте, легко кровоточить. Ракова виразка частіше зустрічається у літніх, а твердий шанкр - у молодих. При цитологічному дослідженні зіскрібка з поверхні ракової виразки виявляються ракові клітки. При бактеріоскопічному дослідженні нальоту з поверхні шанкру визначається бліда трепонема
Туберкулезна виразка	Довготривала виразка на слизовій оболонці порожнини рота	Туберкульозна виразка на відміну від твердого шанкра болюча, має нерівні, підриті краї, навколо яких видно жовті точки - зерна Треля. У зішкрібі можливе виявлення мікобактерій. В анамнезі туберкульоз в активній формі
Ерозії та виразки, що виникають при плоскому лишаї, лейкоплакії, червоному вовчаку	Довготривалі ерозії чи виразки на слизовій оболонці порожнини рота	Ерозії або виразки при плоскому лишаї, лейкоплакії, червоному вовчаку не мають ущільнення в основі. Вони розташовуються на характерно зміненій для кожного захворювання слизової оболонці. При лабораторному дослідженні нальоту з поверхні виразки не виявляються бліді трепонеми

 

Мал.4. Первинний сифіліс. Тверий шанкр на боковій поверхні язика.

 

Вторинний період сифілісу проявляється на СОПР у вигляді розеол і папул.

Вторинні сифіліди, крім притаманних їм особливостей, мають ряд спільних ознак:

—висип не порушує цілісності СОПР;

—як правило, він не супроводжується суб'єктивними відчуттями;

—при появі висипу вторинних сифілідів майже у 100% випадків спостерігаються супровідні позитивні серологічні реакції (RW, осадові, РІБТ);

—одночасно з ураженням СОПР (особливо при свіжому вторинному сифілісі) мають місце розеольозні, папульозні і пустульозні висипи на шкірі;

—вторинні сифіліди супроводить поліаденіт.

Розеольозний (плямистий) висип в основному виникає симетрично на піднебінних дужках, м'якому піднебінні, мигдаликах; його елементи здатні зливатися в окремі ділянки (еритематозна ангіна). Вони мають застійно-червоний, іноді з мідним полиском, колір і чіткі межі, CO трохи набрякла. Інколи хворі скаржаться на неприємні відчуття і навіть болючість при ковтанні.

Найчастішим проявом на СОПР вторинного, особливо рецидивного, сифілісу є папульозний висип. В основному він локалізується на мигдаликах, піднебінних дужках, м'якому піднебінні, де папули зливаються в суцільні осередки ураження (папульозна ангіна), а також на язиці, CO щік, особливо по лінії змикання зубів, та яснах. Спочатку папула являє собою різко обмежений, темно-червоний осередок ураження діаметром до 1мм, з невеликим інфільтратом в основі. Згодом це ураження стає щільним, круглим, розміром 3—10 мм, безболісним. Воно відмежоване від нормальної CO гіперемійованим інфільтрованим вінчиком, злегка або значно підвищується над рівнем CO. Інколи папула може не виступати над поверхнею CO. Через мацерацію епітелію на поверхні папул вони набувають білястого забарвлення, а навколо них зберігається запальний вінчик, що нагадує афти. При пошкрябуванні шпателем поверхні таких папул мацерований епітелій зскрібається, після чого утворюється ерозія м'ясо-червоного кольору. При дослідженні виділень цих ерозій виявляють бліду трепонему.

В несанованій ротовій порожнині, у разі незадовільного стану її внаслідок приєднання вторинної інфекції, папули можуть виразкуватися. З'являється значна болючість, а зона гіперемії навколо папул розширюється. З ускладненням процесу фузос-пірохетозною інфекцією клінічна картина набуває ознак виразково-некротичного стоматиту або ангіни Венсана.

На CO, як правило, з'являється декілька папул, які перебувають у різних стадіях розвитку (несправжній поліморфізм). Спочатку папули розміщені фокусно, але внаслідок постійного подразнення вони набувають тенденції до периферичного росту і злиття в бляшки, які підвищуються над CO. Бляшки вторинного сифілісу являють собою найнебезпечніше джерело передачі інфекції нестатевим шляхом. Больові відчуття можуть виникати при утворенні ерозій на папулах, особливо якщо останні локалізуються у куті рота (сифілітична заїда). У разі тривалої травматизації папул, що розташовані в кутах рота, на перехідних складках, щоках по лінії змикання зубів, бічній поверхні язика, вони можуть гіпертрофуватися (мал. 5-6).

а

б

Мал. 5. Вторинний сифіліс. Бляшки на кінчику язика (а), бляшки на твердому піднебінні й спинці язика(6)

На язиці папули набувають форми великих кільцеподібних дисків. Ниткоподібні сосочки на їх поверхні або гіпертрофовані, або атрофовані. При атрофії сосочків утворюються овальні, гладенькі, лискучі, немов поліровані, поверхні, які розміщені нижче від рівня CO («вилискуючі» папули, бляшки, симптом «скошеної луки»;).

Папульозний висип нерідко поширюється на гортань, що зумовлює осиплість голосу (сифілітична дисфонія). Суб'єктивні відчуття при цьому відсутні.

При злоякісному перебігу сифілісу в ослаблених хворих на м'якому піднебінні, мигдаликах, набагато рідше — на інших ділянках СОПР можуть з'явитися пустульозні виразкові сифіліди. Спочатку вони мають вигляд великих набряклих інфільтратів, які невдовзі швидко розпадаються і перетворюються на глибокі болючі виразки, вкриті некротизованими тканинами з гноєм; при цьому часто спостерігаються гострі запальні явища. Виразки можуть призвести до руйнування значної частини м'якого піднебіння. Утворення виразок супроводжується утрудненням ковтання та гарячкою.