- •Специфічні запальні процеси щлд (актиномікоз, туберкульоз, сифіліс). Снід: класифікація, клінічний перебіг, діагностика, лікування. Пмк. Актиномікоз
- •Туберкульоз.
- •Діагностика первинного сифілісу
- •Диференційна діагностика первинного сифілісу.
- •Діагностика вторинного сифілісу
- •Диференційна діагностика вторинного сифілісу.
- •Третинний сифіліс
- •Шляхи зараження віл.
- •Стадія первинних проявів
- •Стадія інкубації
- •Латентна стадія
- •Стадія вторинних захворювань
- •Препарати для етіотропної терапії віл-інфекції
Диференційна діагностика вторинного сифілісу.
Захворювання |
Загальні клінічні ознаки |
Відмінні ознаки |
|||
Катаральна ангіна |
Гіперемія миндаликів |
На відміну від еритематознії сифілітичної ангіни, при катаральній ангіні є виражений біль при ковтанні, підвищення температури тіла. Мигдалики набряклі, яскраво-червоного кольору. Серологічні реакції на сифіліс при катаральній ангіні негативні |
|||
Висипання при медикаментозній алергії |
Яскрава гіперемія миндаликів |
Лікарський фіксований алергічний стоматит відрізняється від еритематозниї сифілітичної ангіни поширеністю ураження (не тільки дужки, мигдалики, але і щоки, язик та ін). Висипання супроводжуються печінням слизової оболонки рота, її набряком. При лікарській алергії утворюються пухирі, згодом залишаються болючі ерозії. Часто порушений загальний стан. Після припинення прийому препарату, що викликав алергію, елементи ураження зникають. Серологічні реакції на сифіліс негативні |
|||
Лейкоплакія, плоский лишай, червоний вовчок |
Сірувато-білі вогнища ураження на слизовій оболонці рота |
Білястий наліт з поверхні сифілітичної папули знімається при зішкрябанні. Білястий колір вогнищ ураження при лейкоплакії, плоскому лишаї, червоному вовчаку обумовлений гіперкератозом, який зняти неможливо. В основі цих вогнищ немає інфільтрації, вони не оточені запальним віночком, не локалізуються на мигдаликах і м'якому піднебінні, мають більш тривалий хронічний перебіг. Серологічні реакції на сифіліс при цих захворюваннях негативні |
|||
Багатоформна ексудативна еритема |
Ерозії на слизовій оболонці рота |
На відміну від ерозивних сифілітичних папул, багатоформна ексудативна еритема має гострий початок, відзначаються зміна загального стану, сезонність ураження, поліморфізм висипань (обов'язково міхур). Всі висипання розташовані на тлі розлитої гіперемії. Утворюються болючі ерозії без інфільтрації в основі. На поверхні цих ерозій бліда трепонема не виявляється. Серологічні реакції на сифіліс при багатоформна ексудативна еритеми негативні |
|||
Вульгарна пухирчатка |
Ерозії на слизовій оболонці рота |
Ерозії при вульгарній пухирчатці передує утворення внутрішньоепітеліального міхура. В основі такої ерозії немає інфільтрату, що відрізняє її від ерозивних сифілітичних папул. Симптом Нікольського при вульгарній пухирчатці позитивний, на поверхні ерозії при вульгарній пухирчатці виявляють акантолітичні клітини, а при сифілісі - бліду трепонем. При вульгарній пухирчатці тільки кортикостероїдна терапія призводить до ремісії |
|||
Хронічний герпетичний стоматит |
Ерозії на слизовій оболонці рота |
Появі ерозії передує висипання пухирців, які швидко лопаються, утворюючи поліциклічні ерозії без інфільтрації в основі, схильні до швидкої епітелізації, що нехарактерно для ерозивних сифілітичних папул. Серологічні реакції на сифіліс при простому герпесі негативні, бліда трепонема на поверхні ерозій не виявляється |
|||
Хроничний рецидивуючий афтозний стоматит |
Ерозії округлої або овальної форми, оточені гіперемованив вінчиком, вкриіт білуватим нальотом |
Ерозія при хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті болюча, без інфільтрату в основі зазвичай епітелізіруєтся протягом 10-12 днів. Позитивні імунологічні реакції на бактеріальний антиген підтверджують етіологічне значення бактеріальної алергії. Серологічні реакції на сифіліс негативні |
|
||
Десквамативний глосит |
Неболючі, гладкі, блискучі ділянки округлих обрисів на спинці язика |
Десквамативний глосит відрізняється від сифілітичної виразки яскраво-червоним кольором ділянок десквамації, оточених білою облямівкою, відсутністю ущільнення в основі, частою міграцією малюнка, стійким хронічним перебігом, негативними серологічними реакціями на сифіліс |
|
||
Гострий псевдомембранозний кандидоз |
Сіро-білий наліт, який знімається при зішкрябанні |
При гострому псевдомембранозному кандидозі, на відміну від сифілітичних папул, після видалення нальоту оголюється бархатиста неерозивна поверхня без ущільнення в основі. У зішкрібі визначаються що брунькуються форми бластоспори і нитки міцелію гриба Candida. Серологічні реакції на сифіліс негативні |
|
||
Дріжджова заїда |
Тріщини в кутку рота, покриті сірувато-білим нальотом, який видаляється при зішкрябанні. Болючість при відкриванні рота, розмові |
Дріжджова заїда частіше зустрічається у літніх людей, що користуються знімними протезами. У основі такої заїди відсутнє ущільнення. Діагноз підтверджується визначенням у зішкрібі великої кількості елементів гриба Candida, їх рясного брунькування, ниток міцелію або псевдоміцелія. Серологічні реакції на сифіліс негативні |
|
||
Стрептококкова заїда |
Болюча кровоточива ерозія у кутиках рота, вкрита кіркою |
Спостерігається переважно у дітей. Вогнища ураження більш обширні, поширюються за межі шкірної складки, часто з'являються на губах, шкірі підборіддя. Перебіг процесу більш активна, рясна ексудація, утворення товстих жовтих кірок. Щільного інфільтрату в основі немає. У виділеннях з ерозії бліда трепонема не виявляється, серологічні реакції на сифіліс негативні |
|
||
|
|
|
|
|
|
Третинний період сифілісу починається через 4—6 років після початку захворювання і може тривати десятки років. Ураження СОПР характеризується розвитком запальних інфільтратів (гум і горбиків), які мають тенденцію до розпаду. Висипи третинного сифілісу малозаразні, бо майже не містять блідих трепонем.
Гумозний сифіліс може локалізуватися у будь-якій ділянці СОПР, але частіше — на м'якому і твердому піднебінні, язиці. В основному гуми поодинокі. Спочатку у товщі CO утворюється безболісне ущільнення (вузол), яке поступово збільшується, досягаючи інколи розміру волоського горіха. Згодом вузол некро-тизується в центрі, після відходження гумозного стрижня виникає глибока виразка. Вона має кратероподібну форму, щільні краї, безболісна, дно її вкрите грануляціями. Загоюється виразка поступово з утворенням зірчастого втягнутого рубця. При локалізації гуми на піднебінні на її місці нерідко виникає перфорація.
Гумозне ураження язика може перебігати у вигляді окремих гум (вузлуватий глосит), рідше — у вигляді дифузного гумозного склерозу (дифузний склерозуючий глосит). При цій формі виникає суцільна дифузна глибока інфільтрація товщі язика, яка супроводжується атрофією ниткоподібних сосочків. Язик стає червоним, вилискуючим, гладеньким. Потім інфільтрат заміщується фіброзною тканиною і розвивається склероз. Язик зменшується в розмірах, стає щільним, малорухомим. На спинці його нерідко утворюються болючі тріщини, трофічні виразки, які іноді здатні до злоякісного переродження.
Горбкуватий сифіліс локалізується переважно на губах, альвеолярних відростках, піднебінні. Для нього характерна поява ізольованих, щільної консистенції горбиків темно-червоного або червонувато-коричневого кольору, які розміщені на інфільтрованій основі, не зливаються один з одним і швидко розпадаються, утворюючи глибокі виразки з нерівним дном. Після їх загоєння залишається рубець, який має фокусне розміщення, коміркову будову і фестончасті краї. Повторного висипу горбиків на рубцях ніколи не буває ( мал. 7).
Регіонарні лімфовузли при третинному сифілісі можуть не змінюватися.
Діагноз третинного сифілісу встановлюють на основі клінічної картини та даних лабораторних досліджень (РІФ та РІБТ позитивні у 100% випадків; реакція Вассермана та осадові реакції бувають позитивні у 50—80%). При підозрі на сифіліс хворого треба направити до венеролога.
|
Мал. 7. Третинний період сифілісу. Бляшки на кінчику язика й спинці язика.
|
