Загальна дидактична структура уроку:

1. Актуалізація попередніх знань і способів дій.

2. Формування нових знань і способів дій.

3. Застосування знань, тобто формування умінь.

Підготовка учителя до уроку:

Планування роботи вчителя здійснюється перед кожним семестром (складається календарний план), а протягом учбового року складаються тематичні плани і плани конспектів кожного уроку.

Календарний план затверджується адміністрацією школи і містить учбовий матеріал згідно шкільної програми, розділений на уроки. Вчитель може вносити корективи в календарний план на основі об’єктивних обставин: стан успішності і конкретні умови роботи класу.

Календарний план може мати такий вигляд:

№ уроку	Тема	Кількість годин

або

№ уроку	Тема	Повторення	Загальне устаткування	Навчально методичні засоби	Програмні засоби	Кількість годин

В тематичному плані чітко планується система уроків, повторень з метою актуалізації опорних знань і поточного повторення для закріплення раніше вивченого, наприклад:

№ тижня	№ уроку	Дата проведення	Тема	Практичні уроки

План-конспект уроку складається обов’язково на кожне заняття і може бути перевірений адміністрацією, будь-яким викладачем чи вищими інстанціями. В план-конспект входить:

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми.

3. Постановка цілей (проговорюється).

4. Актуалізація знань.

5. Зміст (план) нового матеріалу.

6. Закріплення.

7. Підведення підсумків, ДЗ.

Також можна вказувати наочне забезпечення і літературу.

18. Методика вивчення теми “Інформація та інформаційні процеси”. Дидактична структура теми.

Як відображає практика поняттю “Інформації”(І) вчителі майже не надають уваги. Оскільки за програмою воно вивчається на перших уроках, то часто вчителі його взагалі опускають або пояснюють формально.

І. є одним з початкових але не визначених конкретно поняттям. Вчитель звертає увагу, що І. – початкове поняття. Процес ознайомлення з І. можна розділити на етапи:

• введення поняття І. і повідомлення;

• з’ясування взаємозв’язків між І. та повідомленням;

• формування уявлень про носії І.;

• з’ясування питань про способи представлення І.;

• формування уявлення про види І., оцінювання і вимірювання. Про шум і взаємоперетворення І. на шум;

• уявлення про кодування повідомлень;

• з’ясування властивостей І.;

• формування уявлень про інформаційні процеси;

Методи вивчення матеріалу: індуктивний, пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.

І. лише одна зі сторін відображення навколишньої дійсності нервовою системою живого організму, свідомістю людини.

Обмін інформацією між людьми здійснюється за допомогою :

• світлових сигналів і зорових образів;

• групи певних знаків;

• технічних засобів;

• звукових сигналів;

• художні твори, графіка тощо.

При цьому одна людина або група людей створюють початкові сигнали, а інші їх сприймають по-своєму.

Потім раціонально підвести підсумки і перейти до поняття „повідомлення”. Під повідомленням розуміють дію на нервову систему живого організму деякої сукупності сигналів, подразників, яка може бути представлена різними способами в залежності від систем, які її передають і сприймають. І. передається за допомогою повідомлень.

Доцільно запропонувати учням самостійно привести приклади обміну І. між людьми і розглянути не репродуктивні питання, наприклад:

1. чи є для вас І-єю повідомлення, що містяться в національній науковій бібліотеці США;

2. чи є І-єю не розшифроване повідомлення з давньогрецької мови;

3. чи однакова к-сть І-ї в одній книжці та в пачках по 100 і 1000 таких книг.