229. Які з наведених препаратів мають селективну β2 адренергічну дію?

1. Адреналін;

2. Ізадрин;

3. Беротек; *

4. Атропін;

5. Ефедрин.

№230. Під час бронхіолоспазму найбільш доцільний шлях введення м-холіноблокторів:

1. Внутрішньовенний;

2. Внутрішньом’язевий;

3. Інгаляційний; *

4. Усередину;

5. Підшкірний.

№ 231. Найчастіше ТЕЛА розвивається у випадках:

1. Тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок; *

2. Тривалої імобілізації;

3. Нещодавно проведеної ортопедичної операції;

4. Ожиріння;

5. Наявності ТЕЛА в анамнезі.

№ 232. Синдром Мендельсона зумовлений аспірацією:

1. Крові;

2. Води;

3. Кислого вмісту шлунка; *

4. Гною;

5. Слиною.

№ 233. Яким повинен бути мінімальний тиск на піку вдиху при апаратній ШВЛ у пацієнта зі здоровими легенями, нормальною масою, щоб забезпечити введення необхідного дихального об’єму газу?

1. 8-10 см.вод.ст.;

2. 14-20 см.вод.ст.; *

3. 20-30 см.вод.ст.;

4. 30-40 см.вод.ст.;

5. 40-50 см.вод.ст.

№ 234. За якими з наведених показників доцільніше оцінювати адекватність ШВЛ?

1. Показниками гемодинаміки;

2. рН артеріальної крові;

3. Газового складу артеріальної крові; *

4. рН венозної крові;

5. Газового складу венозної крові.

№ 235. Що потрібно зробити в першу чергу, якщо під час ШВЛ виникла гіпоксемія без гіперкапнії?

1. Збільшити хвилинний об’єм вентиляції;

2. Збільшити постачання киснем; *

3. Дихати в інтубаційну трубку ротом;

4. Змінити співвідношення між фазами вдиху та видиху;

5. Нічого не робити.

№ 236. За наявності у хворого тяжкої бронхіальної астми, для загальної анестезії з використанням міорелаксантів не слід застосовувати:

1. Кетамін;

2. Фторотан;

3. Дитилін; *

4. Ардуан;

5. Тракріум.

№ 237. Клінічна картина перорального отруєння ФОС обумовлена:

1. Інгібіцією лужної фосфатази

2. Ендогенною холінергічною інтоксикацією *

3. Зниженням виділення ацетилхоліну з постгангліонарних пресинаптичних мембран

4. Первинним пригніченням дихального центра

5. Центральною адренергічною дією

№ 238. Пневмоторакс не може виникнути в таких випадках:

1. Пункції та катетеризації підключичної вени;

2. Нефректомії;

3. Накладання трахеостоми; *

4. Верхньої серединної лапаратомії;

5. Екстирпації стравоходу.

№239. Для гострого респіраторного дистрес-синдрому не характерні симптоми:

1. Збільшення внутрішньолегеневого шунтування;

2. Порушення проникності альвеоло-капілярної мембрани;

3. Збільшення об’єму вільної води в легенях;

4. Збільшення розтяжності (комплайсу) легень; *

5. Утворення пневмосклерозу та гіалінових мембран.

№ 240. Підсиленню токсичної дії барбітуратів сприяє:

1. Гіпопротеїнемія *

2. Гіпоглікемія

3. Гіпергідратація

4. Гіповолемія

5. Алкалоз

№ 241. Промивання шлунку через зонд при гострому пероральному отруєнні оцтовою кислотою рекомендується здійснювати:

1. Льодяною водою *

2. Водою, підігрітою до 40⁰ С

3. 0,9% розчином натрію хлориду

4. 1% розчином натрію гідрокарбонату

5. Слабким розчином калію перманганату

№242. Основна рентгенологічна ознака пневмотораксу:

1. Колапс легені;

2. Наявність газу в плевральній порожнині; *

3. Зміщення середостіння у здоровий бік;

4. Підвищення прозорості легеневого поля;

5. Немає ознак.

№ 243. Отруєння оксидом вуглецю є, як правило, летальним, якщо він зв’язує гемоглобін мінімум на:

1. 20%;

2. 40%;

3. 54%;

4. 60%; *

5. 90%

№ 244. Найважливішим буфером позаклітинної рідини є:

1. Гідрокарбонатний *

2. Фосфатний

3. Протеїновий

4. Гемоглобіновий

5. Немає вірної відповіді

№245. При напруженому пневмотораксі необхідно:

1. Збільшити концентрацію кисню у вдихуваному повітрі;

2. Провести пункцію та дренування плевральної порожнини на боці пневмотораксу; *

3. Ввести серцеві глікозиди;

4. Негайно перевести хворого на ШВЛ;

5. Нічого не робити.

№ 246. Яка ознака є найбільш властивою для напруженого пневмотораксу?

1. Зміщення середостіння на рентгенограмі; *

2. Зміщення трахеї в протилежний бік;

3. Брадикардія;

4. Набухання шийних вен.

5. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.

№ 247. Яка розрахункова доза кетаміну для в/венного ввідного наркозу при забезпеченні ургентного оперативного втручання з ризиком гіповолемії?

1. 2 мг/кг *

2. 4 мг/кг

3. 6 мг/кг

4. 8 мг/кг

5. 10 мг/кг

№ 248. Для лікування набряку головного мозку хворого головний кінець ліжка:

1. Опускають на 20^о – 30^о

2. Піднімають на 20^о – 30^о *

3. Тільки в горизонтальному положенні

4. Не має значення

5. Піднімають на 60⁰

№ 249. Для лікування ДВЗ синдрому під час оперативного втручання слід застосувати:

1. Вікасол

2. Амінокапронову кислоту

3. Інгібітори протеолітичних ферментів (контрікал)

4. Свіжозаморожену плазму *

5. Кальцію хлорид

№ 250. Для запобігання потрапляння крові в шлунок під час операції на лицевому черепі слід використовувати:

1. Постійну аспірацію крові та слизу з операційного поля

2. Ендотрахеальний наркоз та введення назогастрального зонда

3. Тампонаду ротоглотки перед початком операції

4. Ендотрахеальний наркоз з тампонадою рото- і гортаноглотки *

5. Перероздування ущільнюючої манжетки інтубаційної трубки

№ 251. Препаратом вибору під час наркозу у хворих з травматичним шоком є:

1. Кетамін *

2. Пропофол

3. Фентаніл

4. Тіопентал натрію

5. Оксибутират натрію

№ 252. Промивання шлунку через зонд при гострому пероральному отруєнні оцтовою кислотою рекомендується здійснювати:

1. Льодяною водою *

2. Водою, підігрітою до 40⁰ С

3. 0,9% розчином натрію хлориду

4. 1% розчином натрію гідрокарбонату

5. Слабким розчином калію перманганату

№ 253. У хворих з ЧМТ в премедикацію не включають:

1. Холінолітики

2. Спазмолітики

3. Наркотичні анальгетики *

4. Антигістамінні

5. Антацидні препарати

№ 254. Під час операцій на легенях із використанням електрокоагулятора протипоказане застосування:

1. Ефіру для наркозу *

2. Фторотану

3. Ізофлюрану

4. Закису азоту

5. Севофлюрану

№ 255. Ураження печінки та нирок при отруєнні блідою поганкою виникає внаслідок дії на них:

1. Адреналіну

2. Аманітину *

3. Мускарину

4. Нікотину

5. Ацетилхоліну

№ 256. Перистальтика кишечника швидше відновлюється при використанні анестезії

1. Внутрішньовенної

2. Інгаляційної

3. Епідуральної *

4. Інфільтраційної

5. Електроанестезії

№ 257. Епідуральна анестезія при операціях на органах черевної порожнини:

1. Знижує спланхнічний кровотік

2. Підвищує спланхнічний кровотік *

3. Не впливає на кровотік

4. Підвищує внутрішньочеревний тиск

5. Знижує кровотік в нирках

№ 258. Хворий на бронхіальну астму готується до планової операції з приводу пахової кили. Виберіть найбільш оптимальний метод анестезії