- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •2.3 Експеримент
- •2.4 Моделювання
- •2.5 Комплексний моніторинг
- •2.6 Космічний моніторинг
- •2.7 Використання літературних даних
- •2.8 Картографічний метод дослідження
- •Лекція 3 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •3.1 Непомірне зростання кількості населення
- •3.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •3.3 Забруднення довкілля
- •3.4 Екологічний імператив
- •4.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •4.3 Сукупність природних факторів
- •4.4 Середовища існування живих організмів
- •5.2 Залежність організмів одного виду від організмів іншого виду (пари видів)
- •5.3 Адаптація і абаптація
- •5.4 Пристосованість
- •5.5 Конвергенція і паралелізм
- •5.6 Екотипи
- •5.7 Поліморфізм
- •5.8 Унітарні і модулярні організми
- •5.9 Популяція
- •Лекція 6 різноманітність і основні типи взаємовідносин живих організмів
- •6.1 Конкуренція
- •Внутрівидова конкуренція
- •Міжвидова конкуренція
- •6.2 Хижацтво
- •6.3 Людина як хижак
- •6.4 Паразитизм і хвороби
- •6.5 Редуценти і детритофаги
- •6.6 Мутуалізм
- •6.7 Життєвий цикл
- •Лекція 7 угрупування
- •7.1 Властивості і багатство угрупувань
- •7.2 Потоки енергії і речовини в співтовариствах
- •7.3 Стійкість, пружність, опір
- •Лекція 8 теорія екосистем у традиційній екології
- •8.1 Визначення і структура екосистеми
- •8.2 Екологія тундри
- •8.3 Лісові екосистеми
- •8.4 Екологія степу
- •8.5 Екологія пустелі
- •8.6 Екологія луків
- •8.7 Болотні екосистеми
- •8.8 Екологія прісних водойм
- •Лекція 9 літосфера, як компонент геосистеми
- •9.1 Загальна характеристика геосистеми
- •9.2 Охорона земних надр
- •9.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 10 охорона водного середовища
- •10.5 Контроль якості води
- •10.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •10.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •10.3 Водокористування та водоспоживання
- •10.4 Очищення стічних вод
- •10.5 Контроль якості води
- •10.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 11 охорона повітряного середовища
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.1 Загальна характеристика атмосфери
- •11.2 Склад сучасної атмосфери
- •11.3 Структура сучасної атмосфери
- •11.4 Парниковий ефект
- •11.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •11.6 Озоновий захисний шар
- •11.7 Кислотні дощі
- •11.8 Смог
- •11.9 Тютюновий дим
- •11.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 12 грунт, як екологічний фактор
- •12.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •12.2 Фактори деградації ґрунтів
- •12.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •12.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 13 охорона тваринного і рослинного світу
- •13.1 Охорона флори
- •13.2 Охорона фауни
- •13.3 Заповідна справа
- •Лекція 14 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •14.1 Характер забруднення
- •14.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •14.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •Лекція 15 проблеми шумового, вібраційного та електромагнітного забруднення
- •15.1 Вплив шуму на людину
- •15.3 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •15.4 Штучна радіація
- •15.2 Вібрації
- •Лекція 16 техногенні чинники забруднення довкілля
- •16.1 Поняття «техносфера»
- •16.2 Вплив на довкілля тес
- •Забруднення атмосфери газовими й пиловими викидами
- •Радіоактивне забруднення
- •Забруднення земної поверхні відвалами шлаків і кар'єрами
- •16.3 Вплив на довкілля аес
- •16.4 Термоядерна енергетика
- •16.5 Вплив на довкілля гес
- •16.6 Альтернативні джерела енергії
- •Енергія вітру
- •Енергія морів та океанів
- •Енергія внутрішнього тепла Землі
- •Енергія Сонця
- •Біоенергетичні технології
- •16.7 Гострота екологічної проблеми у промисловості
- •16.8 Проблеми сільскогосподарського забруднення
- •16.9 Військова діяльність
- •Лекція 17 концепція екологічної безпеки
- •17.1 Екологічний аудит
- •17.2 Оцінка впливів на навколишнє середовище
- •17.3 Моніторинг довкілля
- •17.4 Прогноз та моделювання екологічних змін
- •17.5 Екологічний менеджемент
- •Лекція 18 стихійні природні екологічні катастрофи
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.1 Еволюція чи катастрофа!
- •18.2 Зміни магнітного поля Землі
- •18.3 Спалахи наднових зірок
- •18.4 Метеоритні вибухи
- •18.5 Геологічні небезпечні явища
- •18.6 Стихійні явища екзогенного походження
- •18.7 Метеорологічно небезпечні явища
- •Перелік посилань на джерела
6.3 Людина як хижак
Людина може виступати як хижак. Це: збір урожаю, рибальство, палювання. Виділяють два головні типи таких взаємостосунків:
• знищення популяції шкідника, оскільки вона завдає шкоди тій популяції, яку ми захищаємо. Наприклад, людина захищає врожай картоплі від колорадського жука;
• «збір урожаю» з популяції, при якому використовується одна її частина, а інша лишається для відтворення. Наприклад: експлуатація лісу, рибальство, мисливство.
6.4 Паразитизм і хвороби
Паразит – це організм, який одержує необхідні речовини від организмів-«господарів», шкодячи їм звичайно, але не викликаючи негайної загибелі. Відбувається процес залежності паразита від «господаря». Шкода буває не завжди.
Якщо «господар» не одержує користі і не відчуває шкоди, то такі відносини слід рахувати комменсалізмом (квартирантством). Комменсал одержує користь, а «господар» від цього практично не виграє, але і не страждає. Наприклад, птахи, харчуються на шкірі носорога, морські міноги присмоктуються до риб-господарів і харчуються їх кров’ю.
Патогени – це хвороботворні агенти. Ними наноситься шкода людині, а також можуть бути і економічні втрати. Скупчення людей і домашніх тварин — сприятлива умова для паразитів і патогенов.
Серед паразитів існують: фітопаразити, зоопаразити.
Вони у свою чергу поділяються на мікропаразитів та макропарозитів.
Мікропаразити розмножуються усередині тіла «господаря» (навіть усередині його клітин).
Макропаразити ростуть в тілі «господаря», але при розмноженні покидають його, щоб заселити нових «господарів».
Передача мікро- і макропаразитів здійснюється за допомогою переносника (муха цеце, малярійні комарі).
Для запобігання епідемій в сільському і лісовому господарстві, як профілактика використовуються посадки змішаних культур різних видів. В медичній практиці — вакцинація.
6.5 Редуценти і детритофаги
Редуценти – це бактерії і гриби.
Детритофаги – це тварини, які споживають мертвий матеріал.
Редуценти і детритофаги беруть участь в процесах перетворення речовини і енергії.
При вивченні питань, пов’язаних з редуцентами і детритофагами, використовують таки поняття:
Розкладання – поступове руйнування мертвого органічного матеріалу, яке здійснюється за допомогою фізичних чинників і біологічних агентів. Під час розкладання вивільняється енергія і відбувається мінералізація хімічних речовин.
Фіксація – включення неорганічних біогенних елементів до складу органічної речовини. Фіксація в першу чергу відбувається в процесі росту зелених рослин.
Мінералізація хімічних речовин – перетворення речовин з органічної в неорганічну форму.
Ресурсами для детритофагів і редуцентов служать тіла загиблих тварин і рослин. Наприклад, у унітарних організмів ми можемо спостерігати такі процеси: змії скидають стару шкіру, хребетні – шкіру, волосся, пір’я, роги і т.д. У модулярних організмів спостерігаємо: сезонне утворення підстилки в лісі. Ще один ресурс для редуцентів і детритофагів – екскременти. Вони складаються з мертвого органічного матеріалу. До детритофагів відносяться дощові черв'яки. Ці тварини відповідальні за первинні роздрібнення рослинних залишків. Вони беруть участь у формуванні структури ґрунту. Ч. Дарвін (1888) показав, що дощові черв'яки на деяких пасовищах за 30 років можуть сформувати новий шар ґрунту, який би мав товщину до 18см, виносячи в рік на поверхню близько 50 т экскрементів на 1га.
Головним результатом роботи мікроорганізмів є:
• накопичення двоокису вуглецю і мінералізація;
• накопичення побічних продуктів (целюлози, полісахаридів);
• утворення торфу, вугілля і нафти.
