2. Мораль і моральність: їх значення для людини у суспільстві.

Будь-яка людська дія чи вчинок набувають власне морального значення лише в контексті певних стосунків між людьми. За впливом, який справляє той чи інший акт діяльності на спілкування, ми можемо судити про його справжню моральну вагу.

Говорячи про етичні принципи взаємовідносин, вживають такі терміни, як мораль, моральність та етичні принципи певного виду діяльності.

Мораль, як одна з основних форм суспільної свідомості— це сукупність усвідомлюваних людиною принципів, правил, норм поведінки відносно інших людей та суспільства.

Моральність — це втілення етичних принципів, правил і норм у реальному житті людини через її поведінку, вчинки та стосунки з іншими людьми і суспільством.

Добрі вчинки і добрі наміри самі собою є безперечним моральним на­дбанням особи. Однак у житті трапляється так, що один добрий вчинок або навіть кілька добрих вчинків не вичерпують моральної характеристики осо­бистості, особливо, коли мова йде про позитивну її оцінку.

«Коли людина здійснює той чи інший моральний вчинок, — писав Ф. Гегель, — то цим вона ще не доброчинець; вона доброчинець лише в тому випадку, якщо цей спосіб поведінки є постійною рисою її характеру».

Отже, тільки поведінка як сукупність вчинків може дати найбільш повне уявлення про особистість.

Етичний підхід до визначення поведінки людини полягає в тому, що всі види людської діяльності підлягають моральній оцінці і можуть бути морально кваліфіковані.

До найвищих моральних цінностей людини належать:

- справедливість,

- чесність,

- допомога ближньому, особливо бідним та немічним,

- захист тварин,

- хоробрість,

- патріотизм.

Звичною моральна поведінка може стати за умови глибокого розуміння того, що навіть найменший відступ від власних морально-етичних норм викликає в людині стан неспокою, невдоволення своєю поведінкою. Уразі коли цього немає, звичною стає аморальність, яка не викликає ніяких докорів совісті. Невипадково відомий радянський педагог А. Макаренко вироблення добрих звичок вважав найважливішими завданнями педагогіки.

Морально-етичні норми поведінки людини найкраще розкриваються в спілкуванні. Етичний аспект спілкування може бути розкритий через мо­ральний зміст міжособистісних стосунків.

В основі етики ділових відносин повинні бути координація і гармонізація інтересів сторін. При цьому важливо, щоб стосунки здійснювались етичними засобами і в ім'я морально виправданих цілей. Ринкові відносини надають діловим партнерам свободу вибору, разом з тим вони збільшують кількість варіантів рішення, породжуючи комплекс певних етичних дилем.

Серед моральних норм поведінки та взаємовідносин людей слід дотримуватись таких:

1. В моралі відсутні абсолютної істини і найвищого судді серед людей.

2. Власні неправомірність слід визнати і не допускати її в подальшому.

3. Хвалити краще інших, а претензії залишати собі.

4. Моральне ставлення оточуючих до особистості залежить від її власної поведінки та відношення до оточення.

5. Практичним утвердженням норм моралі повинно бути — «почни з себе».

Великий вплив на суспільну мораль здійснюють засоби масової інформації, передусім телебачення. На жаль, деякі приватні телеканали безсоромно пропагують шляхом показу західної кінопродукції культ жорстокості, насильства, розпусти, іншої аморальної гидоти, впроваджуючи їх до свідомості та підсвідомості громадян, передусім молоді. Це викликає справедливе обурення населення, широкого громадського загалу.

Є всі підстави сподіватися, що сучасне економічне становище держави зміниться на краще, а сила закону і загальні моральні норми запанують в Україні. Але цей процес може ніколи не набрати великого розмаху, якщо, в свою чергу, тисячі нових українських бізнесменів, державних службовців і політиків будуть байдужі досягти високого етичного рівня ділової поведінки та моралі.