- •1. Програми вибіркової навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Тема 5. «Комунікативні якості мовлення»
- •Тема 6. «Здіснення публічного виступу»
- •Тема 7. «Запитання у процесі ділового спілкування»
- •Тема 8. «Мистецтво суперечки»
- •Тема 9. «Культура ділового спілкування з іноземцями»
- •Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни Опис навчальної дисципліни
- •Розподіл дисципліни за змістовими модулями, її обсяг і форми контролю з навчальної дисципліни «Культура ділового професійного спілкування» для денної форми навчання
- •Розподіл дисципліни за змістовими модулями, її обсяг і форми контролю з навчальної дисципліни «Культура ділового професійного спілкування»для заочної форми навчання
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за видами діяльності для денної форми навчання
- •Розподіл балів за рейтинговою системою оцінювання за видами діяльності для заочної форми навчання
- •3. Конспекти лекцій з дисциплін
- •Тема 1. Мова і професія
- •Тема 2. Тема і задача ділового мовлення
- •1.За кількісним показником:
- •4. За ставлення до промови оратора:
- •Тема 3. «Фактичний матеріал і методика роботи над ним»
- •Тема 4. «Композиційно-логічні частини промови»
- •Тема 5. Комунікативні якості мовлення
- •Тема 6. Здійснення публічного виступу
- •Тема 7. Запитання у процесі ділового спілкування
- •Тема 8. «Мистецтво суперечки»
- •Тема 9 . Культура ділового спілкування з іноземцями
- •4. Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з кожної теми
- •5. Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни
- •Тема 1. «Мова і професія»
- •Тема 2. «Тема і задача ділового мовлення»
- •Тема 3. «Фактичний матеріал і методика роботи над ним»
- •Тема 4. «Композиційно-логічні частини промови»
- •Тема 5. «Комунікативні якості мовлення»
- •Тема 6. «Здійснення публічного виступу»
- •Тема 7. «Запитання у процесі ділового спілкування»
- •Тема 8. «Мистецтво суперечки»
- •Тема 9. «Культура ділового спілкування з іноземцями»
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •Тема 1. «Мова і професія»
- •Тема 2. «Тема і задача ділового мовлення»
- •Тема 3. «Фактичний матеріал і методика роботи над ним»
- •Тема 4. «Композиційно-логічні частини промови»
- •Тема 5. «Комунікативні якості мовлення»
- •Тема 6. «Здійснення публічного виступу»
- •Тема 7. «Запитання у процесі ділового спілкування»
- •Тема 8. «Мистецтво суперечки»
- •Тема 9. «Культура ділового спілкування з іноземцями»
- •6. Засоби діагностики якості навчання
- •7. Тематика науково-дослідної роботи студентів
- •8. Список рекомендованої літератури
- •9. Список використаної літератури
Тема 2. Тема і задача ділового мовлення
План
1.Поняття про стратегію оратора.
2.Типи підготовки до публічного виступу.
3. Джерела знаходження матеріалу.
Готуючись виступати публічно оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу.
Розпочинати підготовку до промови потрібно із визначення стратегії. Для цього оратору слід дати відповіді на такі запитання:
Для чого я буду говорити? (В чому полягає моя мета?);
Кому я буду говорити?
Що є найважливішим у моїй промові? (Що повинні з’ясувати слухачі?).
Відповідь на перше запитання зі стратегії оратора передбачає розгляд поняття «мета промови».
Мета промови— це той результат, до якого прагне оратор.
Головними цілями оратора є інформування або переконання. Залежно від типу промови мета конкретизується [4, 27].
Відповідь на друге запитання зі стратеги оратора передбачає попередній аналіз аудиторії. Існує багато класифікацій аудиторій, зупинемося на найпоширеніших:
1.За кількісним показником:
великі аудиторії(понад 30 осіб); малі аудиторії(найбільш оптимальною вважається аудиторія від 12 до 30 осіб).
2.За рівнем обізнаності аудиторії в темі:
підготовлені аудитори; непідготовлені аудиторії.
3. За соціально-культурними ознаками. Щодо них виділяють чимало груп аудиторій (за гендерною ознакою, віком, національністю, віросповіданням тощо).
4. За ставлення до промови оратора:
прихильні аудиторії; байдужі аудиторії; конфліктні аудиторії.
Відповідь та третє запитання зі стратегії оратора передбачає розробку предмета промови.
Предмет промови — це той фрагмент дійсності, з яким співвідноситься промова.
На початкових етапах створення промови встановлення її предмета передбачає вибір теми. Вона повинна бути стислою, виразною й такою, що привертає увагу.
Досить вдалим риторичним прийомом, що привертає увагу, є назва промови у вигляді запитання.
При виборі теми необхідно врахувати два важливих моменти. По-перше, вибір предмета ґрунтується на інтересі. По-друге, вибір предмета зумовлюється наявністю в оратора певних знань про нього.
Визначення стратегії оратора завершується формулюванням головних положень. Вони є тим, що повинні з'ясувати слухачі в промовах інформативного характеру, або тим, в чому оратор повинен переконати аудиторію. Подальша ораторська діяльність становить собою пошук матеріалу, який би розкривав або обґрунтовував ці положення [4, 27]. Джерела знаходження матеріалу
У залежності від теми і мети промовиматеріаль можна взяти: з власного досвіду; з досвіду інших; з літератури; з Інтернету. Найбільш вагомим джерелом знаходження інформації є, звичайно, читання.
Етапи роботи з літературою:
відбір літератури;
ознайомлення з відібраною літературою;
опрацювання відібраної літератури.
Підсумком першого етапу (відбору літератури) є список джерел.
Підсумком другого етапу (ознайомлення з відібраною літературою) є розмітка матеріалу в різних книгах.
Підсумком третього етапу (опрацювання відібраної літератури) є виписки з книг.
У сучасному світі є ще одне надзвичайно потужне джерело інформації. Це Інтернет. У ній можна віднайти матеріал щодо будь-якої теми різної міри складності.