Розділ 1 Огляд літератури

1. Потреба кнурів-плідників в енергії і поживних речовинах

Одержання від кнурів високоякісної сперми значною мірою залежить від повноцінності їх годівлі. Вони повинні мати високу статеву активність, заводську вгодованість і добре здоров'я. Ожиріння, як і ви­снаження, негативно впливає на статеву активність та якість спермо-продукції. Дорослий кнур за нормальних умов годівлі та утримання за одну садку виділяє 400-500 мл еякуляту із вмістом до 80 млрд спермі­їв. У період статевого використання у них значно посилюється обмін речовин і потреба в енергії та поживних речовинах істотно зростає. За неповноцінної годівлі знижується інтенсивність сперматогенезу, погір­шується якість сперми, її запліднювальна здатність та якість одержа­ного приплоду.

Якість сперми істотно залежить від характеру годівлі. Так, над­мірна годівля об'ємними кормами супроводжується втратою статевої активності, а у разі використання водянистих кормів (барда, м'язга) знижується густина і рухомість сперміїв. Водночас посилене депону­вання води в організмі послаблює діяльність скелетних м'язів. Особли­во знижується запліднювальна здатність сперміїв за нестачі вітамінів і мінеральних речовин. Тому годівлю племінних кнурів старанно нор­мують та контролюють через постійне спостереження за вгодованістю, поведінкою та якістю сперми.

Одночасно рівень годівлі має узгоджуватися з використанням плід­ників. За помірного навантаження молодих кнурів (до 2 років) перед­бачається 6-8, а дорослих (старше 2 років) - 12-16 садок за місяць. За інтенсивного статевого використання кількість садок за місяць дово­дять, відповідно, до 12-16 і 20-25.

Потреба кнурів в енергії і поживних речовинах залежить від жи­вої маси, віку та статевого використання. Сучасні деталізовані норми годівлі розраховані на інтенсивне використання тварин протягом року. Дорослим кнурам за тривалого непарувального періоду нор­ми годівлі доцільно знижувати за живої маси 200-250 кг- на 10 % і за маси 250-300 кг - на 20 %. Для забезпечення нормального росту і розвитку за помірного використання молодих кнурів рекомендується годувати за нормами інтенсивного навантаження.

На 100 кг живої маси молодим кнурам необхідно 2 к. од., або 22,7 МДж обмінної енергії, дорослим - відповідно, 1,5 к. од., 16,6 МДж. Раціони для кнурів-плідників мають бути необ'ємними, тому потре­ба у сухій речовині на 100 кг живої маси для ростучих кнурів знахо­диться на рівні 1,7 кг, для дорослих - 1-1,3 кг за концентрації енергії, 1,28 к. од. (14,2 МДж) або 1,1 к. од. (12,2 МДж) на 1 кг повнораціонно-го комбікорму[8].

Кількість сирого протеїну із розрахунку на 1 к. од. становить 150 г, перетравного - 120 г за концентрації у сухій речовині раціону, відпо­відно, 20 і 15,5 % (17 і 13,3 % у повнораціонному комбікормі). Потреба в лізині сягає 0,95 % до сухої речовини або 4,8 % до сирого протеїну, у метіоні +цистині - відповідно, 0,63 і 3,2 %. Нестачу цих амінокислот у раціоні поповнюють за рахунок концентрату L-лізину і DL-метіоніну.

Оптимальний вміст клітковини у сухій речовині раціону становить 7 %, кальцію - 0,93; фосфору - 0,76 % або у повнораціонному комбі­кормі - відповідно, 6,8 і 6,5 %. Норми мікроелементів орієнтовні і на 1 кг сухої речовини раціону рекомендують: заліза - 116 мг, міді - 17, цинку - 87, марганцю - 47, кобальту - 1,7 і йоду - 0,35 мг.

Задовольняють потребу кнурів у мінеральних речовинах і вітамі­нах, згодовуючи траву, трав'яне борошно, моркву, корми тваринного походження, мінеральні добавки, вітамінні препарати, білково-вітамін­ні добавки (БВМД) і премікси. Мінеральні та інші добавки, як правило, вводять до складу суміші концкормів чи комбікормів[4].

Тип годівлі кнурів - концентратний, за якого на концентровані корми припадає 80-85 % поживності раціону. Плідникам щоденно на одну голову за добу згодовують по 3-4 кг концкормів у вигляді сумішки з ячменю, кукурудзи, пшениці, вівса, гороху, макухи або спеціальних комбікормів.

Соковиті корми становлять у раціоні 10-15 % поживності. Твари­нам щодоби забезпечують у зимовий період 2-3 кг буряків чи морк­ви, вареної картоплі; влітку - трави бобових культур. Для кращого поїдання зелену масу подрібнюють до величини часток 0,5-1 см або готують пасту.

Сприятливо на здоров'я і спєрмопродукцію впливає перебування кнурів на пасовищі.

Годують кнурів 2 рази на добу. Сухі кормосуміші чи комбікорми згодовують зволоженими водою, збираним молоком або сироваткою. До суміші концкормів із розрахунку на одну голову щоденно додають по 16-20 г кухонної солі або по 4,5-5 г на одну кормову одиницю. Напу­вають тварин чистою водою без обмеження з корит чи автонапувалок.

На промислових комплексах і великих фермах кнурів-плідників забезпечують повнораціонними комбікормами, до складу яких вхо­дять, %: овес - 6, кукурудза - 43-45, висівки пшеничні - 23-25, соєвий або соняшниковий шрот - 6,5, лляний шрот - 3, борошно трав'яне - 6, м'ясо-кісткове - 2, рибне - 2,5, дикальційфосфат - 1,1, крейда - 0,5, сіль кухонна - 0,4, премікс КС-1-1,0. У 1 кг комбікорму міститься 1,06-1,07 к. од., 160 г сирого протеїну, 29 г сирого жиру і 62-64 г сирої клітковини.

У випадку безвигульного утримання норми годівлі кнурів знижу­ють на 10-15 % за умови високої біологічної цінності комбікормів. Зго­довують кнурам доброякісні корми. Годівниці щоденно очищають від нез'їдених залишків, недопускаючи їх закисання[3].

Не можна згодовувати корми з ознаками псування, за наявності шкідливих і отруйних домішок (алкалоїдів, глікозидів, госиполу, сечо­вини тощо).

До парування кнурів допускають не раніше як через 1-2 години після годівлі. Утримують у клітках з решітчастими стінками.