Технології заготівлі та використання силосу

При силосуванні рослин з низькою вологістю силосна маса може уражатися; плісенню та гниллю, тому тільки добре ущільнення та надійна герметизація масі дає змогу одержати корм задовільної якості.

Тому при необхідності оптимізації вологості сировини до вологих рослин додають солому, а недостатньо вологу масу змішують з надмірно вологи, кормом, або ж додають необхідну кількість води.

Додавати солому до надмірно вологого корму доцільно ще й тому, що солома вбирає частину рослинного соку, запобігає його втратам при трамбуванні, смачнішою для тварин. Важливим також є при оптимальній вологості 70 % масу необхідно подрібнити до розміру часток не більше 2см Тільки при такому подрібненні забезпечується швидке і надійне ущільнення Подрібнення маси вологістю 75—80 % допускається до розмірів часток 3 см, що зменшує виділення соку та його втрати.

Для одержання високоякісного силосу з максимальною поживністю необхідне суворо дотримуватись строків збирання трав.

Силосні споруди повинні надійно захищати корм від проникнення повітря і води. Розмір сховища повинен бути оптимальним, щоб його можна було заповнити за 3—5 днів.

Сінаж. В сінажі, виготовленому з додержанням правил технології заготівлі, майже повністю зберігаються поживні речовини, за смаковими якостями він наближається до

зеленої маси, а за вмістом протеїну переважає багато видів конц. кормів [5].

Коренебульбоплоди

Це баштанні і овочеві культури (кормові і цукрові буряки, картопля,

морква, гарбузи, кормова капуста) характеризуються високим вмістом

води (70-90%), низьким вмістом клітковини. Основною масою сухої речовини в цих кормах є легкодоступні компоненти — крохмаль і цукор. Коренеплоди використовують для балансування раціонів за цукро-протеїновим відношенням.

Кормові буряки — Кормові буряки сприяють кращому засвоєнню і перетравленню грубих кормів. Вони мають високі кормові якості. Згодовують їх у сирому вигляді цілими або подрібненими.

Цукрові буряки порівняно з кормовими значно багатші сухою речовиною, багато містять цукру (17—19 %), енергетична поживність їх більша у 2 рази.

Морква — цінний дієтичний корм для всіх тварин. Жовті та червоні сорти є джерелом каротину (50 мг). Згодовують у сирому і подрібненому вигляді коровам 3—5 кг за добу.

Турнепс. Містить до 93 % води, має специфічний запах та гіркуватий смак, оскільки в ньому є гірчична олія. Оскільки турнепс погано зберігається, його згодовують тваринам раніше буряків.

Картопля — цінний корм для всіх видів сільськогосподарських тварин, особливо для свиней. Сухої речовини містить до 25 %, в тому числі 20 % крохмалю, багата вітамінами С, В1 і В2.

Згодовують великій рогатій худобі, коням, вівцям у сирому вигляді, а свиням — у запареному.

Гарбузи. У гарбузах міститься багато вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин. Згодовують подрібненими коровам до 20— 25кг, свиням 4-6 кг за добу.

Кормові кавуни використовують на корм тваринам у свіжому та силосованому вигляді. Добова норма для корів 20—25 кг на 100кг живої маси.

Кабачки — найбільш скороспіла культура серед баштанних. Згодовують у свіжому та засилосованому вигляді, як і гарбузи.

Водянисті корми.

Це, як правило, відходи цукрової чи бродильної промисловості. Вони містять понад 85 % вологи, значна частина якої зберігається після технологічної переробки основної сировини.

Жом. Містить 8—12 % сухої речовини залежно від ступеня віджимання, невелику кількість протеїну і фосфору, багато кальцію і зовсім не містить вітамінів. При. згодовуванні значної кількості жому раціон потрібно балансувати за протеїном, фосфором і вітамінами. Сухий буряковий жом за співвідношенням поживних речовин та їх якістю відповідає свіжому.

Залишки бродильного виробництва. До них належать барда, солодові ростки, пивна дробина, дріжджі. Найчастіше свіжу, барду використовують при відгодівлі великої рогатої худоби. Вона дає змогу

згодовують у невеликій кількості молочній худобі, іноді свиням.