Змістовий модуль і. Теоретичні основи та методологічні засади демографії

Тема 1. Методологічні засади демографічної статистики

При дослідженні змін, які відбуваються в чисельності населення, його динаміці, у співвідношеннях між його частинами використовуються методи статистики населення. Коли ж населення досліджується абстрактно-аналітичним шляхом за декількома напрямками, це є демографічне вивчення населення.

Населення є об'єктом демографії, яка встановлює загальні закономірності його розвитку, розгляду його життєдіяльності у всіх аспектах: історичному, політичному, економічному, соціальному, юридичному, медичному та статистичному.

Демографія  наука, яка вивчає властивими їй методами чисельність, територіальне розміщення та склад населення, зміни, причини та наслідки цих змін, взаємозв'язок соціально-економічних факторів і змін у населенні. Вона розкриває закономірності відтворення населення в широкому розумінні слова й отримані знання ставить на службу суспільного розвитку.

Термін “демографія” утворений із двох слів-“демос”-народ і “графія”- писання, опис.

Хоча свою назву демографія одержала, очевидно, тільки в середині XIX ст., як галузь наукового знання вона існує вже більш трьохсот років. Вважається, що першим ужив цей термін французький вчений Амійс Гійяр у своїй книзі “Елементи людської статистики порівняльна демографія”, що вийшла в Парижі в 1855 р. Він визначав демографію як “природну і соціальну історію людського роду” , у більш вузькому значенні, як “математичне пізнання людських популяцій (des populations), їхнього загального руху, їх фізичного, цивільного, інтелектуального і морального стану”. Демографія-самостійна суспільна наука.

Предметом її є кількісна сторона закономірностей чисельного та якісного відтворення населення в різних соціально-економічних формаціях. Для вивчення цих закономірностей демографія використовує систему методів для виміру чисельності, територіального розміщення, демографічного та соціально-економічного складу населення, а також усіх форм його руху: природного, міграційного та соціального.

В даний час термін “демографія” позначає систему демографічних наук, які спеціалізуються на вивченні окремих сторін розвитку населення:

- загальні закони розвитку населення в різні історичні епохи вивчає теорія народонаселення;

- економіка відтворення населення-предмет нової галузі демографічної науки-економічної демографії;

- соціальний рух населення досліджують демографічна соціологія та соціальна статистика;

- міграційні процеси і закони розселення вивчає географія населення;

- стан здоров'я населення розглядає соціальна гігієна та медична статистика;

- населення минулих епох-предмет історичної демографії.

Демографія вивчає переважно закономірності природного руху населення, обумовлені соціальним середовищем, у якому вони протікають. Наука вивчає ці взаємозв'язки та залежності, розкриває закономірності відновлення, відтворення населення. Отримані знання ставить на службу суспільно-економічному розвитку. Характерна риса сучасної демографії полягає у висуванні на перший план питань, які стосуються суспільно-економічних взаємозв'язків і наслідків демографічних процесів. Призначення та користь такого роду досліджень мають двоякий характер. Знання цих залежностей, з одного боку, допомагає демографічному передбаченню, правильному плануванню економіки та вмілому рішенню практичних проблем; з іншого боку, воно полегшує направлення відтворення населення вірним шляхом.

Система демографічних наук включає економічні, соціологічні, історичні, географічні, біологічні, медичні та інші галузі знань, які використовуються в демографічній статистиці. Так, географія населення залишається в системі демографічних наук, демографічна статистика входить у систему статистичних наук. Місце демографічної статистики в системі демографічних наук має важливу особливість-вона створила та продовжує успішно розвивати метод, яким широко користуються всі демографічні науки. За допомогою методів, вироблених демографічною статистикою, накопичуються знання про загальні закони зміни населення та про окремі закономірності. Демографічна статистика в системі демографічних наук є інструментом одержання практичного критерію перевірки наукового передбачення. Вчені-демографи всіх напрямків і галузей – економісти, історики, медики, географи-повинні володіти методами статистики.

Статистичне дослідження населення нині особливо актуальне, оскільки в країні в цілому й в окремих регіонах спостерігається негативне протікання демографічних процесів, незадовільна демографічна ситуація.

Завдання демографічної статистики, як галузі соціально-економічної статистики, в загальному виді зводяться до визначення обсягів досліджуваних об'єктів та явищ, їх структури, причинних зв'язків у конкретних умовах місця та часу.

1. Визначення чисельності населення. При цьому ведеться не простий арифметичний, а особливий статистичний підрахунок–категорій населення (число народжень, смертей, шлюбів, випадків припинення шлюбів, абсолютна величина міграції), тобто визначення обсягу сукупності.

2. Установлення структури населення, демографічних процесів. Увага тут звертається на розподіл населення за статтю, віком, рівнем освіти, професійною, виробничою ознакою, соціальним складом, за приналежністю до міського і сільського.

Структура населення за статтю може характеризуватися рівною чисельністю статей, чоловічою жіночою перевагою та ступенем цієї переваги. Населення світу складається майже з рівного числа чоловіків і жінок з дуже невеликою чоловічою перевагою. Однак, статева структура населення окремих регіонів дуже коливається: від переваги чоловіків в азіатських країнах до переваги жінок у більшості європейських країн.

Структура населення за віком може бути представлена однолітніми даними та групами віків, тенденцією зміни вікового складу, наприклад, тенденцій омолодження, постаріння.

Професійна структура показує розподіл людей за придбаними у процесі навчання професіями, за заняттями; виробнича-за галузями народного господарства.

Вивчення структури припускає розгляд територіального розміщення населення його розселення. Розрізняють ступінь урбанізації, щільність усього населення та її стан.

3. Вивчення взаємозв'язків в самому населенні-між його різними групами та дослідження залежності процесів, які відбуваються в населенні, від факторів середовища, у якому ці процеси протікають.

4. Вивчення динаміки демографічних процесів. При цьому характеристика динаміки може бути дана як зміна чисельності населення і як вимір інтенсивності процесів, які відбуваються в населенні в часі й у просторі.

5. Складання прогнозів чисельності і складу населення на майбутній час.

Рішення завдань, які стоять перед демографічною статистикою, можливе при побудові узагальнюючих статистичних показників і методів, використовуваних у ній. Воно сприяє з'ясуванню демографічної ситуації, яка складається у світі, окремих країнах і регіонах, допомагає розробити напрямки та шляхи реалізації демографічної політики щодо зміни існуючої ситуації.

Метод у самому загальному розумінні означає засіб досягнення мети, регулювання діяльності. Метод конкретної науки-сукупність прийомів теоретичного практичного пізнання дійсності. Для окремої науки обов'язкова не тільки наявність особливого від інших наук предмету дослідження, але і своїх методів вивчення цього предмету.

Сукупність методів дослідження, застосовуваних у науці, складають її методологію. Оскільки демографічна статистика є галузевою статистикою, то основою її методології служить статистична методологія, тобто методи, вироблені загальною теорією статистики.

Статистичне спостереження-одержання інформації про досліджувані процеси і явища-найважливіший метод, включений у статистичну методологію. Воно є основою збору даних як у поточній статистиці, так і при проведенні переписів, при монографічному та вибірковому вивченні населення. При цьому використовуються положення теоретичної статистики про встановлення об'єкту й одиниці спостереження, введення понять про дату і момент реєстрації, програми, організаційні питання спостереження, систематизацію та публікацію його підсумків.

Статистичні угруповання й класифікації-наступний метод і етап вивчення населення в демографічній статистиці, тобто виділення частин елементів, які складають сукупність-населення. Метод класифікацій і угруповань використовується для аналізу населення як складної системи, вивчення його віково-статевого, сімейного, етнічного, соціально-економічного складу.

До статистичних методів відносяться також численні системи узагальнюючих показників: абсолютні, відносні та середні величини, методи дослідження динаміки, індексного факторного аналізу, графічний, вибірковий, балансовий і математичний методи.

Широке застосування знаходять специфічні методи демографічної статистики. Це методи реального покоління (когорт) і умовного покоління. Перший дозволяє розглянути зміни в природному русі ровесників (тих, що народилися в одному році) – поздовжній аналіз; другий розглядає природний рух однолітків (що живуть у те саме час) – поперечний аналіз.

Використовуючи різне зважування при розрахунку узагальнюючих середніх величин, розроблений метод стандартизації, який дозволяє елімінувати вплив різних вікових характеристик населення.

Застосування абстрактних математичних методів у статистиці населення дає можливість статистичного моделювання процесів, які відбуваються в населенні. Потреба в моделюванні виникає у випадку неможливості дослідження самого об'єкту.

Застосовуються і своєрідні графічні зображення віково-статевого складу населення, де звичайні лінійні діаграми завдяки подвійному зображенню чисельності обох статей перетворюються в так звані віково-статеві піраміди.

Отже, статистична методологія вивчення населення має у своєму розпорядженні ряд методів загальної теорії статистики, математичні методи, спеціальні методи, розроблені в самій статистиці населення.

Використовуючи розглянуті вище методи, статистика населення розробляє систему узагальнюючих показників, указує на необхідну інформацію, засоби розрахунку, пізнавальні можливості цих показників, умови застосування, порядок запису і змістовну інтерпретацію. Важливим є значення узагальнюючих статистичних показників у рішенні найважливіших проблем при розгляді демографічної ситуації, яка створилася у світі та його окремих регіонах, в обґрунтуванні заходів демографічної політики, у вивченні міграції населення, яка складає основу міжрайонного перерозподілу робочої сили та досягнення рівномірності її розподілу.

Практичне значення демографії визначається тим, що населення є одночасно і основною продуктивною силою суспільства, і споживачем вироблених матеріальних благ. Різноманітні зміни, які відбуваються в ньому, впливають на економічні процеси в суспільстві, на виробництво суспільного продукту і на рівень споживання. Населення виступає як природна основа формування трудових ресурсів, а окрема людина-як носій робочої сили і виразник особистих і суспільних інтересів. Тому для управління і планування розвитку галузей необхідні дані про чисельність і склад як усього населення, так і окремих його частин. Статистика представляє дані про чисельність працездатного населення, тієї його частини, яка може взяти участь у суспільно корисній праці, про зайнятих за галузями господарства і за видами економічної діяльності.

Якість робочої сили-це додаткові дані демографічної статистики про професійну підготовку кадрів, про їх абсолютну і відносну чисельність, систему зайнятості в окремих галузях і сферах людської діяльності, а також за формами власності різних державних структур.

Для перспективного розвитку суспільства, його планування дуже важливого значення набуває не тільки вивчення теперішнього і минулого стану населення, але і визначення його майбутнього шляхом наукового демографічного прогнозу.

Передбачені плани розвитку економіки, правові норми, законодавчі акти і взагалі всі державні заходи не пасивні у відношенні населення, а впливають на його розвиток, тобто державна політика впливає на всі процеси, які відбуваються в населенні.

Для досягнення більш високого рівня добробуту населення, поліпшення його медичного і культосвітнього обслуговування, забезпечення житловим фондом, комунальними підприємствами, транспортом, установлення потреб у фахівцях визначеного виду діяльності, а стосовно туристичного бізнесу-кількості людей, які скористаються туристичними й екскурсійними послугами, потрібні докладні дані про населення і його склад як у статиці, так і в динаміці.

Тому так важливі статистичні дані про те, що відбувається в самому населенні: як обстоїть справа з його відтворенням, тобто народжуваністю, смертністю, шлюбністю, розлученістю. У розподілі та перерозподілі робочої сили, у вивченні зайнятості, безробіття важливу роль виконує статистика переміщення по території-міграція населення, дані центрів зайнятості та ін.

Не всі процеси, які відбуваються в населенні, піддаються прямому управлінню й регулюванню. На більшість з них можна впливати тільки непрямим шляхом. Можна планувати переміщення визначеної частини населення з одного району в іншій, наприклад, у залежності від нового будівництва. Але процеси природного руху піддаються лише непрямому впливу. Так, можна передбачати, що розвиток охорони здоров'я та поліпшення медичного обслуговування та досягнення в цій галузі будуть сприяти:

- збільшенню тривалості життя, але не можна спланувати на скільки років вона збільшиться в середньому для всього населення для окремих його груп;

- збільшенню народжуваності та зниженню дитячої смертності, але не можна спланувати на скільки;

- зростанню числа бажаючих скористатися послугами туристичного бізнесу, але неможливо вказати точне їхнє число.

Природний рух населення є, таким чином, областю більш-менш чистого прогнозу, хоча і потребуючого врахування впливу тих чи інших заходів політики у відношенні населення.

Для того, щоб ця політика була ефективною, необхідне визначення правильної концепції розуміння того, які демографічні явища повинні оцінюватися позитивно, а які розглядатися як негативні, необхідно добре знання фактів, визначення методів їхнього впливу.

Так, не можна назвати який-небудь напрямок практичної діяльності в суспільстві, який не вимагав би даних про населення. Необхідно прямо сказати, що без цих даних управляти та планувати неможливо. Отже, практичну значимість демографічної статистики важко переоцінити.