- •1) Принципи догляду, спостереження та лікування психічнохворих.
- •2) Психотерапія як один із основних методів лікування психічнохворих.
- •4) Психопаталогія емоцій, уваги, рухово-вольової сфери.
- •5)Психічні розлади при соматичних неінфекційних та інфекційних хворобах, інтоксикаціях: причини, симптоми. Порушення психіки при сніДі, нейросифілісі.
- •6.Проблеми пацієнтів, хворих на шизофренію. Етіологія, патогенез, основні клінічні форми, принципи лікування. Характеристика дефектів особистості.
- •8) Порушення інтелекту (природжені – олігофренії, набуті – деменції). Етіологія, види, основні симптоми, лікування і нагляд за хворими.
- •9) Епілепсія. Етіологія, патогенез, основні прояви: великий судомний напад, безсудомні напади, дисфорії, присмерковий стан свідомості. Особливості нагладу, прогноз.
- •12) Стареча деменція: етіологія, патогенез, клінічні прояви. Догляд та нагляд за пацієнтами з деменцією.
- •10)Невідкладна медична допомога при великому судомному нападі та епілептичному статусі.
- •11) Розлади психіки на фоні судинної патології мозку: атеросклерозу судин головного мозку, гіпертонічної хвороби.
- •13) Пресенільні деменції (хвороба Піка, Альцгеймера):етіологія, патогенез, клініка, лікування. Прогноз.
- •14)Неврози: патофізіологічні механізми виникнення, їх види, клінічна характеристика. Особливості лікування та нагляду. Диспансеризація.
- •15) Реактивні психози: механізм виникнення, клінічні форми. Особливості догляду та нагляду. Експертиза. Прогноз.
- •16) Психопатії: основні критерії, роль сімейного виховання у виникненні психопатій. Клінічні типи, особливості лікування. Профілактика.
- •17) Розлади особистості та поведінки. Акцентуація особистості.
- •18) Клінічні прояви алкоголізму та алкогольних психозів.
- •19)Терапія алкогольних психозів.
- •20) Клінічні прояви наркоманій та токсикоманій. Етапи лікування. Прогноз.
- •21) Тютюнопаління. Клініка абстинентного синдрому. Профілактика та диспансеризація пацієнтів з токсикоманіями.
- •22) Охорона праці в установах психіатричного профілю.
13) Пресенільні деменції (хвороба Піка, Альцгеймера):етіологія, патогенез, клініка, лікування. Прогноз.
Найчастішим видом психозу, який розвивається в інволюційному віці і призводить до тотальної деменції, є хвороба Альцгеймера. Вона зумовлена атрофією головного мозку. Інколи ця хвороба передається спадково.
Захворювання проявляється в осіб віком 5060 років симптомокомплексом із шести «А»: 1) амнезія, яка з часом сягає рівня амнестичного дезорієнтування; 2) амнестична і сенсорна афазія (хворий перестає розуміти мову та забуває значення предметів і понять); 3) алексія (втрата навичок читання); 4) аграфія (втрата навичок письма); 5) акалькулія (втрата навичок рахування); 6) апраксія (втрата здатності виконувати звичні, в тому числі й автоматизовані, дії). У 30-40 % випадків на початкових етапах захворювання спостерігають рудиментарні галюцинації і слабосистематизовані маячні ідеї матеріальних збитків, ревнощів або переслідування. Через 8-10 років, у кінцевій стадії захворювання, відзначають повний розпад психічної діяльності, безпомічність і тотальну афазію. Настає маразм. Хворі лежать в ембріональній позі, з'являються схоплювальні автоматизми, насильний сміх і плач, а також різноманітні гіперкінези. Прогноз несприятливий. Ефективних методів лікування не існує.
На пізніх етапах процесу хворі, як правило, потребують госпіталізації в психіатричний стаціонар або влаштування в інтернат для хворих на хронічні психічні хвороби. Дільнична медсестра повинна контролювати фізичний і психічний стан осіб літнього та старечого віку (особливо самотніх), щоб при підозрі на розвиток хвороби Альцгеймера організувати консультацію лікаря- психіатра та надати можливу медичну і належну соціальну допомогу.
Хворобою Піка називають захворювання, що виникає в літньому віці, пов'язане з процесами атрофії окремих ділянок головного мозку. У більшості випадків патологічний процес охоплює лобову, скроневі і тім'яні частки. Жінки хворіють частіше за чоловіків, однак ця різниця не настільки істотна, як при інших вікових атрофічних процесах в головному мозку. Середня тривалість життя при хворобі Піка становить 6, іноді - 8 років, причому глибокі зміни особистості хворого відзначаються вже на ранніх її стадіях.
Причини хвороби Піка Природа цього захворювання, як і інших хвороб з групи атрофічних процесів у головному мозку, в наші дні залишається невідомою. Раніше передбачалося, що воно зумовлене генетично, однак останні дослідження свідчать про відсутність будь-яких змін генотипу осіб, страждаючих хворобою Піка.
Ймовірно, відіграють роль вікові зміни головного мозку з наслаиванием на них впливу повільних вірусних інфекцій. Можливо, певне значення у розвитку захворювання мають ще не вивчені судинні розлади.
Симптоми хвороби Піка Середній вік початку захворювання - 50-55 років. Вже на ранніх стадіях хвороби стають помітні глибокі, неухильно прогресуючі зміни особистості, в той час як розлади так званих інструментальних функцій - чуттєвого пізнання, пам'яті, уваги, - тривалий час залишаються нерізко вираженими.
В першу чергу родичі хворого відзначають зниження у нього процесів мислення, рівня суджень і умовиводів, критики. В залежності від локалізації атрофічного процесу можуть виникати ті або інші симптоми: • емоційне притуплення, пасивність, байдужість, бездіяльність; • збіднення моторики і мови; • різке зниження критики; • ейфорія; • втрата морально-етичних установок;
• сексуальна розкутість; • стереотипії вчинків, листи і промови; • рідше - короткочасні психічні розлади (галюцинації, маячні ідеї ревнощів, утиски або збитку, параноїдні епізоди, психомоторне збудження); • обов'язковими проявами хвороби Піка є вогнищеві розлади кори головного мозку (порушення мови аж до повної афазії; граматичне, словникове, смислове збіднення мови, «небажання» хворих говорити, повторення почутих слів, фраз (ехолалія)); однак, на відміну від хвороби Альцгеймера, вогнищева симптоматика з'являється на більш пізніх стадіях захворювання і виражена нерізко; • порушення письма, читання і рахунку; • рухові порушення (сповільненість, збіднення рухів або (рідше) гіперкінези).
По мірі прогресування атрофічного процесу вищевказані симптоми також неухильно прогресують, що призводить до зниження інтелектуальної діяльності, розумової працездатності хворих, руйнування всіх видів пам'яті й мови. Розвивається глибоке слабоумство і маразм, хворі повністю безпорадні. Прогноз захворювання вкрай несприятливий.
Діагностика хвороби Піка Виникнення в передстаречому віці ознак слабоумства дозволяє запідозрити одне з захворювань групи атрофічних процесів у головному мозку. Діагностичне значення має електроенцефалографія (ЕЕГ), під час проведення якої в лобових відведеннях реєструються хвилі зі зниженим вольтажем. При проведенні комп'ютерної томографії (КТ) може бути виявлено розширення шлуночків мозку, внутрішня гідроцефалія і атрофія лобових часток головного мозку.
Встановлюючи діагноз лікаря необхідно віддиференціювати хвороба Піка від хвороби Альцгеймера, псевдопаралітичною форми атеросклеротичного слабоумства і від старечого недоумства: • при хворобі Альцгеймера розпад психіки хворого настає порівняно повільно, вогнищеві симптоми з'являються вже на перших стадіях і виражені значно; • від атеросклеротичного недоумства хвороба Піка відрізняє рівномірне протягом і швидкий розвиток тотального недоумства; • від старечого недоумства хвороба відрізняється характером амнезії (рівномірна втрата пам'яті на поточні і минулі події).
Лікування хвороби Піка Специфічних засобів, що дозволяють запобігти розвитку або сповільнити прогресування даного захворювання, на сьогоднішній день не існує. • Зазвичай призначається лікування супутніх і погіршують прогноз хвороби Піка захворювань. • У разі психозів хворі отримують психотропні препарати в малих дозах. • При аспонтанності (сповільненості рухів, загальмованості) - психостимулятори.
Оскільки хвороба Піка прогресує досить швидкими темпами, хворі незабаром після дебюту захворювання стають абсолютно безпорадними, і виникає необхідність у цілодобовому ретельному догляді за ними. На цій стадії рекомендується госпіталізація хворих в психіатричний стаціонар.
