2. Зони спостереження. Форми, методи, схеми дослідження здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів забрудненого навколишнього середовища.

Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів спостереження.

Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.

У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.

У зонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоровя людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення.

Гігієнічне дослідження типу “чинник - показник здоров’я” Схема 1

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)
Вибір адекватного найбільш чутливого показника здоров’я та піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку показника здоров’я
Розрахунок показника здоров’я
Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника і показником здоров’я
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 2

Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)
Вибір адекватних показників здоров’я та піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку відібраних показників здоров’я
Розрахунок показників здоров’я
Інтеграція розрахованих показників здоров’я в індекс здоров’я, визначення групи здоров’я
Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника та окремими показниками або індексами здоров’я
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 3

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників - показник здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)
Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку визначеного показника здоров’я і його розрахунок
Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником здоров’я за допомогою математичного моделювання
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 4

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)
Складання переліку адекватних показників здоров’я та вибір піддослідної групи населення
Збирання даних для розрахунку визначених показників здоров’я та їх розрахунок, визначення індексу здоров’я
Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником ( індексом здоров’я) за допомогою математичного моделювання
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 5

Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення

Оцінка рівня здоров’я населення
Обґрунтування “нормованого” прогнозу зміни рівня здоров’я населення
Встановлення пріоритетного переліку чинників навколишнього середовища
Розробка та здійснення профілактичних заходів
Оцінка ефективності профілактичних заходів рівня здоров’я населення

Для характеристики здоров’я використовують три основні групи показників здоров’я:

Перша група – медичні показники.

Друга група – показники соціального благополуччя.

Третя група – показники психічного благополуччя.

До першої групи, тобто до групи медичних показників відносяться наступні:

1. захворюваність;

2. смертність (загальна та немовлят);

3. фізичний розвиток;

4. інвалідність.

До другої групи – показників соціального благополуччя входять:

1. демографічна ситуація;

2. стан навколишнього середовища;

3. спосіб життя;

4. рівень медичної допомоги;

5. соціально-гігієнічні показники.

До третьої групи - показників психічного благополуччя відносяться:

1. захворюваність на психічні хвороби;

2. частота виникнення невротичних станів і психопатій;

3. психологічний мікроклімат.

Наприклад, розподіл населення за станом його здоров’я, який був розроблений в Інституті соціальної гігієни та організації охорони здоров’я ім. М.А.Семашко, пов’язаний з реєстрацією наявності або відсутності хронічних захворювань під час огляду, наступний:

Перша група – здорові люди.

Друга група – здорові люди з функціональними та деякими морфологічними відхиленнями.

Третя група – хворі з тривалим перебігом хронічного захворювання при збереженні функціональних можливостей організму (компенсований стан).

Четверта група – хворі з тривалим перебігом хронічного захворювання або особи з фізичними недоліками, вадами розвитку, наслідком травм, із зниженими функціональними можливостями організму (субкомпенсований стан).

П’ята група – тяжко хворі (декомпенсований стан).