- •Методичні принципи вивчення впливу чинників оточуючого середовища на здоров’я людей. Вивчення мети, завдань і програм дослідження.
- •2. Зони спостереження. Форми, методи, схеми дослідження здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів забрудненого навколишнього середовища.
- •3. Комплексні методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоров’я населення.
- •4. Методи математичної статистики в аналізі гігієнічних досліджень. Ступінь впливу денатурованої біосфери на здоров’я людей.
- •5. Зони забруднення біосфери. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •6. Поняття адаптації та компенсації організму до факторів навколишнього середовища. Стадії адаптації
- •7. Захист навколишнього середовища від забруднення.
- •Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров’я людини.
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи психогігієни та психопрофілактитки.
- •10. Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.
- •11. Гігієнічні вимоги до одягу, взуття та предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу.
- •14. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей.
- •15. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
- •Інфекційне відділення
- •17. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим. Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •18. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим. Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •21. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •19. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення та пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •22. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення лікарні. Санітарно–дозиметричний контроль. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
- •Призначення дозиметра.
- •2. Конструкція і принцип роботи.
- •1. Призначення, технічні дані та характеристики.
- •2. Порядок роботи.
- •27. Гігієнічні основи протирадіаційного захисту у медицині, промислових та побутових умовах. Методика оцінки радіаційного фону місцевості. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.
- •28. Методика вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров»я населення: вибір зон спостереження, оцінка ступення забруднення довкілля, визначення інтегрального індексу здоров»я.
- •9 Етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).
- •30. Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання при надзвичайних ситуаціях.
- •35. Санітарно-гігієнічні заходи при пересуванні цивільних формувань залізниці, автотранспортом та пішки. Сан. Нагляд за лазне-пральним обслуговуванням особового складу формувань в польових умовах.
- •36. Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф. Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
36. Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф. Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
1. Засоби захисту тіла:
загальновійськовий захисний комплект (прогумований плащ з капюшоном, прогумовані бахіли, рукавиці);
захисний комбінезон для роботи з ракетним пальним;
захисний комбінезон бронетанкових військ;
плівкові захисні комбінезони, бахіли, гумові чоботи, рукавиці та інше формувань цивільної оборони;
захисний спецодяг та спецвзуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва;
захисні комплекти пожежників, рятувальних шахтних команд, аквалангістів.
При проведенні гігієнічного нагляду за використанням ізолюючих індивідуальних засобів захисту медична служба і керівники рятувальних та відповідних робіт повинні орієнту-ватися на допустимі терміни перебування людини у ізолюючому захисному одязі
2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
До таких засобів відносять респіратори різних конструкцій, захисні окуляри, протигази.
Протигази поділяються на:
ізолюючі, з запасом кисню у заплічних балонах типу аквалангів, дихальних апаратів гірничих рятівників, КІП-5, КІП-7, КІП-8, або з генерацією кисню хімічними реагентами (військові ізолюючі протигази типу ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46М);
шлангові промислового призначення ПШ-1, ПШ-2-57, ДПА-5;
фільтруючі: військові, цивільної оборони, розраховані на захист від бойових отруйних речовин (ГП-5, ГП-5М, ГП-7); промислові, розраховані на захист від окремих груп виробничих отрут (див. таблицю 1 до теми № 49).