Критерії та методи елімінування продукції.

Рішення щодо елімінації(зняття продукту з ринку) приймаються з використанням таких критеріїв:

економічна вагомість продукту для фірми (частка в обороті, рентабельність)

позиція товару на ринку (частка ринку, ринковий потенціал, позиція щодо конкуруючих продуктів, інтенсивність зв’язку з іншими продуктами)

рівень використання виробничих і складських потужностей для виробництва продукту

майбутні перспективи продукту (стадія ЖЦТ)

Способи виведення товару з ринку:

• “збір врожаю” – поступове зниження витрат на виробництво та збут, отже, зменшення обсягів продажу застарілого продукту і можливе забезпечення ціни на нього

• “видоювання” – різке зменшення витрат на маркетинг або зниження загальних витрат і збереження прибутку на заключних стадіях ЖЦТ

• “концентрація зусиль” – усі зусилля маркетингу націлюються на найсильніший і найпривабливіший сегмент ринку, одночасно решта сегментів виводяться з фази збуту

• “посилення лінії продукту” – виключення деяких асортиментних позицій з продуктової лінії. Завдяки чому ресурси концентруються на найбільш вигідних для фірми позиціях.

• “виключення ліній продукту” – вихід фірми з галузей функціонування задля концентрування на особливо пріоритетних. Перспективних на ефективних напрямках.

Асортиментна політика

1. Сутність асортиментну та класифікація;

2. Показники асортименту;

3. Управління та формування асортименту

4. Дизайн та його елементи

Елементи Товарної политики

Сукупність засобів впливу на споживачів з допомогою товару пов'я­зують, як правило, з поняттям товарної політики підприємства. До її складових відносять: визначення оптимального асорти­менту товарів та його постійне оновлення, якість продукції, дизайн, упаковку, товарну марку, міру відповідності критеріям споживачів та ін.

Товарний асортимент та товарна номенклатура

Рівень різноманітності продукції, що виготовляється окреми­ми підприємствами, визначається з допомогою показників її но­менклатури та асортименту. Товарна номенклатура — це сис­тематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації (product mix).

Під товарним асортиментом здебільшого розуміють набір (підбір) однойменної продукції (послуг), конкретизований на­звами, видами, гатунками, розмірами, артикулами (product line).

Рішення про товарний асортимент виробники приймають, виходячи із обставин, що склалися, а також керуючись певним різновидом стратегії маркетингу. Найчастіше пока­зники ширини і глибини товарного асортименту беруть до уваги, коли приймають рішення щодо збільшення випуску окремих найменувань або марок продукції, а також для оцінки насиченос­ті асортименту в цілому. Широкий асортимент уможливлює так само широку диверсифікацію про­понування. Різноманітність продукції забезпечує задоволення рі­зних вимог споживачів і стимулює здійснення закупок в одному місці. Проте таке рішення потребує додаткових ресурсів, залу­чення значних коштів. Глибокий асортимент створює умови для задоволення потреб покупців різних сегментів ринку, інтенсивнішого використання торгових приміщень, проведення ефектив­ної цінової політики. Усе це сприяє підвищенню конкурентосп­роможності товару та додатковій прибутковості. Однак, прагнен­ня забезпечити вичерпний асортимент збільшує витрати на ство­рення і підтримування необхідних товарних запасів, призводить до конкуренції в межах окремих асортиментних груп товарів че­рез їхню надмірну подібність. Переборенню цих труднощів спри­яє і гармонізація товарів різних асортиментних груп за їхнім кін­цевим призначенням, каналами розподілу і т. п. Існують такі варіанти товарного асортименту: . .

	Не глибокий	Глибокий
Вузький	Одна модель для кожної з кількох аналогічних груп товарів	Багато моделей для кожної з кількох аналогічних груп товарів
Широкий	Одна модель для кожної з кількох різних груп товарів	Багато моделей для кожної з кількох різних груп товарів

Рішення, що можуть бути прийняті, щодо товарної номенклатури:

оцінка портфеля товарів, які пропонуються Фімою

розподіл ресурсів між товарними асортиментами

створення (додавання) нових товарних ліній

зняття з виробництва асортиментних груп товарів

Класифікація асортименту:

• по місцезнаходженню;

• по широті охоплення товарів;

• на види по ступеню охоплення потреб;

• на різновиди по характеру потреб.

Асортимент:

• промисловий

• торговий

Залежно від широти охоплення товарного асортименту:

• простий;

• складний;

• Груповий;

• Розгорнутий;

• Змішаний;

• сукупний

Простий – набір представлений невеликою кількістю груп, видів, найменувань, що задовольняють обмежене число потреб.

Складний – набір товарів, представлений значною кількістю груп, видів, різновидів, найменувань товарів, які задовольняють по-різному обрані потреби товару.

Груповий – набір однорідних товарів, об’єднаних спільною ознакою і задовольняють однорідні потреби.

Розгорнутий – набір товарів, що включають значну кількість підгруп, видів, різновидів, найменувань в тому числі марочних, стосовно до групи однорідних або відрізняються однорідними ознаками.

Супутній – набір товарів, які виконують допоміжні функції, які не є основні для даної організації.

Змішаний - набір різних груп товарів, видів, найменувань, які відрізняються більшою різноманітністю функціонального призначення.

По ступеню задоволення потреб:

• раціональний;

• оптимальний.

Раціональний – набір товарів, що найбільш повно задовольняє реально обґрунтовані потреби, які забезпечують максимальну якість при повному рівні науки та технології.

Оптимальний – задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача, при мінімальних витратах на їх розробку, проектування, розповсюдження до споживачів.

Від характеру потреб:

• реальний;

• прогнозний;

• навчальний.

Реальний – дійсний набір товарів,наявний в організації у виробника.

Прогнозний – набір товарів, що повинен задовольняти передбачені потреби.

Навчальний – перелік товарів систематизованих по певному науково обґрунтованим ознакам для досягнення певних цілей.

Між това­рною номенклатурою і асортиментом має місце зв'язок цілого і часткового. Водночас, номенклатура характеризує виробничу ді­яльність на вищому організаційному рівні, ніж асортимент. Тому для кількісної характеристики товарного асортименту використо­вується система наступних показників:

Показник ширини дає чисельну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить, скільки окремих за призначенням або інши­ми властивостями видів продукції виготовляє підприємство.

На­сиченість асортименту дає змогу визначити загальну кількість товарів, що її складають.

Кількість пропонувань кожного із окре­мих видів продукції визначає глибину номенклатури продукції підприємства.

Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обороту оцінюється з допомогою показника гармонічності.

Найчастіше пока­зники ширини і глибини товарного асортименту беруть до уваги, коли приймають рішення щодо збільшення випуску окремих найменувань або марок продукції, а також для оцінки насиченос­ті асортименту в цілому. Такі рішення виробники приймають, виходячи із обставин, що склалися, а також керуючись певним різновидом стратегії маркетингу, відповідно до якого широкий асортимент уможливлює так само широку диверсифікацію про­понування. Різноманітність продукції забезпечує задоволення рі­зних вимог споживачів і стимулює здійснення закупок в одному місці. Проте таке рішення потребує додаткових ресурсів, залу­чення значних коштів. Глибокий асортимент створює умови для задоволення потреб покупців різних сегментів ринку, інтенсив-нішого використання торгових приміщень, проведення ефектив­ної цінової політики. Усе це сприяє підвищенню конкурентосп­роможності товару та додатковій прибутковості. Однак, прагнен­ня забезпечити вичерпний асортимент збільшує витрати на ство­рення і підтримування необхідних товарних запасів, призводить до конкуренції в межах окремих асортиментних груп товарів че­рез їхню надмірну подібність. Переборенню цих труднощів спри­яє і гармонізація товарів різних асортиментних груп за їхнім кін­цевим призначенням, каналами розподілу і т. п.

Показники асортименту:

Властивості асортименту - спеціальні особливості проявляються при його формуванні.

Широта асортименту - кількість видів, різновидів, найменувань товарів(неоднорідних, однорідних).

Дійсна і базова широта

Відносний показник: коефіцієнт широти

Ш_(д)- фактична кількість видів, різновидів, що є в наявності.

Ш_(б)- широта , прийнята за основу при порівнянні.

К_ш - вираження відношення кількості видів, різновидів, найменувань однорідних груп до базових.

*100%