Упаковка товару:

Упаковка – засіб, або комплекс засобів, які забезпечують захист товару від ушкоджень та втрат, сприяє раціоналізації процесів транспортування, завантаження, складування, зберігання та продажу.

Упаковка є важливою частиною планування продукту. Це за­сіб або комплекс засобів із забезпечення захисту продукції від пошкоджень та втрат, захисту довкілля, а також для полегшення процесу товарообороту, тобто перевезення, збереження і реаліза­ції продукції. Підприємство вивчає, розробляє і виготовляє влас­ну упаковку

Складові упаковки: тари, етикетки та вкладиша.

Про­дукція фасується в тару: картонні коробки, цело­фанові упаковки, скляні банки чи флакони, алюмінієві туби, па­перові пакети тощо. Існує і спеціальна транспортна тара: картон­ні, дерев'яні чи пластикові ящики, контейнери і т. п. Головними вимогами до транспортної тари є легкість, міцність, зручність за­вантаження і розвантаження, перевезення та складування. На та­рних елементах розміщується етикетка з фірмовою назвою про­дукції, символом компанії, складом речовин, рекламними мате­ріалами, кодами та вказівками щодо порядку використання. Вкладиш містить докладні інструкції і вказівки про застереж­ні заходи для складної або небезпечної продукції. Цей елемент упаковки є обов'язковим для ліків, іграшок і т. п.

Класифікація тари:

• споживча тара – упаковка для продажу або доставки

• транспортна тара – розфасована в споживчу тару, захист товару від зовнішніх факторів

• за місцем пакування – виробнича, торгова

• завантаження в ємності – великовантажна, середньо вантажна, мало вантажна

• за матеріалами – тверда, жорстка(метал, скло, дерево), напівтверда(картон, комбі, полімер)

• за габаритами – велико-середньо-малогабаритна

• за кратністю використання – одноразова, багаторазова.

Класифікація упаковки:

1. за місцем пакування:

• виробнича (виробник)

• торгова (продавець)

2. За призначенням:

• споживча (призначення для невеликих розфасовок та зберігання у споживача)

• транспортна (для перевезення товарів та оптового продажу0

3. Від матеріалів, що використовуються та механічної стійкості:

• жорстка (металева, скляна, полімерна)

• напівжорстка (картон, або комбінована)

• м’яка (паперова, тканина)

Розробка упаковки -— важливий елемент планування нової про­дукції, тому цей процес є подібним до інноваційного і відбувається за всіма його етапами. Він починається зі створення концепції. Точ­но визначається роль, яку має відігравати упаковка щодо продукту. Якщо головне призначення упаковки — захист продукту, то особли­ву увагу приділяють її розміру, матеріалу, оформленню. Тоді, коли необхідно з допомогою упаковки звернути увагу на особливі власти­вості продукту, більше значення матимуть кольори, текст, зобра­ження. Упаковка суттєво сприяє формуванню іміджу товару, особ­ливо коли на ній постійно зображено ту саму торгову марку. Тому найважливіші вимоги до первинної (товарної) та додаткової (транс­портної) упаковки мають відповідати таким критеріям:

• збереження товару;

• доцільність

• безпосереднє пов'язання з продуктом; «безпосереднє пов'язання з маркою;

• безпосереднє пов'язання з покупцем;

• пристосованість до перевезень; « пристосованість до складування;

• витонченість форми;

• наступність у використанні;

• підвищення цінності товару;

• дієвість реклами.

Інновації в упаковці здійснюються, як правило, з двох причин: через помітне зменшення обсягів продажу товару і через бажання залучити нові групи покупців. Велику увагу слід приділити дизайну упаковки, як засобу фор­мування іміджу фірми. Спрощена упаковка асоціюється з продук­цією низької якості.

Головні ф-ї упаковки.

Упаковка є важливою частиною планування продукту. Це за­сіб або комплекс засобів із забезпечення захисту продукції від пошкоджень та втрат, захисту довкілля, а також для полегшення процесу товарообороту, тобто перевезення, збереження і реаліза­ції продукції.

Упаковка має відповідати п'ятьом основним вимогам: забез­печувати захист товару, зручність його використання, комуніка­цію, сегментування ринку, співробітництво з каналами збуту. Особливе значення має упаковка для товарів з власними марка­ми. У цьому разі до неї ставляться ще й додаткові вимоги. Так, на упаковці мають бути засвідчені переваги продукту. Вона також по­винна відповідати звичкам споживачів (місткість банки консервів має дорівнювати дозі звичайного одноденного споживання). Слід також чітко визначити порядок використання товару (функції, придатність, термін збереження).

Упаковка має полегшувати використання товару і служити ці­лям комунікації зі споживачами. Останнє забезпечується, коли упаковка містить відомості щодо складу і напряму використання продукції, має оригінальний дизайн, колір, форму і матеріал. Упа­ковку можна використовувати для сегментування ринку, розроб­ляючи її для конкретної ринкової групи споживачів (спеціальні ко­робки для пакування подарунків). Проектуючи упаковку слід, як ми вже казали, мати на увазі вимоги каналів збуту щодо полег­шення перевезення та збереження продукції. Отже, упаковка має бути міцною, здатною до тривалого використання, відповідати на­явним транспортним засобам та вантажно-розвантажувальному об­ладнанню, полегшувати контроль за товарами в процесі обороту.

найважливіші вимоги до первинної (товарної) та додаткової (транс­портної) упаковки мають відповідати таким критеріям:

• збереження товару;

• доцільність;

• безпосереднє пов'язання з продуктом; «безпосереднє пов'язання з маркою;

• безпосереднє пов'язання з покупцем;

• пристосованість до перевезень;

• « пристосованість до складування;

• витонченість форми;

• наступність у використанні;

• підвищення цінності товару;

• дійовість реклами.

Ф-ї упаковки:

• вміщення

• захист

• використання

• засіб для сегментації

• комунікаційна

• співробітництво з каналами збуту.

• зручність при перевезенні

• після продажне використання

• засіб для конкурентоспроможності

• маркірування товару

Мета уп-ки – привернути увагу, примусити довіряти тому що знаходиться в середині.

Норми щодо упаковки:

• тексти та ілюстрації упаковки повинні бути чіткими, однозначними, відповідати сутності товару;

• Інформація щодо ваги об’єкту, кількості упакованого продукту (слід розміщувати так, щоб їх було добре видно);

• Ціна на упаковці має бути чіткою та добре видною;

• Контроль за комплектністю товару та терміном його використання має здійснюватись на підставі спеціальних вказівок, розміщених на упаковці;

• Продавці мають вживати всі існуючі захои, щоб знижувати витрати на упаковку, контроль дотримання фірмою державних та інших норм.

Сервіс

Сервіс – складова 3 –ого рівня товару, що включає такі елементи:

• монтаж

• гарантії

• доставки

Сервіс – надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару протягом усього періоду експлуатації. Він є одним з способів, що дають можливість фірмі виділитися серед конкурентів.

Види сервісу:

передпродажний сервіс – передбачає розробку каталогів і прейскурантів, переклад техн.документації та інструкцій іноземною мовою, надання готовій продукції товарного вигляду після транспортування, розпакування, роз консервації, зняття антикорозійного чи іншого покриття, монтаж, заправка паливом, змащування та регулювання, демонстрація виробу в дії, навчання поводженню з виробом

після продажний сервіс :

гарантійний сервіс – роботи виконувані фірмою-виробником, від яких залежить стабільна робота устаткування, контроль за якістю експлуатації, огляд проданої техніки працівником служби сервісу, проведення профілактичних робіт, заміна зношених деталей.

Післягарантійний сервіс – передбачає проведення планового капітального ремонту, постачання запасних частин за додаткову оплату.

Важливим елементом сервісу є забезпечення запасними частинами. Якщо від моменту замовлення до доставки минає від 24 годин(термінове замовлення) до 7-10 днів, терміни вважаються оптимальними. Для виконання подібних замовлень багато фірм мають своїх представників у районах з великим обсягом продажу. Деякі компанії створюють авторизовані центри з ремонту та обслуговування устаткування, мають свої склади запасних частин.

На розвинених ринках, де конкуренція є дуже жорсткою, полем битви між фірмами за споживача стає саме 3 рівень товару – термін гарантійного сервісу, вигідні умови поставки, інші складники товару с підкріпленням фірми пропонують для того, щоб втримати своїх клієнтів і пригорнути увагу нових покупців.

Фактори успішного сервісу:

• надійність поставки;

• оперативність пропозицій

• можливість одержати технічні консультації;

• можливість знижок

• після продажне обслуговування;

• масштаби торгової мережі;

• простота вступу в контакт;

• гарантія заміни товару;

• широкі можливості постачання;

• можливість розробки товару по індивідуальному замовленню;

• можливість надання кредиту;

• можливість надання обладнання для випробування;

• наявність обладнання для механічної обробки.

Якість

Під якістю розуміють сукупність властивостей і характерис­тик продукції (послуги), що дають їй можливість задовольнити обумовлені та передбачені потреби. Обумовлені потреби фіксую­ться під час укладання контракту у вигляді посилання на відпові­дні технічні вимоги або¹ інші нормативно-технічні документи. Як правило, вони стосуються функціональної придатності, експлуа­таційної безпеки та готовності, надійності, ремонтопридатності і т. п.

Якість є функцією часу, а тому її потрібно постійно співвідно­сити зі змінами в технології виробництва і вимогами споживачів.

Ви­моги до якості послуг складаються лише з двох груп показників:

кількісні — час очікування послуги; час надання послуги; ха­рактеристика обладнання, інструментів, матеріалів; надійність, точність використання, завершеність послуги; безпека; рівень механізації та автоматизації;

якісні — увічливість, чуйність, компетентність; доступність персоналу; довіра до персоналу; рівень майстерності; комфорт і естетика; ефективність спілкування виконавця і клієнта.

Оцінка якості товару.

Якість виготовлення можна визначити з допомогою індексів дефектності. З терміном «дефект» пов'язують кожну окрему не­відповідність продукції встановленим вимогам. За рівнем впливу на якість виробу дефекти можуть бути: критичними, значними, малозначними. Під показником дефектності продукції розуміють середньозважену кількість дефектів, що припадають на один ви­ріб або одиницю продукції. Для розрахунків індексу дефектності продукції певного виду необхідно насамперед скласти перелік усіх дефектів, що трапляються під час виготовлення виробів і ви­значити коефіцієнти їхньої значущості (їхню вагу). Останні роз­раховуються вартісними або експертними методами.

За застосування вартісного методу коефіцієнти вагомос­ті беруться такими, що дорівнюють витратам з усування дефе­ктів. Використання експертного методу передбачає матема­тичну обробку спеціальних коефіцієнтів, запропонованих гру­пою фахівців-експертів. Показник дефектності визначається за формулою

де D — коефіцієнт дефектності;

M_i— кількість дефектів i-го виду;

п — кількість одиниць продукції у вибірці;

Qi— коефіцієнт вагомості i-го дефекту;

d — кількість видів дефектів, що трапляються в процесі виго­товлення виробу.

Управління якості продукції

Система якістю має охоплювати всі стадії життєвого циклу продукції. У міжнародних стандартах ЖЦТ розподілено на окремі етапи, що в сукупності створюють так звану петлю якості. Петля якості охоплює такі етапи:

• Маркетинг, пошук та вивчення ринку

• Проектування і опрацювання технічних вимог до продукції

• Матеріально-технічне постачання

• Підготовка та розробка виробничих процесів

• Виробництво

• Контроль, випробування та аналіз пакування та збереження

• Реалізація та розподіл продукції

• Монтаж і експлуатація

• Тех. Допомога та обслуговування

• Утилізація відходів після використання

Система якості має впливати на кожний етап у трьох напрямах: забезпечення якості, управління якістю, поліпшення якості.