14.Частка не з іменниками.

Частка НЕ з іменником пишеться:

1. Разом, якщо без частки слово не вживається: неук, нездара, ненависть, нероба, неслух, негода.

2. Разом, якщо з часткою НЕ утворюється нове поняття з протилежним значенням і його можна замінити словами, близькими за змістом: несміливість = боягузтво; неприязнь=відраза; неувага=розгубленість; недруг=ворог.

3. Окремо, якщо є протиставлення: не довіра, а підозра; не любов, а ненависть; не лихо, а радість.

Прикметник

Теоретичний блок

1. Рід, число, відмінок прикметників визначається родом, числом, відмінком іменника, з яким він узгоджується.

2. Якісні прикметники: важкий, широкий, довгтй, веселий, міцний.

Від якісних прикметників можна утворити ступені порівняння: чорний — чорніший, найчорніший, щонайчорніший, якнайчорніший, щоякнайчорніший.

Від якісних прикметників можна утворити зменшувально-пестливі слова та згрубілі: малесенький, величезний, худющий, тонюсінький.

3. Відносні прикметники: гарбузове насіння, пташиний галас, перелітний птах, літній ранок, земляний вал, північне сяйво.

Якщо основа закінчується на твердий приголосний, то в прикметнику суфікс -ОВ: сосновий, буковий, калиновий, службовий, кленовий. Якщо основа закінчується на м'який приголосний чи шиплячий, то при наголошеному закінченні теж суфікс -ОВ: дощовий, кульовий, броньовий, нульовий, речовий, польовий, сольовий, грошовий, речовий, стильовий, бойовий, гайовий, стройовий.

Після м'яких приголосних та шиплячих (при наголосі на основу) — суфікси –ЕВ, -ЄВ: грудневий, квітневий, тижневий, овочевий, ситцевий, червневий, марганцевий, сланцевий, грушевий, взірцевий, матчевий, калачевий, кварцовий, корінцевий, крицевий, перцевий, баржевий, замшевий, алюмінієвий, радієвий, суттєвий, життєвий, взуттєвий, насіннєвий, значеннєвий.

4. Присвійні прикметники:

Від іменників І відміни за допомогою суфіксів –ин, -їн:

Марія —Марі-їн

Надія —Наді-їн

Настя — Наст-ин

Микола— Микол-ин

Ілля —Ілл-ин

Суддя — судд-ин

Галина — Галин-ин

Від іменників ІІ відміни за допомогою суфіксів: -ів, -їв, -ев, -єв, -ов:

Петро — Петр-ів, Петр-ова

Дмитро — Дмитр-ів, Дмитр-ова

Сергій — Сергі-їв, Сергі-єва

Ігор —Ігор-ів, Ігор-ева

Сторож — сторж-ів, сторож-ева

Товариш — товариш-ів, товариш-ева

5. Прикметник стоїть у тому ж відмінку, що й іменник, до якого він відноситься: висока гора — високої гори, високій горі, високу гору, високою горою, на високій горі.

При відмінюванні прикметників потрібно враховувати тверду та м'яку групи:

До твердої групи належать іменники з основою на твердий приголосний, присвійні прикметники із суфіксами -ів, -їв, -ин, -їн, а також всі прикметники вищого та найвищого ступенів: сильний, зелений, батьків, Настин, Маріїн, молодший, найкращий.

До м'якої групи належать прикметники з основою на м'який приголосний:

-н (ій), -жній, -шній, -иїй: синій, учорашній, городній, житній, мужній, давній, крайній, внутрішній, тутешній, домашній, нинішній, обідній, торішній, достатній, художній, пізній, ранній, задній, середній, ближній, дальній, горішній, сінешній, кутній, долішній, верхній, нижній, завтрашній, вчорашній, теперішній, неділешній, суботній, справжній, присутній, давнішній, незабутній, внутрішній, зовнішній, городній, сусідній, дорожній, братній, дочірній, синовній, матірній, подружній, хатній, освітній, могутній, подорожній, порожній, прийдешній, тутешній, довговіїй, довгошиїй, орлій, круглолиций.

Мішана група відмінювання(білолиций, повнолиций, круглолиций):

Н. круглолиций круглолиці

Р. круглолицього круглолицих

Д. круглолицьому круглолицим

З. Круглолицього круглолицих

О. Круглолицим круглолицими

М. на круглолицьому на круглолицих

В запозичених словах у суфіксах пишемо -ичн-, -ічн- за правилом „дев’ятки”: офтальмологічний, синтаксичний, історичний, хімічний.