- •І. Паспортна частина
- •1.8. Епідеміологічна інформація
- •2. Надання першої медичної або екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі здійснюється:
- •3.1. Для закладів, що надають екстрену та первинну медичну допомогу
- •3.1.1. Для диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
- •1.2. Збір анамнезу життя (ретельний, але швидкий):
- •3.1.2. Для бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
- •1. Збір анамнезу
- •1.1. Збір анамнезу захворювання:
- •1.1.1. Встановити точний час початку захворювання (або час, коли пацієнт був востаннє без симптомів гпмк);
- •2. Застосовувати стандартні методи для відновлення прохідності дихальних шляхів та профілактики аспірації.
- •3. Проведення оксигенотерапії
- •4. Забезпечення венозного доступу
- •3.2. Надання екстреної медичної допомоги
- •1. Контроль і корекція ат
- •2. Інфузійна терапія
- •3. Корекція рівня глюкози
- •4. Судомний синдром
- •4. Транспортування пацієнта до стаціонару
- •1. Термінове транспортування пацієнта у визначені зоз вторинної медичної допомоги
- •3.1.4. Для лікарів загальної практики - сімейних лікарів
- •1. Провести швидкий збір анамнезу:
- •1.1. Встановити точний час появи перших ознак захворювання.
- •3.2. Для закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну медичну допомогу
- •1. Всі пацієнти з підозрою на гпмк повинні бути терміново госпіталізовані незалежно від віку, статі і тяжкості захворювання.
- •3. Зоз, які приймають пацієнтів з підозрою на гпмк, повинні мати можливість забезпечити в цілодобовому режимі:
- •3.2.1. Приймальне відділення
- •1. 3Бір анамнезу:
- •3.2.2. Діагностика
- •6. Планові діагностичні дії:
- •6.2. Інструментальні методи (за показами):
- •6.3. Лабораторні дослідження:
- •3.2.3. Лікування
- •3.1. Проведення інтенсивної терапії у пацієнтів, які перебувають у коматозному стані
- •3.1.2. Корекція внутрішньочерепної гіпертензії:
- •3.1.3.Діагностика вазоспазму при сак
- •3.1.4. Лікування вазоспазму при сак:
- •3.1.5. Особливості анестезіологічного забезпечення при хірургічному лікуванні
- •3.1.6. Контроль та корекція параметрів гемодинаміки
- •3.1.7. Гемодинамічна та вентиляційна підтримка у периопераційному періоді
- •3.1.8. Підтримання респіраторної функції
- •3.1.9. Респіраторна підтримка:
- •IV. Хірургічне лікування
- •Нейрохірургічні втручання при геморагічному інсульті
- •Супутня хронічна соматична патологія з грубими порушенням вітальних функцій.
- •Термінальний стан хворого.
- •1. Видалення інсульт-гематом супра- та субтенторіальної локалізації при наявності дислокаційно-компресійного синдрому і ліквородинамічних порушень:
- •2. Зовнішнє дренування шлуночкової системи при розвитку ліквородинамічних порушеннь:
- •3. Виключення артеріальних аневризм в гострому періоді сак:
- •4.1.1. Немедикаментозні методи профілактики
- •4.1.3 Хірургічні методи профілактики повторного інсульту
- •Відносними протипоказами до мобілізації пацієнта з геморагічним інсультом визначені наступні:
- •2. Вимоги для закладів, які надають вторинну та третинну медичну допомогу
- •2.1 Кадрові ресурси
- •2.2. Матеріально-технічне забезпечення
- •Vі. Індикатори якості медичної допомоги
- •6.1. Перелік індикаторів якості медичної допомоги
- •6.2. Паспорти індикаторів якості медичної допомоги
- •VlІ. Перелік літературних джерел, використаних при розробці уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги
- •Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Геморагічний інсульт. Аневризмальний субарахноїдальний крововилив»
- •Закон України від 05.07.2012 № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу»
- •VlІl. Додатки до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги
- •Алгоритм прийому виклику диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф при підозрі на гпмк
- •1. Питання, які повинен задати диспетчер людині, яка телефонує:
- •2. Поради диспетчера абоненту:
- •Шкала fast (обличчя - рука - мова) для догоспітальної діагностики інсульту
- •Шкала тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я сша (nihss), форма для історії хвороби
- •Скринінг на порушення ковтання
- •Етапи оцінювання
- •Шкала Ханта-Хесса для оцінки стану пацієнта з субарахноїдальним крововиливом
- •Інформаційний лист для пацієнта
- •Діагностика па лікування апное під час сну
- •Карта пацієнта з гострим порушенням мозкового кровообігу
- •39. Остаточний діагноз: ____________________________________________
- •46. Додаткова інформація щодо дотримання лпмд: _________________________________
- •Інструкція по заповненню Карти моніторингу локального протоколу медичної допомоги пацієнту з гострим порушенням мозкового кровообігу
1. 3Бір анамнезу:
1.1 Збір анамнезу захворювання.
1.1.1. Лікар, який оглядає пацієнта, повинен точно визначити час початку захворювання (якщо очевидців розвитку симптомів інсульту немає, часом розвитку інсульту слід вважати той час, коли пацієнта востаннє бачили у «звичайному» стані – без симптомів інсульту).
1.1.2. Визначити скарги (якщо дозволяє стан пацієнта) та клінічний перебіг симптомів захворювання.
1.2 Збір анамнезу життя.
Виявлення судинних факторів ризику інсульту, таких як АГ, порушення ритму серця, захворювання серця, цукровий діабет, інфаркт міокарду, судомні напади або ГПМК в минулому.
1.3 Збір сімейного анамнезу.
1.4 Збір медикаментозний анамнезу.
Перелік ліків, які приймає пацієнт (пероральні антикоагулянти; антиагреганти, НСПЗЗ, антигіпертензивні засоби, статини тощо) та наявність/відсутність алергії на лікарські засоби.
1.6 Збір інформації про перенесені травми, хірургічні втручання та шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем, вживання наркотиків).
2. Фізикальне обстеження
2.1 Вимірювання АТ на обох руках.
2.2 Вимірювання ЧСС.
2.3 Вимірювання температури тіла (Т тіла).
2.4 Вимірювання частоти дихання (ЧД).
2.5 Вимірювання маси тіла.
2.6 Вимірювання зросту, обхвату талії.
3. Огляд по органах та системах
Під час огляду необхідно приділити особливу увагу:
3.1 огляду голови та шиї (ознаки травми),
3.2 огляду язика (прикуси),
3.3 огляду ніг (набряки),
3.4 огляду кольору шкіри (жовтяниця, синці, петехії, ціаноз),
3.5 аускультації серця та сонних артерій (аритмії, шуми),
3.6 пальпація пульсу на артеріях стоп.
4. Неврологічне обстеження
4.1. Особливості проведення неврологічного обстеження у хворого з внутрішньомозковим крововиливом
4.1.1. Визначення ступеню порушення свідомості проводиться за шкалою ком Глазго (Додаток №3)
4.1.2.Визначення тяжкості інсульту проводиться за допомогою Шкали тяжкості інсульту (NIHSS) (Додаток № 5)
4.1.3. Повторні оцінки неврологічного стану за допомогою Шкали тяжкості інсульту (NIHSS) проводяться через 3 та 6 годин з моменту прибуття пацієнта до відділення, далі щоденно. Оцінка динаміки неврологічного стану допомагає визначити характер клінічного перебігу захворювання, своєчасно попереджувати розвиток ускладнень і прогнозувати наслідки лікування. Бали тяжкості інсульту вносяться до історії хвороби згідно з Додатком № 6.
4.1.4. Проведення тесту на виявлення порушення ковтання (Додаток № 7).
4.2. Особливості проведення неврологічного обстеження при субарахноїдальному крововиливі внаслідок розриву церебральних аневризм:
4.2.1. Визначення ступеню порушення свідомості проводиться за шкалою ком Глазго (Додаток №3)
4.2.2. Оцінка стану тяжкості хворого з аневризмальним САК проводиться за шкалою Ханта і Хесса (Додаток №8), що дає змогу визначити подальшу тактику лікування хворого: І-ІІІ ст. – хірургічне лікування, ІV-V ст. – інтенсивна терапія з метою стабілізації стану хворого і підготовки до хірургічного лікування.
Доцільність проведення ургентної операції і її вид хворим, що перебувають у тяжкому стані (ІV-V ст. за шкалою Ханта і Хесса) визначається індивідуально з урахуванням факторів, що викликають дислокаційно-компресійні або ліквородинамічні порушення (наявність ВМК або гідроцефалії).
4.2.3. Повторні оцінки стану тяжкості хворого проводяться за шкалою Ханта і Хесса через 3 та 6 годин з моменту прибуття пацієнта до відділення, надалі щоденно (при САК за шкалою Ханта і Хесса, при ВМК за шкалою ком Глазго).
4.2.4. Проведення тесту на виявлення порушення ковтання (Додаток № 7).
