4.1.3 Хірургічні методи профілактики повторного інсульту

Положення протоколу

На консультацію до судинного нейрохірурга обов’язково повинні бути направлені пацієнти, які мали в анамнезі геморагічний інсульт.

У разі виявлення при КТ/МРТ або при КТ/МРТ ангіографічному дослідженнях змін, які мають ознаки аневризми, АВМ або каверноми, пацієнту обов’язково повиненна призначатись консультація нейрохірурга.

При амбулаторному обстеженні лікарі загальної практики або неврологи можуть спостерігати симптоми або виявляти з анамнезу дані, які можуть бути клінічним проявом церебро-васкулярного захворювання, що загрожує розвитком геморагічного інсульту. У випадку виявлення цих ознак доцільна консультація нейрохірурга із визначенням показів для проведення додаткових інструментальних досліджень (неінвазивні - МРТ, МРТ ангіографія, КТ ангіографія, інвазивне - цифрова субтракційна церебральна ангіографія). Найбільш часто можуть зустрічатись наступні симптоми:

1. Напад сильного головного болю в анамнезі, який за своєю виразністю не можна порівняти з ніякими іншими і який супроводжувався нудотою і блювотою, фоно- або фото-фобією, болем в шийно-потиличній області, можливо короткочасною втратою свідомості– клінічний прояв САК;

2. Транзиторні або стійкі окорухові порушення (артеріальні аневризми параклиноїдної локалізації, кавернозного синуса, вертебро-базилярного басейну);

3. Пульсуючі шуми у голові (церебральні АВМ, дуральні АВМ);

4. Епілептиформний синдром (АВМ, кавернома).

5. Усі пацієнти, яким проведено оперативне лікування з приводу геморагічного інсульту, потребують постійного спостереження у невролога і продовження постійного медикаментозного контролю факторів ризику інсульту (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія та ін.).

6. Після хірургічного лікування артеріальних аневризм або АВМ головного мозку нейрохірург визначає терміни і вид інструментальних діагностичних заходів для контролю за можливим рецидивом захворювання, або для проведення повторних операцій при неповному виключенні з кровообігу джерела геморагії.

Виписка та рекомендації

Положення протоколу

1. Всім пацієнтам з інсультом, які виписуються із стаціонару, повинні бути надані індивідуальні рекомендації з питань профілактики розвитку повторного інсульту та реабілітації.

2. Після виписки пацієнти повинні знаходитися під постійним наглядом сімейного лікаря за місцем проживання, продовжувати виконувати настанови МДК та перебувати під диспансерним наглядом невролога.

3. Після хірургічного лікування хворий перебуває під наглядом нейрохірурга для контролю ефективності виключення джерела геморагічного інсульту, визначення термінів для проведення контрольних агіографічних досліджень і повторних операцій при неповному виключенні судинних уражень з кровоплину, а також для контролю за розвитком ліквородинамічних порушень для їх своєчасної корекції.

Обґрунтування

Планування виписки та надання індивідуальної програми реабілітації та профілактики повторного інсульту позитивно впливає на результати лікування та ефективність подальшої реабілітації пацієнта.

Необхідні дії лікаря

Обов'язкові:

1. Оцінити ступінь незалежності пацієнта в повсякденному житті за модифікованою шкалою Ренкіна (Додаток № 9).

2. Надати пацієнту при виписці індивідуальний план (програма) заходів вторинної профілактики та корекції факторів ризику.

3. Надати пацієнту рекомендації щодо реабілітаційних заходів для виконання на вторинному амбулаторному рівні медичної допомоги.

4. Надати пацієнту після інсульту роздрукований «Інформаційний лист для пацієнта, який переніс інсульт» (Додаток № 10).

5. Залучити пацієнта та осіб, які його доглядають до участі в програмах немедикаментозної корекції факторів ризику розвитку інсульту (при їх наявності) – Школи здоров’я, Школа «Життя після інсульту», програми відмови від тютюнопаління, програми психологічної та фізичної реабілітації тощо.

Бажані:

1. Заповнити «Карту пацієнта з гострим порушенням мозкового кровообігу» (Додаток №15)

Медична реабілітація

Загальні положення

1. Відновлення пацієнтів після перенесеного ГІ часто відбувається досить швидко, в перші кілька тижнів, але в деяких випадках процеси відновлення можуть тривати протягом багатьох місяців. Немає ніяких жорстких правил щодо того, коли закінчиться процес відновлення у кожного конкретного пацієнта.

2. Прогноз ступеню відновлення пацієнтів після ГІ базується на віці, розмірах і локалізації ВМК, рівні свідомості при поступленні у лікарню та попередніх когнітивних порушеннях, які існували до розвитку захворювання.

3. На швидкість відновлення впливають настрій, мотивація та соціальна підтримка пацієнта.

4. Половина всіх пацієнтів з ВМК, які вижили залишаються залежними у своїй повсякденній діяльності інвалідами.

5. Враховуючи переконливі докази переваг добре організованої мультидисциплінарної стаціонарної допомоги на поліпшення виживання, відновлення і повернення додому, пацієнтів з ГІ необхідно реабілітувати в умовах інсультного центру.

6. Стаціонарні реабілітаційні програми необхідно продовжувати на амбулаторному рівні та впроваджувати в домашні програми реабілітації.

7. Ключова частина реабілітації повинна містити в собі освіту для пацієнтів та осіб що за ними доглядають, щодо вторинної профілактики інсульту та засобів досягнення мети реабілітації.

8. Конфігурація обсягу реабілітаційних програм в окремому регіоні буде залежати від наявних ресурсів і фінансових можливостей місцевих ЗОЗ.

Положення протоколу