3. Ліфти й ескалатори

Ліфти й ескалатори відносяться до механічних пристроїв для повідомлення між поверхами. Ліфти бувають періодичної і безупинної дії. Застосування останніх обмежене. За призначенням ліфти бувають пасажирські, вантажні і спеціальні. Вони відрізняються друг від друга розмірами кабін і вантажопідйомністю. Так, вантажні мають вантажопідйомність від 100 до 5000 кг, пасажирські – від 320 до 500 кг. До спеціального можна віднести лікарняні та ін. Ліфти застосовують у житлових (більш 5 поверхів) і громадських будинках. Вони складаються з кабіни, підвішеної на сталевих канатах, перекинутих через шків піднімальної лебідки, що знаходиться в машинному відділенні. Шахта ліфта відгороджується з усіх боків на всю її висоту і внизу має приямок глибиною 1300 мм. У ньому розміщаються амортизатори і натяжний пристрій. Машинне відділення може бути розташоване вгорі, над шахтою, чи внизу поряд з нею. У даний час ліфтові шахти виконують із залізобетонних елементів товщиною 120 мм із бетону марки 200 чи 250 у залежності від поверховості будинку. Розміщають ліфти звичайно поблизу сходової клітки.

Ескалатор являє собою сходи, що рухаються, розташовані під кутом 30° і призначені для організації руху людей з одного рівня на іншій. Їх застосовують у громадських будинках, де одночасно знаходиться велике число людей (універмаги, вокзали, театри й ін.).

Ескалатори володіють високою пропускною здатністю (близько 10 тис. чол./год.). Швидкість руху полотнини ескалатора приймається 0,5-0,75 м/с. Ширина полотнини ескалатора приймається від 0,5 до 1,2м.

У місцях скупчення великих мас людей (на вис тавках, вокзалах) широке застосування одержують рухо мі тротуари, що створюють комфортні умови для руху людей.

Контрольні питання

1. Класифікація сходів по призначенню, числу маршів у межах поверху.

2. З яких основних конструкцій складаються сходові клітки?

3. Основні правила побудови сходи і призначення розмірів.

4. Особливості влаштування пандусів.

5. Пристрій спеціальних евакуаційних шляхів.

6. Види ліфтів і способи розташування ліфтових шахт.

7. У яких випадках влаштовують ескалатори?

3. Промислові будівлі

1. .Загальні відомості про проектування промислових будівель

   1. Загальні положення

Об’ємно-розпланувальне вирішення промислової будівлі, як зазначалось раніше, залежить передусім від технологічного процесу, що відбувається в ній. Техноло гічний процес, у свою чергу, визначається виробничо- технологічною схемою. Технологічну частину розробля ють технологи. Завдання на будівельне проектування повинне містити такі основні матеріали:

• схему, що визначає послідовність операції й виробництва;

• план розстановки технологічного устаткування, прив’язаний до уніфікованої сітки колон, із зазначенням габаритів устаткування, проходів і проїздів, технологічних площадок, дільниць складування, а також підземних споруд;

• висотні параметри будівлі: висоту від рівня підлоги до низу основних несучих конструкцій покриття для безкранових будівель і від рівня підлоги до позначки головки кранової рейки для цехів,устаткованих кранами; висоту поверху для багатоповерхових будівель. Крім того, мають бути зазначені позначки робочих і технологі чних площадок й етажерок;

• дані про засоби внутрішньоцехового підйомно- транспортного устаткування;

• дані про виробничі шкідливі відходи, що можуть виділятись (гази, дим, пил та ін.), їх джерела, а також про відповідний волого- температурний режим в окремих приміщеннях;

• характер робіт з точки зору санітарної характерис тики й ступеня їх точності;

• чисельність робітників та адміністративно– управлінського персоналу з кожної зміни (чоловіків і жінок) і окремо за санітарною характеристикою виконуваних робіт;

• категорію виробництва за ступенем пожежної небезпеки;

• дані про район і ділянку будівництва;

• топографічний план території будівництва;

• матеріали гідрогеологічного дослідження й випробування грунтів;

• особливі умови (сейсмічність, вічна мерзлота, наявність гірничих виробок та ін.

Наявність цих даних дає змогу приступити до будівельного проектування, основним завданням якого є:

• розробка й вибір найраціональнішого об’ємно- розпланувального й конструктивного вирішення будівлі в цілому й окремих її елементів з урахуванням здійснення будівництва індустріальними методами. При цьому широко використовують уніфіковані типові секції (УТС) й уніфіковані типові прольоти (УТП), здійснюють розрахунки та обгрунтування усіх виробів і деталей, беручи до уваги район будівництва і клас будівлі;

• забезпечення пожежної безпеки відповідно до ступеня вогнестійкості будівлі;

• створення найсприятливіших умов праці (організа ція робочих місць, волого-температурний режим у приміщеннях, умови безпеки й гігієни, освітленість);

• розрахунок і проектування адміністративних та побутових приміщень;

• опрацювання питань технології та організації будівництва, його кошторисної вартості. питань охорони праці та навколишнього середовища. Розроблений проект має відповідати усім діючим нормам, каталогам і ГОСТам, а також вказівкам щодо проектування промис лових будівель.