2. Ворота і двері, їх види й конструктивні вирішення

Для пропускання наземного транспорту в зовнішніх стінах промислових будівель роблять ворота. Їх розташування і кількість визначають з урахуванням специфіки технологічного процесу, характеру об’ємно- розпланувального вирішення будівель.

Розміри воріт визначають з умови забезпечення пропускання транспортних засобів, які обслуговують технологічний процес. Величина їх повинна перевищувати габарити транспорту у навантаженому стані за шириною не менше на 600мм і за висотою на 200мм.

Розміри прорізів воріт кратні модулю 600мм. Установлено такі типові розміри воріт: 2,4х2,5; 3х3,3,6х3; 3,6х3,6; 3,6х4,2 і 4,8х5,4 м. В 136

окремих цехах, що випускають великорозмірні види

115

продукції, ворота можуть мати розмірі до кількох десятків метрів. Зовні будівлі перед воротами передбачають пандуси з нахилом 1:10.

Щоб уникнути великих тепловтрат опалюваних будівель і появи в них протягів, ворота обладнують повітротепловими завісами.

За конструктивним вирішенням ворота, можуть бути двостулкові, розсувні, підйомні, відкотні та ін. Полотна двостулкових і розсувних воріт можуть бути металевими і металодерев’яними. Обв’язку виконують з металевих профілів. Часто в полотнах воріт роблять двері для пропускання людей.

Рами воріт, що обрамляють проріз, можуть бути збірними й монолітними залізобетонними. У межах колон, між якими розташовані ворота, фундаментну балку не укладають.

Доцільне влаштування воріт хитного типу. Полотна таких воріт роблять із гуми або прозорого пружного пластика, що натягується на раму. У цьому разі транспорт пропускається без затримки, а також до мінімуму скорочуються тепловтрати.

Двері промислових будівель роблять одно- і двопільними, двостулковими й відкатними. За матеріалом дверні полотна бувають металеві, дерев'яні й скляні. Номінальні розміри прорізів такі: ширина 1; 1,5; і 2м і висота 1,8; 2; 2,3 і 2,4 м. Ширину і розташування їх визначають розрахунком з урахуванням створення безпеки евакуації людей із приміщень і будівлі в цілому. Біля зовнішніх дверей роблять тамбури, глибина яких на 0,4-0,5 більша від ширини дверного полотна.

Дверні прорізи обрамляють коробками. Дерев’яні коробки кріплять у прорізах цвяхами і йоржами, які забивають у дерев’яні пробки. Коробки стальних

116

полотен виготовляють з кутиків 75х75 мм, а полотна штампують із стальних листів 2мм завтовшки. Обрамлення прорізів при скляних дверях виконують з алюмінієвих профілів з пластмасовими наличниками. Скляні двері роблять хитного типу.

Контрольні запитання:

1. Основні фактори, що впливають на характер і тип заскління промислових будівель.

2. Основні типи віконних конструкцій.

3. Типи воріт і дверей промислових будівель.

4. Які фактори визначають характер розміщення і розміри воріт і дверей промислових будівель?

5. Покриття і ліхтарі

   1. Типи покриттів

Покриття з великорозмірних елементів Покриття промислових будівель складаються з несучої і захисної частин. До складу захисної частини покриття можуть входити:

Несучий настил, що підтримує захисні розташова ні вище елементи;

пароізоляція, що захищає розташований вище теплоізоляційний шар від зволоження водяною парою, яка проникає в захисну конструкцію покриття з приміщень;

теплозахисний шар, що влаштовується для захисту приміщень від тепловтрат узимку й перегрівання влітку. Товщину теплоізоляційних матеріалів (легких бетонів, мінераловатних плит та ін.) визначають розрахунком;

вирівнюючий шар (стяжка), призначений для вирівнювання роз – ташованого нижче шару з цементного розчину або асфальту;

покрівля (водоізоляційний шар з рулонних або листових матеріалів), призначена для захисту приміщень від атмосферних опадів;

захисний шар, що влаштовується з крупнозернисто го піску або дрібнозернистого гравію на бітумному змащенні для захисту покрівлі від дії прямого сонячного проміння.

Залежно від конструктивного вирішення покриття можуть бути з великорозмірних елементів, що укладаються по несучих конструкціях, і балкові, в яких плити розташовують по балках, які спираються на несучі конструкції покриття.

Залежно від волого- температурного режиму приміщень покриття можуть бути утеплені й холодні.

Утеплені покриття влаштовують в опалюваних приміщеннях, а також у будівлях з незначними надлишковими тепловиділеннями (термічні цехи, цехи гарячого штампування та ін.), коли тепловиділення не перевищують 23 Вт/(м 2 0С).

Над неопалюваними приміщеннями, а також у гарячих цехах зі значними тепловиділеннями влаштовують холодні покриття, в яких немає теплоізоляційного шару й пароізоляції .

Залежно від експлуатаційного режиму захисна частина покриттів може бути вентильованою, частково вентильованою й невентильованою. Призначенням вентиляційних продухів є відведення водяної пари з-під покрівельного килима.

Вентильовані покриття влаштовують також у південних районах для захисту приміщень від перегрівання. Крім того, вентиляційні продухи підвищують надійність й експлуатаційні властивості покриттів

Найбільшого поширення набули покриття по залізобетонних настилах. Як несучі елементи застосовують попередньо напружені залізобетонні ребристі плити розмірами 1,5х6; 1,5х12; 3х6 і 3х12 м.

Дедалі ширше застосовують комплексні панелі, коли в заводських умовах виконують усі роботи щодо влаштування покриття, а на будівельному майданчику тільки замонолічують шви між панелями настилу . Високі техніко-економічні показники, добрі експлуатаційні властивості має профільований настил , який виготовляють із стального оцинкованого ребристого профілю 1мм завтовшки, утеплений шаром пінополістиролу 50мм завтовшки. Висота настилу 80мм, ширина 600мм, довжина до 12м. Настил кріплять до стальних конструкцій покриття болтами діаметром 6мм. Порівняно з настилом із залізобетонних плит стальний настил дає змогу знизити трудомісткість виготовлення і монтажу покриття на 25-40%.

Перспективними є великорозмірні панелі покриттів з використанням пластмас. До них належать азбестоцементні, азбестопластмасові й алюмінієво-пластмасові панелі.

Покриття по прогонах (балках) проектують у тих випадках, коли настилами є ефективні армоцементні й пористобетонні плити, а також азбестоцементні й металеві мати і плити.

Малорозмірні настили укладають на стальні або залізобетонні прогони .

Стальні прогони виготовляють із прокатних або гнутих профілів, а залізобетонні прогони – швелерного або таврового перерізу. Довжина прогонів звичайно становить 6м, що відповідає кроку несучих конструкції покриття, а при кроці 12м застосовують решітчасті прогони.

На прогони укладають армоцементні, легкобетонні азбестоцементні хвилясті листи та ін. Армоцементні плити 1,5 і 3 м завдовжки і 495 мм завширшки

виготовляють із бетону марки М300 й армують стальною сіткою. Легкобетонні плити з бетону марок 40-150 виготовляють тих самих розмірів 120-160мм завтовшки. Азбестоцементні хвилясті листи укладають на стальні або залізобетонні прогони на відстані 1500мм один від одного при довжині листів 1750мм .

Неутеплені покриття з азбестоцементних хвилястих листів на стальних прогонах і фермах більш економічні порівняно із залізобетонними покриттями. Так, при прольоті 24 м вони в 5-6 раз легші і в 1,5-2 рази дешевші.