Розділ 2. Методичні розробки щодо організації проектно-технологічної діяльності учнів старшої школи

2.1. Аналіз навчальної програми з предмету «Технології. 10-11 класи»

Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання передбачено:

- у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень;

- у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;

- у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

- у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Реалізація змісту трудового навчання забезпечується навчальною програмою «Трудове навчання. 5-9 класи» (нова редакція) за загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» (від 27.08.2010 № 1/11-8205). Програма з варіативними модулями розміщена на офіційному сайті Міністерства.

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:

• для хлопців;

• для дівчат;

• для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.

Навчальна програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантний модуль вивчається у 5-8 класах у першому півріччі.

Варіативні модулі обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Розроблено окремий перелік варіативних модулів для 5-6 та 7-9 класів. Варіативні модулі розраховані на 16 годин кожен. Їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:

• проектування виробів (у 5-му класі основи художньо-конструкторської діяльності);

• конструкційні матеріали;

• основи техніки і технологій.

На освоєння навчального матеріалу передбаченого базовим модулем не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.

Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може розкрити навчальний матеріал всього модуля, або його окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.

У 5-му класі учні вивчають найпростіші прийоми обробки фанери, ДВП, тканини, прийоми роботи із шаблоном, виготовляють на основі цього найпростіший виріб запропонований учителем. Після цього, під час вивчення наступного розділу, учні вивчають основи художньо-конструкторської діяльності: вибір форми конструйованого виробу із застосуванням методів проектування, обґрунтування вибору, планування відповідних операцій тощо.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 кл. учні повинні глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволодіти технологією вибору, а й опробувати різний зміст з метою самовизначення.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».

Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізуєть­ся у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань.

Учні 10-11-х класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 класи» (авт.: А.І.Терещук та інші)

Запровадження у виробництво нової техніки й технологій, ста­нов­лення й розвиток ринкових відносин і нових форм гос­по­дарювання, зростання обсягу знань про перетворення ма­те­ріалів, енергії та інфор­ма­ції в інтересах людини, про загальні принципи цих перетворень вима­га­ють підвищення рівня тех­нологічної куль­тури підростаючого по­ко­лін­ня. На даний час тех­нологічна освіта учнів має бути зорієнтована на вивчення но­вих виробничих про­цесів, осучаснення виробничих сто­сунків, до яких включаються інформаційно-комунікаційні та інші су­часні засоби виробництва (автоматика, робототехніка, лазерна техніка тощо). У зв’язку з цим технологічна освіта старшокласників покликана забезпечити ґрун­товне оволодіння ними знань про закономірності про­ектної, техніко-технологічної та побутової діяль­ності, спираючись на знання з основ наук на рівні загальновиробничих законо­мір­но­стей; все­бічне ознайомлення з профе­сією, що відповідає індивіду­альним мож­ливостям учня; форму­вання здатності мобілізувати свої потенційні твор­чі можливості в різних видах діяльності.

Тому актуальним є побудова такої моделі навчально-­вихов­ного про­цесу, де першочерговим буде навчання старшоклас­ників адекватно оцi­ню­вати нові обставини та самостійно фор­мувати стратегію подолання викликів, які можуть виникати. Найбільший потенціал для подолання даної проблеми серед на­вчальних предметів має трудове навчання (тех­нології), оскільки успішне розв’язання вищезгаданого завдання мож­ливе за умов активної практичної діяльності учнів, коли їм передається ініціатива у досягненні навчальних цілей.

Трудове навчання завжди було орієнтовано на практичну під­го­товку учнів, застосування знань на практиці, навчання уч­нів пово­ди­тись з різ­ними засобами праці, що вирізняло даний предмет від інших тим, що учнів залучали до розв’язання прак­тичних завдань, набли­жених до реального життя. Очевидною є потреба розвинути сильні сторони предмета, і від­мовитись від тих, що не відповідають сучасним вимогам виробничої діяль­ності людини, акцентуючи увагу на фор­му­ванні в учнів таких умінь, які є незалежними від змісту, що постійно змінюється.

Враховуючи сучасні тенденції розвитку технологічної освіти не ли­ше в межах вітчизняного, але й зарубіжного досвіду, про­грама ставить такі завдання:

• індивідуальний розвиток особистості, розкриття її творчого по­тен­ціалу через реалізацію особистісно орієнтованої па­радигми на­вчання;

• розвиток у старшокласників критичного мислення як за­со­бу са­мо­розвитку, пошуку і застосування знань на прак­ти­ці, які є спільними для будь-яких видів виробничої діяль­ності людини;

• оволодіння вміннями практичного використання нових ін­фор­маційно-комунікаційних технологій, інтернет-техноло­гій;

• формування системи компетентностей про перетворюючу діяль­ність людини як основи для навчання впродовж жит­тя;

• розширення та систематизація знань про технології і тех­но­ло­гічну діяльність як основний засіб перетворювальної діяльності людини;

• виховання свідомої та активної життєвої позиції, го­тов­но­сті до співпраці в групі, відповідальності, вміння обґрун­то­вано від­стою­вати власну позицію, що є передумовою під­го­товки майбутнього громадянина до життя в демократич­ному суспільстві.

Навчальна програма “Технології” (академічний рівень) та на­вчаль­на програма “Технології” (рівень стандарту) мають мо­дуль­ну структуру і складаються з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Таблиця 2.1