18. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.

Вимоги до стану повітря

• Для легкої роботи (1а): Температура повітря не більше: 22-24° С (холодна пора року); 23-25° С (тепла пора року) Відносна вологість 40-60% Швидкість руху повітря 0,1 м/с

• Критичні значення вмісту складових атмосферного повітря: Кисень (нижня межа) – 9% Вуглекислий газ (верхня межа) – 1-2%

Азот (верхня межа) – 83%

Гігієнічна класифікація умов праці

• Клас 1 – оптимальні умови праці, за яких не лише зберігають здоров’я працівників, а й створюють передумови для підтримування високого рівня працездатності

• Клас 2 – допустимі умови праці – передбачають такі рівні чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують визначених гігієнічних нормативів для робочих місць

• Клас 3 – шкідливі умови праці – у цьому разі наявні шкідливі виробничі чинники, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його потомство

• Клас 4 – небезпечні (екстремальні) умови праці – це такі рівні чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя

19. Забезпечення чистоти повітря в робочій зоні.

Для підтримання в приміщеннях робочої зони нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію. Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщень повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також поліпшує метеорологічні умови у приміщеннях. Вентиляцію класифікують за різними ознаками.

За способом подачі у приміщення свіжого повітря і вилучення за-брудненого системи вентиляції поділяють на: природну – повітря переміщується під впливом природних чинників – теплового напору або дії вітру; механічну – повітря переміщують механічними пристроями – вентиляторами, ежекторами та ін. змішану – поєднання природної і механічної вентиляції.

Природну вентиляцію поділяють на організовану і неорганізовану.

Механічна вентиляція забезпечує підтримання постійного повітря незалежно від зовнішніх метеорологічних умов.

Механічна вентиляція може бути припливна, витяжна і приплив-но-витяжна.

Загальнообмінна вентиляція забезпечує обмін повітря у всьому приміщенні.

Місцеву вентиляцію використовують для видалення забрудненого повітря безпосередньо з місця утворення шкідливих речовин і недопущення їх поширення по всьому приміщенню.

У виробничих приміщеннях, у яких можливе раптове надходження в повітря робочої зони великих кількостей шкідливих парів і газів, крім робочої, передбачена аварійна вентиляція.

Кондиціонування повітря – це створення й автоматичне підтримання в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов, постійних або таких, що змінюються за заданою програмою, параметрів повітря: температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, які є сприятливими для лю-дей або необхідні для нормального технологічного процесу.