2.2. Розрахунок механічної вентиляції

Механічну вентиляцію використовують при об'ємі виробничого простору менше 40 м² на одного працюючого, у даному випадку коефіцієнт кратності складає 26 м², адже площа виробничого корпусу визначалася з кратністю 26 м² на одного працюючого, тому є необхідність провести розрахунок механічній вентиляції.

Для загального розрахунку механічної вентиляції у межах усього головного виробничого корпусу, використовується методика кратності. Об'єм повітря визначається за формулою:

(5.6)

де - об'єм приміщення, м³;

- коефіцієнт кратності (приймається ).

Площа приміщення розрахункового підприємства складає 3200 м², а висота приміщення 8,2 м, виходячи з цього об’єм приміщення складе:

Загальна потужність двигунів вентиляторів, що застосовуються на підприємстві можна визначити з виразу:

(5.7)

де - коефіцієнт запасу, (приймається );

- подача вентилятора, яка дорівнює кількості повітря, м³/год;

- тиск який розвиває вентилятор (вентилятори низького тиску розвивають тиск до 1000 Па, середнього - 3000 Па і високого - 5000 Па);

- ККД вентилятора,(приймається );

- ККД приводу, для плоскопасової передачі , для клинопасової , для безпосереднього з'єднання .

Для розрахунку загальної потужності вентиляторів підприємства приймається, що використовується вентилятор високого тиску (тобто ), привод вентилятора є клинопасовим ).

2.3. Розрахунок опалення

Одним з вихідних даних для розрахунку опалення є температура у виробничих приміщеннях, яка становить +20°С

Кількість теплоти для опалення виробничого корпусу визначається за формулою:

(5.8)

де - витрати теплоти для опалення 1 м³ приміщення на 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур, (приймається );

- внутрішня температура цеха, °С (приймається );

- зовнішня температура повітря (приймається ),

- об’єм приміщення, м³.

Для розрахунку приймається загальний об’єм приміщення 91840 м³.

Визначимо кількість теплоти для опалення виробничого корпусу:

Крім того, кількість теплоти, яка витрачається на вентиляцію визначається за формулою:

(5.9)

де - витрати теплоти на вентиляцію 1 м³ будівлі при різниці внутрішньої і зовнішньої температури 1°С, ;

Кількість теплоти, яка витрачається на вентиляцію складе:

Площа радіаторів опалення розраховується по формулі:

(5.10)

де - середня розрахункова температура теплоносія (пара низького тиску - 100°С, пара при тиску 1,2 атм (0,12 МПа) - 104°С, при тиску 1,5 атм (0,15 МПа) - 111°С;

- коефіцієнт, значення якого залежить від різниці температур теплоносія і нагрівального повітря (приймається 28000 кДж/м²•гoд•гpaд).

Площа радіаторів опалення станове:

2.4. Розрахунок захисного заземлення

Захисне заземлення - навмисне приєднання до землі металевих частин електроустаткування, що можуть виявитися під напругою внаслідок ушкодження ізоляції. Основне призначення захисного заземлення - знизити напругу дотику до безпечної величини.

Захисне заземлення є ефективним способом забезпечення безпеки людей, що працюють з електроустаткуванням. Повинні бути заземлені металеві корпуси електричних машин, апаратів, каркаси розподільних щитів і інші металеві конструкції, зв'язані з електроустановками. Штучний заземлювач, являє собою замкнутий контур з 10 труб, довжиною 2 м і діаметром 0,2 м, встановленими на глибину 1 м і з'єднаних між собою смугою, що заземлює.

Для розрахунку приймається, що напруга пристроїв які заземлюються в залежності від варіанта студента складає 500+W В (W - це номер варіанта студента за списком).

Опір розтікання струму від однієї труби визначається за допомогою формули:

(5.11)

де – питомий опір ґрунту (приймається );

– довжина труби (приймається );

– діаметр труби (приймається );

Для прикладу розрахунку приймається напруга пристроїв що заземлюються знаходиться у межах 1000 В.

Опір розтікання струму від однієї труби:

Опір розтікання струму системи заземлення:

(5.12)

де - число труб (приймається );

- коефіцієнт, що враховує екранування труб (приймається );

- коефіцієнт, що враховує екранування смуги і труб (приймається );

Опір розтікання струму системи заземлення становитиме:

Довжина замикаючої смуги для замкнутого кола визначається за формулою:

(5.13)

де - відстань між трубами (приймається ).

Довжина замикаючої смуги для замкнутого кола становитиме:

Опір розтікання струму сталевої смуги, що заземлює визначається за формулою:

(5.14)

де – ширина смуги, що заземлює (приймається ).

Опір розтікання струму сталевої смуги, що заземлює:

Загальний опір заземлення знаходиться за допомогою формули:

(5.15)

Для того, щоб спроектований пристрій задовольняв правилам з експлуатації електроустановок ПЕУ-86, необхідно, щоб опір розтікання струму в захисному заземлюючому пристрої, для установок до 1000 В був не більш 4 Ом і для напруги понад 1000 В з ефективною заземленою нейтраллю більше 0,5 Ом.

Таким чином, загальний опір заземлення становитиме:

Опір розтікання струму в захисному пристрої складає 0,038 Ом що для пристроїв до 1000 В є допустимим, адже зберігається умова .