- •Бакалаврська робота
- •«Визначення рухомого складу та показників роботи комплексного автотранспортного підприємства»
- •1.1. Загальна частина
- •1.1.2. Вибір рухомого складу атп
- •1.1.3. Вибір та обґрунтування вибору легкового автомобіля
- •1.1.4. Вибір та обґрунтування вибору вантажного автомобіля
- •1.1.5. Вибір та обґрунтування вибору автобуса
- •1.2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу комплексного атп
- •1.1.6. Формування парку віртуального комплексного атп
- •1.2. Індивідуальна частина
- •1.2.2. Розрахунок виробничої програми за кількістю впливів
- •1.2.2.1. Розрахунок виробничої програми за кількістю впливів за цикл
- •1.2.2.2. Розрахунок виробничої програми за кількістю впливів за рік
- •1.2.2.3. Розрахунок річної виробничої програми для групи атз
- •1.2.2.4. Визначення кількості діагностичних впливів за рік за групами атз
- •1.2.2.5. Визначення добової програми з технічного обслуговування й діагностики
- •1.2.3. Розрахунок річного обсягу робіт по то, пр і самообслуговуванню
- •1.2.3.1. Визначення трудомісткості робіт
- •1.2.3.2. Визначення річного обсягу робіт з то й пр
- •1.2.3.3. Визначення розподілу обсягу робіт з то й пр
- •1.2.3.4. Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •2. Приклад виконання частини «охорона праці»
- •2.1. Розрахунок освітлення
- •2.2. Розрахунок механічної вентиляції
- •2.3. Розрахунок опалення
- •2.4. Розрахунок захисного заземлення
- •2.5. Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників
- •2.6. Розробка загальних вимог до робочого місця працівників
- •8. Приклад виконання графічної частини випускної роботи
- •Графічна частина бакалаврської роботи
- •"Визначення рухомого складу та показників роботи комплексного автотранспортного підприємства"
- •Список літератури
2.2. Розрахунок механічної вентиляції
Механічну вентиляцію використовують при об'ємі виробничого простору менше 40 м2 на одного працюючого, у даному випадку коефіцієнт кратності складає 26 м2, адже площа виробничого корпусу визначалася з кратністю 26 м2 на одного працюючого, тому є необхідність провести розрахунок механічній вентиляції.
Для загального розрахунку механічної вентиляції у межах усього головного виробничого корпусу, використовується методика кратності. Об'єм повітря визначається за формулою:
(5.6)
де
- об'єм приміщення, м3;
-
коефіцієнт кратності (приймається
).
Площа приміщення розрахункового підприємства складає 3200 м2, а висота приміщення 8,2 м, виходячи з цього об’єм приміщення складе:
Загальна потужність двигунів вентиляторів, що застосовуються на підприємстві можна визначити з виразу:
(5.7)
де
- коефіцієнт запасу, (приймається
);
- подача
вентилятора, яка дорівнює кількості
повітря, м3/год;
- тиск
який розвиває вентилятор (вентилятори
низького тиску розвивають тиск до
1000 Па, середнього - 3000 Па і високого
- 5000 Па);
- ККД
вентилятора,(приймається
);
- ККД
приводу, для плоскопасової передачі
,
для клинопасової
,
для безпосереднього з'єднання
.
Для
розрахунку загальної потужності
вентиляторів підприємства приймається,
що використовується вентилятор високого
тиску (тобто
),
привод вентилятора є клинопасовим
).
2.3. Розрахунок опалення
Одним з вихідних даних для розрахунку опалення є температура у виробничих приміщеннях, яка становить +20°С
Кількість теплоти для опалення виробничого корпусу визначається за формулою:
(5.8)
де
- витрати теплоти для опалення 1 м3
приміщення на 1°С різниці внутрішньої
і зовнішньої температур, (приймається
);
- внутрішня
температура цеха, °С (приймається
);
- зовнішня
температура повітря (приймається
),
- об’єм
приміщення, м3.
Для розрахунку приймається загальний об’єм приміщення 91840 м3.
Визначимо кількість теплоти для опалення виробничого корпусу:
Крім того, кількість теплоти, яка витрачається на вентиляцію визначається за формулою:
(5.9)
де
- витрати теплоти на вентиляцію 1 м3
будівлі при різниці внутрішньої і
зовнішньої температури 1°С,
;
Кількість теплоти, яка витрачається на вентиляцію складе:
Площа радіаторів опалення розраховується по формулі:
(5.10)
де
- середня розрахункова температура
теплоносія (пара низького тиску - 100°С,
пара при тиску 1,2 атм (0,12 МПа) - 104°С, при
тиску 1,5 атм (0,15 МПа) - 111°С;
-
коефіцієнт, значення якого залежить
від різниці температур теплоносія і
нагрівального повітря (приймається
28000 кДж/м2•гoд•гpaд).
Площа радіаторів опалення станове:
2.4. Розрахунок захисного заземлення
Захисне заземлення - навмисне приєднання до землі металевих частин електроустаткування, що можуть виявитися під напругою внаслідок ушкодження ізоляції. Основне призначення захисного заземлення - знизити напругу дотику до безпечної величини.
Захисне заземлення є ефективним способом забезпечення безпеки людей, що працюють з електроустаткуванням. Повинні бути заземлені металеві корпуси електричних машин, апаратів, каркаси розподільних щитів і інші металеві конструкції, зв'язані з електроустановками. Штучний заземлювач, являє собою замкнутий контур з 10 труб, довжиною 2 м і діаметром 0,2 м, встановленими на глибину 1 м і з'єднаних між собою смугою, що заземлює.
Для розрахунку приймається, що напруга пристроїв які заземлюються в залежності від варіанта студента складає 500+W В (W - це номер варіанта студента за списком).
Опір розтікання струму від однієї труби визначається за допомогою формули:
(5.11)
де
–
питомий опір ґрунту (приймається
);
– довжина
труби (приймається
);
– діаметр
труби (приймається
);
Для прикладу розрахунку приймається напруга пристроїв що заземлюються знаходиться у межах 1000 В.
Опір розтікання струму від однієї труби:
Опір розтікання струму системи заземлення:
(5.12)
де
- число труб (приймається
);
-
коефіцієнт, що враховує екранування
труб (приймається
);
-
коефіцієнт, що враховує екранування
смуги і труб (приймається
);
Опір розтікання струму системи заземлення становитиме:
Довжина замикаючої смуги для замкнутого кола визначається за формулою:
(5.13)
де
- відстань між трубами (приймається
).
Довжина замикаючої смуги для замкнутого кола становитиме:
Опір розтікання струму сталевої смуги, що заземлює визначається за формулою:
(5.14)
де
– ширина смуги, що заземлює (приймається
).
Опір розтікання струму сталевої смуги, що заземлює:
Загальний опір заземлення знаходиться за допомогою формули:
(5.15)
Для того, щоб спроектований пристрій задовольняв правилам з експлуатації електроустановок ПЕУ-86, необхідно, щоб опір розтікання струму в захисному заземлюючому пристрої, для установок до 1000 В був не більш 4 Ом і для напруги понад 1000 В з ефективною заземленою нейтраллю більше 0,5 Ом.
Таким чином, загальний опір заземлення становитиме:
Опір
розтікання струму в захисному пристрої
складає 0,038 Ом що для пристроїв до
1000 В є допустимим, адже зберігається
умова
.
