133.2. Порядок надання в спеціальне користування зон і курортів; права і обов'язки користувачів.

Порядок надання курортних та лікувально-оздоровчих територій у спеціальне користування залежить від місця розташування і видів природних лікувальних і оздоровчих ресурсів на цій території. Регулюються умови надання і користування такими об'єктами відповідними Кодексами України: земельним, водним, лісовим, про надра, а також іншими законодавчими і нормативними документами.

Незалежно від підстав і порядку виникнення права користування курортними і лікувально-оздоровчими зонами суб'єкти користування мають відповідні права і обов'язки, які полягають у наступному (якщо коротко):

а) дотримуватися цільового характеру використання таких територій;

б) раціонально, економно використовувати природні лікувальні ресурси і фактори;

в) виконувати необхідні заходи з охорони, відтворення природних лікувальних ресурсів, попереджувати їх виснаження та зруйнування;

г) вчасно вносити плату за спеціальне користування;

д) реалізовувати інші, передбаченні чинним законодавством для суб'єктів природокористування, права та обов'язки.

13.4. Правова охорона курортних та лікувально-оздоровчих зон і курортів.

13.4.1. Поняття і правові форми охорони курортних і лікувально-оздоровчих зон.

Правова охорона курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, охорону від несприятливого впливу, відтворення і підвищення екологічної цінності, додержання їх правового режиму.

Основними правовими формами охорони таких об'єктів є :

1) організація округів санітарної охорони;

2) установлення компетентними органами правил та норм із охорони і відтворення природних об'єктів;

3) визначення заборон та обмежень у здійсненні господарської та іншої діяльності на цих територіях;

71

4) закріплення прав та обов'язків із раціонального використання природних об'єктів таких територій;

5) запобігання забрудненню, засміченню, виснаженню природних об'єктів;

6) проведення обліку, контролю, спостереженню за якістю природних об'єктів цих територій, додержання вимог їх правового режиму;

7) проведення інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів.

13.4.2. Округ санітарної охорони і його зони.

Основною організаційною формою правової охорони курортних та

лікувально-оздоровчих зон і курортів є санітарна охорона, метою якої є збереження природних властивостей наявних лікувальних і оздоровчих ресурсів. Із цією метою в їх межах установлюється округ санітарної охорони, основні вимоги до якого викладені в Законі України «Про курорти».

Округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої співпадає з межею курорту. У межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, води, повітря, завдають шкоду лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан зазначеної території.

У складі округів виділяють три зони, розміри і режим яких визначаються природними умовами, обсягом використання природних лікувальних ресурсів і функціональним призначенням санітарно-курортних та інших лікувальних закладів, у тому числі, закладів відпочинку і обслуговування.

Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, територій, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральних озер, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережна смуга моря і прилегла до пляжів територія шириною не менш як 100 м.

На території першої зони забороняється така діяльність:

1) користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;

2) прокладення кабелів, у т.ч. підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;

3) спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту;

4) скидання дренажно-скидних та стічних вод;

5) улаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);

6) улаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких та твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також цвинтарів і скотомогильників;

7) проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;

72

8) постійне або тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів). Друга зона (зона обмежень) охоплює:

1) територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або родовищ лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела;

2) природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей;

3) територію, на якій знаходяться санітарно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів;

4) парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних якостей курорту.

На території другої зони забороняється така діяльність:

1) будівництво об'єктів і споруд, не пов'язаних із безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення та громадян, які прибувають на курорт;

2) проведення гірничих та інших видів робіт, не пов'язаних з безпосереднім упорядкуванням територій;

3) спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації;

4) забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт;

5) улаштування звалищ, гноєсховищ, цвинтарів, скотомогильників, а також інших накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, ґрунту, ґрунтових вод, повітря;

6) розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив;

7) здійснення промислової вирубки зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, що може призвести до погіршення їх природних та лікувальних факторів;

8) скидання у водні об'єкти сміття, стічних, підсланевих і баластних вод, витікання таких вод та інших речовин із транспортних (плавучих) засобів і трубопроводів.

Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких, без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил, може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.

На території третьої зони забороняється така діяльність:

1) будівництво підприємств, установ і організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан повітря, ґрунту та вод;

2) скидання на територію неочищених промислових та побутових стічних вод, проведення вирубок зелених насаджень (крім санітарних вирубок).

• • •

Природоохоронний режим курортних і лікувально-оздоровчих зон та курортів визначається КМУ і Урядом АРК згідно із законодавством України. Місцеві ради, на

73

території яких створюються такі зони, вправі видавати накази, спрямовані на попередження шкоди, що може бути заподіяна природним об'єктам таких зон.