Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини чи множини

Для розрізнення кількісних ознак є дві числові форми — однина і множина (зошит — зошити, поле — поля). Є іменники, які мають лише одну форму числа.

Уживаються тільки в однині:

- власні назви (Одеса, Донбас, Тарас Григорович Шевченко, Чумацький Шлях).

Зверніть увагу! Власні іменники в окремих випадках можуть мати і форми множини (сім’я Сосніних, справа Артамонових).

- іменники, що означають збірні поняття, сукупність однорідних осіб або предметів, що мисляться як одне ціле (професура, рідня, піхота, селянство, молодь, коріння, гілля);

- більшість іменників, що означають матеріал, речовину, хімічні елементи тощо (золото, сталь, молоко, чай, кисень, водень, вуглець, бензин, електрика).

Зверніть увагу! Деякі іменники цієї групи при означенні різних сортів даної речовини можуть вживатися і в множині (технічні масла, чаї першого сорту, мінеральні води).

- абстрактні назви, що означають якості, властивості, дії (сміливість, бадьорість, краса, висота, глибина, спокій, радість, патріотизм, біганина, нудьга).

Зверніть увагу! Деякі іменники цієї групи, набуваючи значення конкретності, можуть мати і форми множини (висоти науки, глибини моря, красоти природи).

Вживаються тільки у множині:

- власні назви (Карпати, Чернівці, Альпи);

- іменники, що означають предмети парної або симетричної будови (окуляри, ножиці, ворота, ковзани, сани);

- іменники, що означають масу, речовину (дріжджі, помиї, парфуми, вершки);

- назви періодів часу, подій, ігор (канікули, іменини, дебати, піжмурки, шахи);

- деякі іменники дієслівного походження (радощі, веселощі, гордощі).

Усі іменники, що вживаються тільки у множині, не мають ознак граматичного роду.

Збірні іменники

Серед іменників, що означають загальні назви, виділяються так звані збірні іменники, які означають сукупність однорідних предметів, що сприймаються як одне ціле (молодь, студентство, дітвора, гілля, бурячиння).

Збірні іменники, що означають сукупність тварин і неживих предметів, речей, відповідають на питання що?: вороння, ганчір’я. Збірні іменники характеризуються властивими їм граматичними особливостями. Вони виділяються серед інших іменників передусім своїми особливостями форм словозміни і словотворення.

Збірні іменники, означаючи сукупність предметів як єдине ціле, вживаються лише в однині. Означаючи предмети, які не піддаються лічбі, вони не можуть сполучатися з кількісними числівниками і не вживаються у множині.

Зверніть увагу! Не є збірними іменники: група, загін, рота, команда, ансамбль, народ, хор (хоч вони і означають певну сукупність). Вони означають предмети, які піддаються лічбі. Ці іменники можуть вживатися і в множині: дві групи, три загони, чотири роти, п’ять команд тощо.

Збірні іменники можуть сполучатися лише з неозначено-кількісним числівником багато і дробовими числівниками: багато дітвори, чотири п’ятих селянства.

Збірні іменники творяться за допомогою суфіксів -ств(о), -цтв(-о), -инн(-я), -н(-я), -ин(-а), -ст(-а), -ур(-а), -ат, -ник, -як та ін.: птаство, козацтво, картоплиння, собачня, городина, агентура, терник, вишняк.

Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Невідмінювані іменники в українській мові.

Число іменників

однина

дерево, стіл

множина

дерева, столи

1.Іменники, які вживаються тільки в однині:

а) збірні іменники: малеча, гайвороння;

б) частина іменників з речовинним значенням: масло, кисен;

в) назви абстрактних понять (з суфіксами -їзм, -ість, -ин (а), -изн (а), -їнь, -от (а)): молодість, сліпота;

г) більшість власних назв: Київ, Дніпро;

ґ) назви дій, станів (з суфіксами -анн(я), -енн(я), -цтв(о), -б(а)): виконання, рахівництво, боротьба;

д) назви емоцій, почуттів: журба, сум;

е) іменники, що означають назви овочів, зерна, трав, ягід тощо: смородина, жито.

2.Іменники, які вживаються тільки в множині:

а) парні предмети: ножиці, ворота;

б) речовини, матеріали в сукупності: дріжджі, харчі;

в) залишки речовини: об'їдки, висівки;

г) грошові суми, кількісно не окреслені: гроші, фінанси; проміжок часу: будні, канікули;

д) народні свята та обряди: обжинки, заручини;

е) процеси, дії, які складаються з повторень або в яких беруть участь двоє і більше осіб: переговори, заробітки;

є) емоції та переживання: радощі, заздрощі;

ж) деякі власні назви: Соловки, Лубни.

Відмінки іменників

прямі

(вживаються без прийменника)

Називний(хто?що?)

непрямі

(вживаються з прийменником і без нього)

Родовий(кого? чого?)

Давальний(кому? чому?)

Знахідний (кого? що?)

Орудний (ким? чим?)

Місцевий (на (у) кому? чому?)

Кличний

Відміни іменників

І відміна

іменники жіночого, чоловічого, спільного родів, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, (-я): Ілля, суддя, суща тверда група

з основою на твердий приголосний:

Пара, Ольга

м'яка група

з основою на м'який при голосний:

скриня, богиня

мішана група

з основою на шиплячий приголосний:

листоноша,каша

ІІ відміна

іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о; середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини (крім тих, у яких під час відмінювання не з'являються суфікси -ат-, -ят-, -єн-): дядько, кобзар, дівчатко, терпіння тверда група

- іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним. крім шиплячих: дуб, успіх;

- односкладні іменники на -р: вир, сир;

- більшість іменників на -р: стовбур, явір;

- іменники іншомовного походження на (-ер, -ір, -ор, -ур, -юр): інженер, абажур;

- з постійно наголошеними -ар,-яр,-ир: футляр, ювіляр;

- іменники середнього роду із закінченням

-о: село, місто.

м'яка група

- іменники чоловічого роду з кінцевим м'яким приголосним: край, учитель;

- із суфіксом -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар, лікар;

- іменники,

- у яких під час відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення: друкар - друкаря, шахтар - шахтаря іменники середнього роду із закінченням -е, -я (без суфіксів -єн-, -ят-): листя, обличчя.

мішана группа

- іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним основи: вантаж, дощ;

- іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності),

у яких під час відмінюван-ня наголос переходить із суфікса на закінчення: вугляр - вугляра, каменяр - каменяра;

іменники середнього роду із закінченням -е при основі на шиплячий приголосний:

ложе.

III відміна

іменники жіночого роду з нульовим закінченням + іменник мати: паморозь, здобич, піч, ніч, тінь

IV відміна

іменники середнього роду, у яких під час відмінювання з'являються суфікси -ат-, -ят-,

-ен-: каченя, ім 'я, ведмежа

І відміна

однина

множина

тверда

м'яка

мішана

тверда

м'яка

мішана

Н.

Батьківщина

Софія

вельможа

старости

гривні

листоноші

Р.

Батьківщини

Софії

вельможі

старост

гривень

листонош

Д.

Батьківщині

Софії

вельможі

старостам

гривням

листоношам

Зн.

Батьківщину

Софію

вельможу

старостів

гривні

листонош

Ор.

Батьківщиною

Софією

вельможею

старостами

гривнями

листоношами

М.

...Батьківщині

...Софії

...вельможі

...старостах

...гривнях

...листоношах

К.

Батьківщино

Софіє

вельможо

старости

гривні

листоноші

ІI відміна

однина

множина

тверда

м'яка

мішана

тверда

м'яка

мішана

Н.

залізо

поле

плече

заліки

краї

плечі

Р.

заліза

поля

плеча

заліків

країв

плечей (пліч)

Д.

залізу

полю

плечу

залікам

краям

плечам

Зн.

залізо

поле

плече

заліки

краї

плечі

Ор.

залізом

полем

плечем

заліками -

краями

плечима

М.

...залізі

...полі, ...полю

...плечі, ...плечу

...заліках

...краях

...плечах

К.

залізо

поле

плече

заліки

краї

плечі

IIІ відміна

однина

множина

Н.

поташ

паморозі

Р.

поташі

паморозей

Д.

поташі

паморозям

Зн.

поташ

паморозі -

Ор.

поташшю

паморозями

М.

...поташі

...паморозях

Кл.

поташе

паморозі

В орудному відмінку однини всі іменники III відміни мають закінчення -у (-ю), причому приголосні основи подвоюються; сумішшю, сіллю. Подвоєння не відбувається, коли:

Основа закінчується на губний, на щ, р: матір'ю, любов'ю.

За збігові приголосних у кінці основи перед -ю: вістю, радістю.

IV відміна

однина

множина

Н.

собача

орлята

Р.

собачати

орлят

Д.

собачаті

орлятам

Зн.

собача

орлят (а)

Ор.

собачам

орлятами

М.

...собачаті

...орлятах

Кл.

собача

орлята

Незмінювані іменники

Загальні назви, а також імена людей і власні географічні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосні –е (-є), -і (-ї), -о, -у, -ю, -а (-я): інтерв 'ю, кашне, боа

Жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний та -ко, -ло: Світлана,

Попудренко, Надія Кунь, Ольга Кукало

Російські прізвища на -дао, -аго, их, -ix, (-їх): Дурново, Чуткіх

Складноскорочені слова ініціального утворення: ООН (крім неп, непу,-непом)

Незмінювані іменники та іменники, що вживаються лише у множині, на відміни не поділяються.

Кличний відмінок

У звертаннях, до складу яких входять два іменники, форму кличного відмінка здебільшого мають обидва слова: пане Іване, пані Ольго, Катерино В 'ячеславівно.

Коли поєднуються дві загальні назви, то перше слово — форма кличного відмінка, а друге— форма кличного або називного відмінка: пане лікарю (лікар).

Якщо звертання складається із загальної назви та прізвища, то останнє вживається у формі називного відмінка: пане Ковальчук, колего Єрохіна.

Чоловічі прізвища на приголосний та -о - відмінюються.