Зауваження до відмінкових форм іменників другої відміни

У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення а(я) (для чітко окреслених предметів і понять) чи у(ю) (для нечітко окреслених предметів і понять).

Закінчення а(я) мають такі групи іменників:

назви осіб та істот: абітурієнта, коня, комара, Дмитра,

назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: зошита, ножа, олівця,

власні назви населених пунктів:Ужгорода, Тернополя,

назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця,

назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, грама, тижня (але року, віку),

іменники-терміни:атома, квадрата, відмінка,

назви будівель та їхніх частин: парника, коридора , гаража.

Закінчення у(ю) мають іменники, що позначають:

матеріали та речовини: цукру, меду, оцту, піску,

явища природи: вітру, туману, граду,

сукупність: хору, гурту (але табуна),

середовище або простір: лугу, простору, горизонту,

назви держав і територій: Криму, Китаю,

назви установ, закладів, організацій: парламенту, вокзалу, театру,

почуття, психічний і фізичний стан: болю, сміху

дії, процеси: відходу, переїзду, крику, виступу,

абстрактні поняття: розуму, миру, характеру, настрою, вантажу

У давальному відмінку однини іменники мають паралельні закінчення. У назвах істот переважають флексії -ові, -еві, а у назвах неістот здебільшого вживаються -у, -ю.

У знахідному відмінку однини деяких іменників (назв неістот) можливі паралельні закінчення: писати лист і листа, зрізати дуба і дуб, дати ніж і ножа, полагодити приймач і приймача, узяти стілець і стільця.

У називному і кличному відмінках множини деякі іменники мають специфічні форми: комарі, хабарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі; вуса і вуси, вівса (і вівси), хліба (і хліби з іншим значенням);очі, плечі.

У родовому відмінку множини іменники на -анин, -янин втрачають елемент -ин і мають нульове закінчення: міщанин - міщан, галичанин - галичан (але осетинів, грузинів, мордвинів). Особливими є такі форми слів: чобіт, циган; гостей, коней, грошей, очей, плечей (і пліч); почуттів, повір'їв, прислів'їв, морів.

Деякі іменники в орудному відмінку множини мають паралельні закінчення: гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями), коліньми (і колінами), крильми (і крилами). Особливими є такі форми слів: очима, плечима.

Фіксуються такі чергування:

голосних -о- та -і-:рік-Ж - рок-у,

приголосних г, к, х та з, ц, с у місцевому відмінку:луг-Ж - у луз-і, байрак-Ж - у байрац-і, горох-Ж - у горос-і.

III відміна

До ІІІ відміни належать іменники:

жіночого роду, які не мають закінчення -а /-я: кров, успішність, совість, любов.

іменник мати.

Відмінкові форми іменників III відміниВідмінок Однина Множина

Називний тінь-Ж ніч-Ж тін-і ноч-і

Родовий тін-і ноч-і тін-ей ноч-ей

Давальний тін-і ноч-і тін-ям ноч-ам

Знахідний тінь-Ж ніч-Ж тін-і ноч-і

Орудний тінн-ю нічч-ю тін-ями ноч-ами

Місцевий (у) тін-і (у) ноч-і (у) тін-ях (у) ноч-ах

Кличний тін-е ноч-е тін-і ноч-і