Практичні завдання

Завдання 1

У вигляді схеми відобразити структуру міжнародної валютно-фінансової системи, зазначивши її компоненти і зв'язки між ними.

Завдання 2

До якої групи міжнародних кредитних організацій та фондів належать: Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Ісламський банк розвитку, Карибський банк розвитку, Союз арабських і французьких банків?

Завдання 3

Скласти схему організаційної структури системи МВФ-МБРР.

Нормативні документи і навчальна література:

1. Соглашение о создании МВФ 1944 г. // сайт Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua

2. Соглашение о создании МБРР 1944 г. // сайт Верховної Ради України – http://zakon.rada.gov.ua

3. Чубарєв В.Л. Міжнародне економічне право: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 368 с.

4. Шумилов В.М. Международное финансовое право. Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. - Москва, «Междунар. отношения», 2011. – 328 с.

5. Шумилов В.М. Международное экономическое право: учебник для магистров / В.М. Шумилов. – 5-е изд., перераб. и доп. – М: Изд-во Юрайт, 2011. – 612 с.

6. Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; За наук. ред. В. Опришка. – К.: КНЕУ, 2006. – 496 с.

7. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Под ред. В.В. Круглова. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 432 с.

8. Вельяминов Г.М. Международное экономическое право и процесс: Академический курс. – М.: Изд-во «Волтерс Клувер», 2004. – 496с.

9. Кузьмин Э.Л. Международное экономическое право: Учебное пособие / Отв. ред. К.А. Бекяшев. – М.: ТК Велби, Проспект, 2007. – 200 с.

10. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право. – М.: Международные отношения, 2002. – 608 с.

11. Михеев С.А. Международное экономическое право: Учебник. – Х.: Одиссей, 2006. – 320 с.

12. Дахно І.І. Міжнародне економічне право: Навчальний посібник / І.І. Дахно. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с.

13. Юргелин С. Валютне регулювання: зарубіжний досвід та пропозиції щодо України // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. – № 10.

Контрольні питання

1. Які міжнародні валютно-фінансові системи існували та існують сьогодні у світі?

2. Які міжурядові та неурядові міжнародні організації функціонують у міжнародній валютно-фінансовій системі?

3. У чому полягають елементи наднаціональності у праві МВФ?

Практичне заняття 7. Міжнародне інвестиційне право (2 години)

План:

1. Загальна характеристика міжнародної інвестиційної системи.

2. Поняття та предмет міжнародного інвестиційного права як підгалузі міжнародного економічного права; його джерела.

3. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій.

4. Захист інвестицій та інвестиційні гарантії. Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ): правовий статус, структура, основні функції.

Методичні вказівки

Під час підготовки до практичного заняття необхідно мати на увазі, що особливою формою міжнародного економічного співробітництва є інвестиційне співробітництво. Залучення іноземних інвестицій на сьогоднішній день все більше набуває внутрішньо- та зовнішньополітичного значення. Отже, розвиток міжнародного економічного співробітництва сприяє активізації функціонування національного господарського механізму держави. Залучення іноземних інвестицій стає одним із головних елементів розвитку зовнішньоекономічної діяльності, оскільки умови провадження такої діяльності характеризують її як привабливу чи ні для іноземних інвесторів.

Інвестиційна діяльність – це відповідні дії держави, фізичної чи юридичної особи, пов'язані з відокремленням частки свого майна і передачею його на територію іншої держави для отримання прибутку або досягнення іншого важливого для інвестора результату. Такі дії мають назву міжнародної інвестиційної діяльності, а відносини, які виникають при цьому, – міжнародних інвестиційних.

З метою регулювання міжнародних інвестиційних відносин використовуються норми і принципи МЕП, система яких називається міжнародним інвестиційним правом. Ці норми і принципи мають відповідні джерела, до яких, перш за все, слід віднести двосторонні міжнародні угоди (про сприяння та захист інвестицій, про усунення подвійного оподаткування, про економічне та промислове співробітництво, торговельні угоди тощо).

Важливе значення в регулюванні міжнародних інвестиційних відносин належить багатостороннім міжнародним угодам. Однією з них є Вашингтонська конвенція 1965 р. «Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами». Особливу увагу в Конвенції приділено питанню заснування і функціонування Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів між державами та особами інших держав шляхом примирення та арбітражу. Положення Конвенції можна поділити на дві групи: норми, що визначають правовий статус Центру як міжнародної організації, та норми, що регулюють порядок розгляду інвестиційних спорів.

Іншим важливим міжнародно-правовим актом з урегулювання інвестиційних відносин є Сеульська конвенція 1985 р. «Про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій». Відповідно до цієї Конвенції було засноване Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій – міжнародна організація, яка використовує різноманітні правові засоби при вирішенні проблем, пов'язаних з іноземними приватними інвестиціями. Завданням агентства є заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом надання іноземним приватним інвесторам додаткових гарантій, а також надання технічних послуг щодо поліпшення інвестиційного клімату в країні, яка приймає іноземний капітал.

При визначенні механізму правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні слід мати на увазі, що крім українського законодавства існує ряд міжнародних договорів (угод) України з іншими країнами про заохочення і взаємний захист інвестицій, що є одним із джерел правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Якщо розглянути низку міжнародних договорів (угод) про заохочення і взаємний захист інвестицій, стороною яких є Україна, можна зробити висновок, що вони містять ряд положень, відмінних від положень національного законодавства. У них для іноземних інвесторів із країн, які є сторонами договору, може встановлюватися пільговий, відмінний від національного, правовий режим.

Основними положеннями договорів (угод) про заохочення і взаємний захист інвестицій є такі: визначення термінів «інвестор», «інвестиції», «територія» та інші; визначення сфери застосування цієї угоди; умови сприяння та захисту іноземних інвестицій; умови надання іноземним інвестиціям національного статусу та режиму найбільшого сприяння; порядок компенсації збитків іноземним інвесторам; умови експропріації; умови переказу доходів від іноземних інвестицій та інших платежів; порядок вирішення спорів між договірною стороною та інвестором іншої договірної сторони та між самими договірними сторонами; застосування інших правил і зобов'язань тощо.