Кількість обслуговуваних туристів у сегменті релігійного туризму туристичним агентством “Трайдент Хіт” за віковою характеристикою, 2013 р.

Вікова група	Кількість обслуговуваних туристів	Іноземних туристів	Туристів, які виїжджали за кордон	Туристів, охоплених внутрішнім туризмом
Діти (до 14 років включно)	1	-	-	1
Підлітки (15-17 років включно)	-	-	-	-
Молодь (18-28 років включно)	4	-	3	1
Середнього віку (29-55)	10	2	5	3
Похилого віку (більше 55)	2	1	-	1

Проаналізувавши таблицю, варто відзначити, що релігійним туризмом охоплено в основному людей старше 30 років, значно менше користуються попитом релігійні тури серед молоді.

Аналіз структури туристів, які виїжджали за кордон представлений на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Динаміка відвідування іноземних держав з релігійною метою клієнтами “Трайдент Хіт” [41]

За даними діаграми можна визначити країни, які найбільш користуються попитом в туристичному агентстві “Трайдент Хіт” за 2013 р. у сегменті релігійного туризму. До таких країн належать наступні: Греція, Грузія, Ізраїль та Італія. Варто зазначити, що за останні три роки лише по одному туристу відвідали Індію та Кіпр з релігійною метою, тоді як найпопулярнішою країною в даному сегменті був Ізраїль. Якщо проаналізувати динаміку подорожей за кордон, то станом на 2013 рік, порівняно з попередніми роками, зросла відвідуваність Італії і зменшилася – Грузії.

Релігійні тури, які розробляються будь-якими туроператорами і реалізуються компанією “Трайдент Хіт” повинні відповідати таким принципам:

• безпека всіх складових і на всіх етапах проходження туру;

• комфортність (задоволення життєвих потреб у проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні по можливості не нижчому за рівень у постійному місці проживання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;

• достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;

• категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування);

• конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяльності турфірми) [18].

Розробка релігійного туру туристичним оператором потребує своєї методики, яка включає такі етапи:

Етап І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об’єктів показу для задоволення релігійної мети подорожі (наявність святинь: монастирів, соборів, церков, костелів, мечетей тощо), їх транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності (можливість розміщення паломників у святині або ж туристів, що подорожують з релігієзнавчими цілями у закладах розміщення) .

Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту проводиться за вказаними вище критеріями, при цьому, основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціації пунктів маршруту відповідно до мети подорожі, з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та пунктів, які будуть відвідуватися під час екскурсій на релігійну тематику.

Етап ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв’язності з місцем постійного проживання постійних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів [49].

Етап ІV. Розробка схеми маршруту. Схема маршруту залежить від транспортної форми. Маршрут – це напрямок переміщення туриста між релігійними центрами. За схемою маршрути можуть бути лінійні, кільцеві, радіальні та комбіновані (рис. 2.5).

Вибір пунктів маршруту узгоджується з програмою відповідно до терміну перебування, кількості релігійних центрів та класу обслуговування. Вибір схеми маршруту залежить від транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів транспорту, транспортної інфраструктури, що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту. Часто при організації релігійного туризму використовують піші подорожі між релігійними святинями, з метою духовного очищення (довгий та складний шлях налаштовує туристів на роздуми та каяття).

Найпоширенішим випадком при розробці схеми є варіант, коли за обмежений термін при мінімізації витрат часу на переміщення між основними пунктами маршруту бажано забезпечити максимально можливу інформативність подорожі, тобто охопити якнайбільше об'єктів показу задля задоволення пізнавальної мети. Такий варіант отримав назву "задача комівояжера".

Рис. 2.5. Схеми маршрутів [80]

Вибір пунктів маршруту узгоджується з програмою відповідно до терміну перебування, кількості релігійних центрів та класу обслуговування. Вибір схеми маршруту залежить від транспортної системи: конфігурації транспортної мережі, її густоти та технічного стану, рівня розвитку окремих видів транспорту, транспортної інфраструктури, що забезпечує надійність та безпеку роботи транспорту. Часто при організації релігійного туризму використовують піші подорожі між релігійними святинями, з метою духовного очищення (довгий та складний шлях налаштовує туристів на роздуми та каяття).

Етап V. Оптимізація маршруту полягає у встановленні ряду об’єктивних та суб’єктивних обмежень. Об׳єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб׳єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім ׳ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон׳юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо). Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченю комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту (якщо подорож короткотривала, то, наприклад, переміщення між святинями відбувається на автобусі, якщо паломницький тур більш тривалий є можливість пішого переміщення) [80].

Види транспорту та типи транспортних засобів дуже різняться за своїми характеристиками (таблиця 2.5). При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу – його комфортністю (швидкістю, місткістю, зручностю). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. За останні 15 років частка туристів в міжнародних повітряних пасажироперевезеннях зросла більш ніж удвічі (з 30% до 70%). В перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуванні в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажироперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний.

Таблиця 2.5