0. 1.3 «Операційний менеджмент»

1.«Операційний менеджмент» – це:

1.усі види діяльності, пов'язані з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації або покупців;

2.організаційне формування, що функціонує на ринку в системі продуктивних сил та виробничих відносин, в якому відбувається безпосереднє об'єднання робочої сили із засобами виробництва;

3.всі види діяльності, пов'язані з цілеспрямованим впливом на об'єкти, системи з метою збереження їхньої сталості або переведення з одного стану в інший з метою досягнення певних цілей;

4.планування, організація, контроль усіх видів діяльності, щодо переміщення, складування, які забезпечують проходження матеріальних потоків.

2.Формування ефективної системи управління операціями у виробництві, сервісі є:

1.метою операційного менеджменту;

2.предметом операційного менеджменту;

3.основним завданням операційного менеджменту;

4.об’єктом операційного менеджменту.

3.Операції у різних сферах людської діяльності – це:

1.мета операційного менеджменту;

2.предмет операційного менеджменту;

3.основне завдання операційного менеджменту;

4.об’єкт операційного менеджменту.

4.Побудова управлінських систем, що забезпечують виконання необхідних дій і процедур для одержання ринкового результату від функціонування будь-якої операційної системи – це:

1.предмет операційного менеджменту;

2.об’єкт операційного менеджменту;

3.основне завдання операційного менеджменту;

4.спрямованість операційного менеджменту.

5.В операційному менеджменті виділяють наступні операції як види діяльності:

1.виробництво, забезпечення, постачання, сервіс;

2.сервіс, виробництво, збут, товаропросування;

3.виробництво, постачання, транспортування, сервіс;

4.виробництво, товаропросування, транспортування, сервіс.

6.Система наукових знань, що формує теоретичну базу практики управління операційною системою – це:

1.основне завдання операційного менеджменту;

2.спрямованість операційного менеджменту;

3.концепція операційного менеджменту;

4.методологія операційного менеджменту.

7.На концепцію теорії операційного менеджменту не впливає:

1.місце розташування організації;

2.ієрархічна структура організації;

3.культура;

4.ринок.

8.Цілеспрямованість управління, функціональна спеціалізація в сполученні з універсальністю, послідовність управлінських процесів є сутністю:

1.задач операційного менеджменту;

2.принципів операційного менеджменту;

3.елементів операційного менеджменту;

4.засобів операційного менеджменту.

9.Основними принципами раціональної організації операційних процесів є:

1.пропорційність, прямоточність, паралельність, комплексність, безперервність;

2.пропорційність, прямоточність, цілеспрямованість, паралельність, ритмічність, безперервність;

3.пропорційність, прямоточність, паралельність, ритмічність, безперервність;

4.пропорційність, прямоточність, паралельність, ритмічність, адаптивність.

10. Методи операційного менеджменту – це:

1.способи здійснення управлінської діяльності, за допомогою яких виконуються функції менеджменту і забезпечується реалізація його цілей та задач;

2.система правил і процедур виконання різних задач управління з метою вироблення раціональних управлінських рішень;

3.способи впливу керуючої системи на керовану з метою виконання певних завдань;

4.способи виконання функцій операційного менеджменту.

11. Сукупність прийомів і засобів, що забезпечують використання об’єктивних економічних законів та інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей – це сутність:

1.організаційних методів операційного менеджменту;

2.адміністративних методів операційного менеджменту;

3.економічних методів операційного менеджменту;

4.соціально-психологічних методів операційного менеджменту.

12.Методи, які реалізуються у вигляді конкретних безальтернативних завдань, що допускають мінімальну самостійність виконавця внаслідок чого вся відповідальність покладається на керівника, який віддає розпорядження є сутністю:

1.організаційних методів операційного менеджменту;

2.адміністративних методів операційного менеджменту;

3.економічних методів операційного менеджменту;

4.соціально-психологічних методів операційного менеджменту.

13. Яка з представлених нижче стратегій ґрунтується на місії компанії та передбачає використання і розвиток усіх виробничих потужностей організації, з метою досягнення стратегічної конкурентної переваги?

1.операційна;

2.фінансова;

3.корпоративна;

4.ринкова.

14. Стратегія, що полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії – це:

1.операційна стратегія;

2.фінансова стратегія;

3.корпоративна стратегія;

4.ринкова стратегія.

15.Сукупність стратегій, які визначають інтеграційні взаємодії виробничих підрозділів з метою ефективного впливу на споживача продукції, постачальників, конкурентів відносять до галузі:

1.стратегічних рішень;

2.структурних рішень;

3.тактичних рішень;

4.технологічних рішень.

16. До основних типів операційних пріоритетів належать:

1.товарна продукція всіх підрозділів підприємства;

2.ресурси, використані в процесі обслуговування і управління виробництвом;

3.основні фонди підприємства;

4.витрати виробництва, якість і надійність продукції, термін виконання замовлення тощо.

17.«Переможці замовлення» – це:

1.критерій, що виділяє продукцію чи послуги однієї фірми серед продукції і послуг інших компаній;

2.критерій, за допомогою якого визначається значимість кожного виду продукції фірми як можливого кандидата для продажу;

3.засоби та предмети праці, що має підприємство та використовує у виробничому процесі;

4.предмети та засоби праці, котрі беруть участь тільки в одному виробничому циклі.

18.Сервісна стратегія починається з:

1.аналізу фактично досягнутих результатів роботи;

2.визначення пріоритетів, що досягаються та на основі яких фірма буде конкурувати на ринку;

3.аналізу поточних результатів роботи;

4.порівняння виконання запланованих робіт з фактичними результатами.

19.Стратегія конкуренції організації, що передбачає зниження повних витрат виробництва товару або послуги з метою створення стійкої переваги за витратами над конкурентами, які пропонують низькі ціни, а потім використання її як основи для боротьби з конкурентами називається:

1.стратегія широкої диференціації;

2.стратегія лідерства за витратами;

3.стратегія оптимальних витрат;

4.сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

20. З якою основною метою проводиться аналіз конкурентів підприємства?

1.визначення їх сильних та слабких сторін;

2.визначення їхніх цілей та задач;

3.визначення їхніх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін;

4.визначення їх операційної стратегії.

21. У стратегії організації найчастіше розглядають такі основні елементи:

1.споживачі продукції;

2.виробники і споживачі продукції;

3.виробники та конкуренти;

4.споживачі (покупці) продукції та конкуренти.

22. Під місією організації розуміють:

1.причину створення організації;

2.чітко виражену причину існування організації;

3.основні завдання організації;

4.тактику організації.

23. Сутність системного підходу до операційного менеджменту полягає:

1.в сукупності взаємодіючих частин в організації;

2.в сукупності суб'єкта та об'єкта управління;

3.в сукупності взаємопов'язаних елементів (частин);

4.в сукупності взаємопов'язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого.

24. Операційна функція – це дії результатом яких є:

1.вироблені товари та надані послуги;

2.визначення перспективи розвитку системи;

3.реалізація планів і програм шляхом кооперації праці та знарядь праці;

4.виявлення загроз, що насуваються, помилок, відхилень від встановлених норм, нормативів та стандартів.

25.Сутність терміну «композиція» трактується як:

1.порядок, що встановлює в системі рівні і ранги підсистем та їхніх елементів;

2.об'єднання елементів, підсистем різноманітних рівнів і рангів у цілісність, тобто в систему;

3.щось ціле, єдність закономірно розташованих частин, що знаходяться у взаємозв'язках;

4.компоненти рівнів ієрархії у взаємозв'язках.

26. Ситуаційний підхід до виробництва – це:

1.прийоми менеджменту для вирішення тих чи інших поставлених завдань;

2.підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій;

3.підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій з метою досягнення певних цілей організації;

4.конкретні прийоми з конкретними ситуаціями, з метою найефективнішого забезпечення досягнення цілей виробничої системи.

27.Основні ознаки, якими характеризується відкрита система:

1.взаємодією із внутрішнім середовищем.

2.взаємодією з структурними підрозділами всієї системи;

3.взаємодією з виробниками товарів;

4.взаємодією із зовнішнім середовищем.

28. Якими основними ознаками характеризується закрита система?

1.вона має жорсткі фіксовані межі, її дії відносно незалежні від середовища, яке оточує систему;

2.вона має жорсткі фіксовані межі;

3.вона має жорсткі фіксовані межі і її дії незалежні від інших систем;

4.вона не має жорстких фіксованих меж дії.

29. Підсистема операційної системи, що виконує функцію перетворення вхідних величин (праця, капітал, інформація, енергія тощо) у вихідні результати (товари, роботи, послуги) носить назву:

1.забезпечення;

2.переробна;

3.планування та контролю;

4.облікова.

30. Дрібносерійне (замовне) виробництво це:

1.виробництво малими партіями різноманітного асортименту різної продукції;

2.випуск продукції окремими серіями, групами, які можуть бути і великими, і дрібними;

3.виробництво характеризується виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях;

4.виробництво, пов'язане зі створенням одиничних, унікальних зразків.

31.Тип виробництва, який передбачає виготовлення одиничної продукції у великих обсягах протягом тривалого періоду часу носить назву:

1.проектний;

2.індивідуальний;

3.масовий;

4.серійний.

32. Керовані фактори виробництва, що володіють вартісними властивостями і перетворюючими можливостями, необхідні для забезпечення функціонування та розвитку виробничих процесів з метою досягнення запланованих результатів – це:

1.персонал;

2.інформація;

3.матеріали;

4.ресурси.

33. Який з представлених переліків ресурсів як вхідних чинників операційної діяльності є найбільш точним та повним?

1.трудові, матеріальні, фінансові і технічні;

2.технічні, технологічні, кадрові, просторові, фінансові, інформаційні;

3.трудові, матеріальні, фінансові, технологічні, інформаційні;

4.трудові, фінансові, інформаційні.

34. За типом операційні процеси поділяються на:

1.процеси переробки та складальні;

2.процеси переробки, тестування та складальні;

3.процеси виготовлення, тестування та складальні;

4.процеси переробки, виготовлення, тестування та складальні.

35. Внутрішня здатність системи забезпечити необхідну технологічну переробку ресурсів носить назву:

1.номінальна потужність;

2.операційна потужність;

3.вхідні потужність;

4.вихідна потужність.

36.Поєднання операцій, при якому кожна наступна починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції носить назву:

1.зворотне;

2.паралельне;

3.послідовне;

4.паралельно-послідовне.

37. Метою проектування операційної системи є:

1.необхідність оновлення операційної системи;

2.одержання максимального ефекту від використання системи на одиницю застосованих ресурсів;

3.необхідність зміни базових технологій і поколінь машин та оновлення об'єктів інфраструктури;

4.усі відповіді вірні.

38.Основні підходи до побудови операційних систем:

1.процесний, системний, ситуаційний;

2.функціональний, галузевий, організаційний;

3.функціональний, організаційний;

4.ситуаційний, системний.

39.Технологія – це:

1.засіб перетворення вхідних елементів;

2.метод перетворення ресурсів операційної системи, у процесі якого створюється товар або послуга для споживача;

3.вихідні елементи (кінцеві результати праці) операційної системи;

4.засіб перетворення вхідних елементів операційної системи.

40.В операційних маршрутних картах відображено:

1.маршрути руху заготовок по операціях технологічного процесу;

2.зміни продукції в міру послідовного виготовлення на відповідному виробничому устаткуванні;

3.порядок з'єднання окремих компонентів в процесі зборки;

4.відомості про структуру виробничого потоку.

41. Які з наведених чинників не сприяють підвищенню ефективності використання виробничих потужностей підприємства?

1.збільшення змінності роботи обладнання;

2.підвищення частки активної частини в загальному обсязі основних фондів;

3.підвищення ступеня оновлення устаткування;

4.зниження серійності випуску продукції.

42.При складанні плану розміщення устаткування не слід враховувати:

1.доступний простір;

2.безпеку;

3.доступ;

4.плинність кадрів.

43.Виробнича стратегія, при якій змінною величиною, що компенсує коливання попиту є робочий час при змінній чисельності працюючих носить назву:

1.відстеження;

2.постійного рівня виробництва;

3.гнучкого використання робочого часу;

4.оптимальних витрат.

45. Виробнича система «точно в термін» є:

1.«витягаючою», адже дільниці розташовані на наступних етапах виробничого циклу, як би витягують необхідну їм продукцію з попередньої дільниці;

2.«виштовхуючою», адже дільниці розташовані на попередніх етапах виробничого циклу, як би виштовхують свою продукцію на наступні дільниці;

3.випереджаючою, адже вона створює умови для задоволення всіх потреб, які можуть виникнути під впливом зовнішнього середовища;

4.простою, гнучкою, економічною, надійною.