46. За своєю сутністю «ремонт» – це:

1.заміна зношених частин устаткування;

2.процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання;

3.процес усування дрібних несправностей засобів праці;

4.процес підвищення технічного рівня устаткування.

47. Проект – це:

1.план довгострокових фінансових вкладень;

2.програма дій з використання фінансових ресурсів;

3.завдання з певними вихідними даними й плановими результатами, що зумовлюють спосіб його рішення;

4.комплекс взаємопов'язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях.

48. Економічні проекти – це:

1.проекти, головною метою яких є створення чи реновація основних засобів, що вимагає вкладення інвестицій;

2.проекти, в яких головна мета полягає в розробці й застосуванні нових технологій, ноу-хау та інших нововведень, що забезпечують розвиток систем;

3.проекти, цілі яких заздалегідь визначені, пов'язані з організаційним поліпшенням системи.

4.проекти, метою яких є поліпшення показників функціонування системи.

49.Продуктивність праці – це:

1.ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ;

2.ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу зниження матеріаломісткості продукції;

3.ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу низькі ціни на сировину;

4.ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу зниження ціни на готову продукцію.

50. До внутрішніх чинників зростання продуктивності праці не відносять:

1.характер продукції;

2.технологію і обладнання;

3.законодавство;

4.систему мотивації.

0. 1.4 «Управління персоналом»

1. В якій послідовності розвивалися концепції управління персоналом?

1. "використання трудових ресурсів", "управління персоналом", "управління людськими ресурсами", "управління людським капіталом";

2. "управління персоналом", "управління трудовими ресурсами", "використання трудових ресурсів", "управління людиною";

3. "управління трудовими ресурсами", "управління людиною", "управління персоналом", "використання трудових ресурсів";

4. "управління людиною", "управління трудовими ресурсами", "використання трудових ресурсів", "управління персоналом".

2. Які підходи (доктрини) до управління персоналом сформувалися в XX столітті?

1. економічна, організаційна, технологічна, гуманістична;

2. використання трудових ресурсів, управління персоналом, управління людськими ресурсами, управління людиною;

3. наукового управління, людських відносин, контрактації індивідуальної відповідальності, командного менеджменту;

4. наукової організації праці, економічної людини, руху за гуманні стосунки, активізації людського фактора.

3. До якої концепції належить професіоналізація сфери управління персоналом та орієнтація на цілі організації?

1. "управління людськими ресурсами на підприємстві";

2. "управління людиною";

3. "управління персоналом";

4. "використання трудових ресурсів".

4. Що розуміють під системою управління персоналом?

1. керівництво персоналом з метою досягнення спільної мети;

процес управління трудовим колективом підприємства;

1. сукупність принципів та методів управління виробничими та управлінськими кадрами на підприємстві;

2. послідовність етапів з набору та раціонального використання працівників.

3. методологія управління виробничими та управлінськими кадрами на підприємстві.

5. Що є предметом вивчення дисципліни "Управління персоналом"?

1. вивчення відносин між працівниками в процесі виробництва;

2. організація ефективності виробництва;

3. планування умов праці персоналу підприємства;

4. трудові взаємовідносини у трудовому колективі.

6. Що означає поняття "персонал" підприємства?

1. сукупність кадрів однієї професійної групи;

2. всі працівники, які виконують виробничі та управлінські операції та зайняті переробкою предметів праці з використанням засобів праці;

3. основний (штатний) склад працівників установи, підприємства, організації тієї чи іншої сфери діяльності;

4. постійні працівники, які пройшли попередню професійну підготовку та мають досвід роботи в обраній ними сфері діяльності.

7. Що означає поняття "кадри" в управлінні персоналом?

1. працівники апарату управління;

2. постійний штатний склад працівників;

3. оперативний персонал підприємства;

4. основний (штатний) склад працівників підприємства.

8. На які види поділяється структура персоналу організації?

1. функціональна, соціальна, вікова, освітньо-кваліфікаційна;

2. соціальна, виробнича, економічна, технологічна, організаційна;

3. штатна, організаційна, соціальна, рольова;

4. професійно-кваліфікаційна, освітньо-вікова, функціональна та статева.

9. Відповідно до якого документу здійснюється поділ персоналу організації на категорії посад?

1. кодексу Законів про працю України;

1. кваліфікаційного довідника посад керівників, спеціалістів та інших службовців;

2. статуту підприємства.

3. колективний договір.

10. Сукупність фізичних та духовних якостей людини, що визначають можливості її участі в трудовій діяльності - це:

1. кадровий потенціал;

2. статус працівника;

3. трудовий потенціал;

4. досвід роботи.

11. Яке поняття відтворює відносини між людьми та вміння працювати в трудовому колективі, команді:

1. професійна компетентність;

2. методична компетентність;

3. соціальна компетентність;

4. кваліфікаційна компетентність.

12. Знайдіть правильне визначення поняття "мала соціальна група":

1. суб'єктивна здібність, готовність і вміння людини виконувати роль лідера і здійснювати керівний вплив;

2. соціальна організація, для якої характерна спільна соціально значима діяльність;

3. відносно невелика сукупність безпосередньо контактуючих між собою осіб, об'єднаних спільними інтересами і нормами поведінки;

4. згуртована робоча група, об'єднаних спільними інтересами і нормами поведінки робітників.

13. На які види поділяються малі групи з точки зору соціальної психології?

1. команда, робоча група, комітет;

2. група, колектив, команда;

3. номінальна група, асоціація, кооперація.

4. група, комітет, кооперація.

14. З яких етапів складається процес формування трудового колективу?

1. початковий, становлення, стабілізації, консолідації, завершення;

2. зародження, бурління, нормалізації, стабілізації, реорганізації;

3. формування номінальної групи, формування активного ядра, виникнення ідейного співробітництва, досягнення зрілості; знайомство учасників;

4) згуртованості, конфліктності; нормалізації стосунків, ідейного співробітництва;

15. Які причини призводять до виникнення неформальної групи?

1. почуття причетності, потреба у допомозі;

2. спільні інтереси;

3. потреба в спілкуванні, симпатії, антипатії;

4. захист, соціальна приналежність, спільні цілі.

16. На які рівні поділяється соціальна структура колективу?

1. номінальна група, асоціація, кооперація;

2. групи керівників, робоча група, комітет;

3. основний колектив, вторинний колектив, первинний колектив;

4. професійна, кваліфікаційна, демографічна.

17. Яким ознакам повинна відповідати група, щоб стати колективом?

1. наявність загальної мети як спільної;

2. позитивна думка членів групи один про одного;

3. рівність соціального статусу і походження;

4. єдиний розпорядчий центр.

18. З яких етапів складається процес формування команди?

1. первинний, стабілізації, консолідації, завершення;

2. зародження, розвитку, стабілізації та ліквідації;

3. соціалізації, виявлення лідерів, адаптації та функціонування;

4. зародження, бурління, нормалізації, стабілізації, реорганізації.

19. Що таке стиль керівництва?

1. формування психологічного мікроклімату в групі (колективі);

2. філософія та політика впровадження системи управління персоналом;

3. правила та норми поведінки керівників в організації;

4. гнучка поведінка керівника щодо підлеглих.

20. Які є ознаки структури трудового колективу?

1. функціональна, рольова, кваліфікаційна, психологічна, міграційна, організаційна;

2. соціально-професійна, соціально-економічна, соціально-психо­логічна, соціально-демографічна;

3. соціально-класова, професійно-кваліфікаційна, соціально-демо­графічна, соціально-психологічна, вікова;

4. лінійно-функціональна, дивізійна, психологічна.

21. З якою метою формується професійно-кваліфікаційна структура колективу?

1. для визначення обсягу виконуваних робіт в межах повноважень працівників;

2. для розробки системи ефективного мотивування та матеріальної винагороди;

3. для встановлення специфічних вимог до працівника і системи пільг, наданих кожній категорії;

4. для покращання житлових умов працівників та підвищення якості трудового життя.

22. Яка структура колективу заснована на спільності прагнень і ціннісної орієнтації працівників?

1. професійно-кваліфікаційна;

2. соціально-демографічна;

3. соціально-класова;

4. соціально-психологічна.

23. Який фактор сприяє груповій згуртованості осіб?

1. конфронтація між працівниками організації;

2. дисципліна та певний порядок у діяльності;

3. психологічна сумісність членів групи;

4. рівень професійності.

24. Які соціально-психологічні параметри є ознаками розвитку групи?

1. емоції, здібності, характер, темперамент;

2. соціальні позиція, психологічний тип особи та соціальна роль;

3. моральна стійкість, духовність, переконання, цінності та конформізм;

4. моральна спрямованість, організаційна та психологічна єдність.

25. Управління соціальним розвитком колективу організації — це:

1. безперервне удосконалення освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу організації;

2. сукупність способів, прийомів та процедур, що дозволяють вирішувати соціальні проблеми на науковій основі;

3. моніторинг кадрових процесів та прийняття ґрунтовних організаційних рішень на його основі;

4. процес прогнозування та планування кадрової роботи на підприємстві.

26. Які розділи в наведеному переліку належать до плану соціального розвитку колективу організації?

1. удосконалення соціальної структури колективу; гарантії життєвого рівня; підвищення соціальної активності працівників;

2. удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров'я працівників; удосконалення рівня матеріального забезпечення;

3. удосконалення стосунків між працівниками та покращання соціально-психологічного клімату;

4. підвищення якості трудового життя персоналу; удосконалення виробничих умов праці та побутових питань на підприємстві.