13.Базисна характеристика розвитку діалогічного мовлення та спілкування дітей дошкільного віку:

У другій молодшій групі далі розвивають діалогічне та розмовне мовлення. У дітей продовжують формувати навички діалогічного мовлення. Вчать вступати в невимушену розмову з дорослими на запропоновані теми: «Знайомство», «Сім’я», «Ігри та іграшки», «Мої друзі», « У дитячому садку». Вчать вміти добирати першу репліку(фразу) діалогу (вітання, подяка, вибачення, запитання, прохання, наказ, повідомлення) та своєчасно відповідати, вставляти потрібну репліку, підтримувати запропоновану розмову, діалог. Адекватно відповідати на запитання дорослого та звертатися із запитаннями до дорослих.

Вчити дітей спілкуватися одне з одним, звертатися до партнера, вислуховувати співрозмовника, відповідати на запитання інших дітей. Вчити уміти вести вільну розмову в колі двох-трьох дітей. Під час розмови, спілкування дивитися в очі, стояти (чи сидіти), спокійно розмовляти з посмішкою на обличчі, не відволікатися, уникати сторонніх жестів (руками, ногами,головою), дотримуватися відповідного тону, інтонації.

У середній групі вчать дітей вступати з дорослими в невимушену розмову та будувати діалог за допомогою дорослих у тематичних ситуаціях: «Знайомство», « У колі друзів», « У колі сім’ї», « У дитячому садку», « Ранок», « Вечір», « У їдальні», «У крамниці», «В аптеці», «Запрошуємо до гри». Вчать використовувати різні форми мовленнєвого етикету, які є типовими для цих стандартизованих ситуацій, розгортати діалог за допомогою мовленнєвих штампів. Самостійно вступати в невимушену розмову з іншими дітьми, підтримувати запропоновану тему розмови, звертатись із запитаннями до інших, відповідати на запитання інших дітей. Продовжують вчити брати участь у полі лозі (3-5 дітей) як у невимушеній розмові, так і під час організованих занять, використовуючи засоби інтонаційної виразності.

У старших дошкільників вчать виявляти ініціативу в спілкуванні з дорослими, звертатися із запитаннями різного типу (Чому?Як? Навіщо?Для чого?Як ви гадаєте?і т.д.)Підтримувати розмову, використовуючи вставні вставні слова та речення : дивіться, бачите,прошу вас, даруйте, перепрошую, я думаю, я гадаю. Своєчасно відповідати на першу репліку, використовуючи стверджувальні слова-речення(так,так-так,ні! Ні в якому разі! Не можу!)

Формувати вміння проводити розпитування («Розпитай Незнайка що він любить»).Уникати грубих,зневажливих слів. Вчать будувати діалог, використовуючи різноманітні діалогічні єдності,такі як: повідомлення-доповнення,повідомлення-підтверження,повідомлення-прохання,запит інформації - задоволення запиту,запит інформації-задоволення запиту і т.д.

14 білет

Методика навчання звукового аналізу слів. Ознайомлення зі схемою звукового складу слів.

Звуковий аналіз є основою,до якого приєднуються ознайомлення з характеристикою звуків, з наголосом та зі складовою структурою слова застосовується він і на етапі ознайомлення з реченням. Для навчання звукового аналізу на заняттях з грамоти необхідно підготувати схеми звукового складу слова, які складаються з чотирьох клітинок, а також фішки (для кожної дитини, а також для праці на дошці).

Методика навчання:

Спочатку аналізуються слова, які складаються з двох головних звуків (ау і уа). Використовуючи фігурки з карману, на столі вихователь створює картину лісу, та пропонує дітям скласти розповідь про те як хлопчики заблукали в лісі. Спрямовуючи розповіді дітей вихователь спонукає до використання слова «ау», яке допомагає не заблукати, або знайти один одного. Це слово промовляється кілька разів. Вихователь: як Саша звертається до Мишка. (А-А-А-У-У-У) А Мишко Сашка? (А-А-А-УУ-У) Який перший звук ми промовляємо в слові АУ? (А-А-А) Промовляємо разом: А-А-А. Який другий звук у слові АУ? (У-У-У) Промовляємо разом: У-У-У. Вихователь малює на дошці два квадрата (з права і зліва). Діти знову промовляють АУ інтонаційно виділяючи 1 та 2 звуки, а вихователь вказує на квадрати-домівка для першого звуку, та для другого звуку. Після цього на дошку ставиться картонна смужка розділена на дві клітинки-домівка для слова ау. Знову промовляється слово ау, виділяється спочатку перший звук (а),береться фішка,яка символізує цей звук,розміщується на першій клітинці. Також проводиться робота з (у) звуком Вихователь вказує на фішки а діти промовляють відповідні звуки.

Проводиться аналіз трьох звукового слова. Вихователь показує сік і запитує: що це? Так це сік, який ви так любите пити. Придивіться під карткою є клітинки такі самі як ми малювали для слова «ау». Що ці клітинки позначали? Вони позначали звуки. А як слово позначають ці клітинки? (сік) Так правильно, слово сік. Порахуйте скільки тут клітинок? У вас у всіх виявилося 3 клітинки. Тобто, скільки у слові сік звуків? Три. Запам’ятайте(зауважує вихователь). Скільки клітинок намальовано під картинкою, стільки в цьому слові звуків. Давайте спробуємо промовити разом слово «сік» спочатку, я прочитаю, а потім ми прочитаємо разом(Вихователь промовляє,виділяючи кожен звук, одночасно показуючи на клітинці) Діти промовляють хором 2-3 рази. Далі вихователь може запропонувати 1 ряду дітей сказати «сік» тихо, але чітко.

15 білет

Характеристика методів і прийомів розвитку діалогічного мовлення.

Діалог-форма мовної комунікації, учасники якої обмінюються репліками-висловлюваннями.

Методи навчання діалогічного мовлення:

1)Розмова вихователя з дітьми у повсякденному спілкуванні. (Розмови можуть бути спонтанні(не підготовлені) або підготовлені (заплановані). Тематика залежить від віку дитини (мол. гр. – все що стосується дитини; сер. гр. – розповідь дитини про худ. літ-ру; ст. гр. – праця дорослих різних спеціальностей. Абстрактні поняття «Наше місто» «Наша країна)

2)Бесіда (узагальнююча з дітьми старшого віку,можна з середнім віком-пори року:

Прийоми:

• запитання

• бесіда як прийом(розгляд картини,читання твору)

• доручення

• звітування

Білет 16

Підготовка руки дитини до письма.

Протягом дошкільного віку зростає роль слова у формуванні рухових навичок. Навички набувають усвідомленого та узагальненого характеру, знижується кількість помилок,зменшується час, потрібний на засвоєння нових навичок, більш складних. Процес формування навички письма має декілька стадій. Дошкільний вік вважається специфічною орієнтовною стадією, в процесі якої дитина ознайомлюється з графічними формами і рухами,що пов’язані з графікою, набуває графічного досвіду. Снують три групи навичок письма:

• Технічні - вміння правильно користуватися письмовим приладдям, координувати рухи руки, додержуватися гігієнічних правил тощо (відстань від очей до зошита, правильна посадка, зошит 65°)

• Графічні - вміння правильно зображувати кремі букви та слова (правильний нахил, розмір, положення літер на лінійці тощо)

• Орфографічні - вміння правильно визначати звуковий і буквений склад слів.

Для того щоб у дитини формувалася графічна навичка, в неї мають утворитися потрібні умовні асоціації, між тим що вона чує, уявимо, говорити і тим, що відтворює(складом,звуком,словом). Якість нахилення букв багато в чому залежить від того, як довжина орієнтується в завданні, наскільки вона вміє аналізувати рисунок букви на зразку, знаходити в зошиті ті місця, де лінія букви змінює свій напрям. В оволодінні навичкою письма, як і будь-якою іншою руховою навичкою, важливого значення набувають підготовчі вправи.

Основна мета таких вправ-підготувати руку дитини до письма, сформувати руховий стереотип, допомогти дитині позбутися тих труднощів, які виникають на початкових етапах оволодіння навичками письма. У середній групі-ігри з мозаїкою,розбірними дидактичними іграшками, декоративне малювання. У старшій групі-проводять ігри на розвиток окоміру, дрібних м’язів руки: «Знайди такий самий малюнок», «Відгадай на дотик», «Підбери поможи». Корисні вправи для підготовки руки дитини до письма є декоративне малювання фарбами та олівцями на обмеженому просторі, зорові й слухові диктанти, які проводять в усіх вікових групах.

Види вправ:

• Проведення похилих ліній між двома лінійками

• Проведення прямих ліній з крапками

• Малювання ялинок, трикутників, квадратів, прямокутників.

• Штрихування геометричних фігур

• Малювання візерунків з дугоподібних, ламаних та хвилястих ліній.

• Штрихування кошика(будиночка, чашки)

• Малювання предметів з овальних ліній (слив,жолудів, гірлянд на ялинці) та