3. Вплив літератури на читача

Дані цих спостережень важливі для розвитку одного з нових напрямків роботи бібліотек –

бібліографії. Виявивши особливості впливу певної книги на різні читацькі групи та окремих читачів, можна виробити бібліотерапевтичні рекомендації щодо читання. Зараз застосовуються спеціальні методи, які дають можливість виявити на основі кількісно-якісного аналізу особливості засвоювання читачами тих чи інших творів друку, особливо це стосується юнацької та дитячої аудиторії.

4.      Діяльність бібліотекаря під час роботи з читачами і при виконанні всієї внутрішньої роботи. Основною метою таких спостережень є оптимізація роботи бібліотеки, розробка норм робочого часу на різні бібліотечні технологічні процеси, виявлення завантаженості бібліотекаря під час максимального напливу читачів та під час його спаду. Часто такі спостереження проводяться за допомогою хронометражу.

Наприклад, існує приблизна “Схема спостереження інтенсивності відвідувань читачів протягом дня”

Дата _______ Відділ _________

День тижня ________

 

Час	Відвідування *		Черга
	Абс.	% до загальної кількості відвідувань за день	Час**	Кількість
9.00 – 10.00
10.00 – 11.00
11.00 – 12.00
12.00 – 13.00

 

5.      Умови роботи читачів:

планування приміщень бібліотеки в цілому та окремих її дільниць і відповідність бібліотечного обладнання сучасним вимогам; достатність освітлення і оптимальний температурний режим.

Спостереження допомагає з’ясувати придатність приміщень для обслуговування читачів, індивідуальної роботи з ними та проведення масових заходів.

Примітка:

* На окремому аркуші крапками або рисочками фіксується кожний читач, що підійшов до кафедри обслуговування протягом встановленого проміжку часу. Потім загальна кількість читачів підраховуються і в графі “або” проставляється підсумкова цифра.

** При наявності черги кількість читачів може фіксуватись кожні 2-5 хв., доки черга не закінчиться.

Застосування методу спостереження для вивчення різних бібліотечних об’єктів дозволяє зібрати великий інформаційний матеріал, який може бути використаний для визначення тенденцій розвитку бібліотечних процесів та удосконалення методів бібліотечної роботи.

 

 

Експеримент

 

Експеримент – самостійна різновидність аналітичного дослідження. Його проведення потребує створення експериментальної ситуації шляхом зміни звичних умов функціонування. Це один із своєрідних і трудомістких методів, що застосовується у соціологічних бібліотекознавчих дослідженнях .

Сьогодні практика бібліотечної роботи націлена на відкриття бібліотек нового типу, впровадження нових, ефективних форм обслуговування читачів, організацію масових заходів. І тому не може обходитись без застосування цього методу.

За характером доказу гіпотези дослідження розрізняють 2 види експериментів: паралельні і послідовні.

Перший полягає у порівнянні стану 2 груп (експериментальної і контрольної), другий – у порівнянні результатів в одній експериментальній групі за принципом “до” і “після” (тобто до проведення експериментальної роботи і після неї). У ролі експериментальних і контрольних груп можуть виступати бібліотеки в цілому, однотипні відділи бібліотек, працівники окремих відділів, читачі.

Обов’язковим моментом проведення експерименту є вимірювання основних дослідних параметрів.

Наприклад:

Під час спостереження за читачами бібліотеки виникло питання про впровадження в практику обслуговування сімейного формуляра. З’ясувати доцільність та ефективність цієї форми роботи можливо тільки за допомогою експерименту (у даному випадку послідовного).

Здійснюються заміри читання вибраних сімей (аналіз читацьких формулярів,

спостереження, бесіда). Наступний етап – безпосереднє введення сімейного формуляра, термін дії якого від 2 місяців до 1 року.

Після закінчення роботи проводяться заміри отриманої інформації за тією ж схемою і порівнюються результати замірів. Це дозволяє зробити висновки про необхідність впровадження вивченої форми в роботу.