Скриньки для пропозицій

 

Скринька для пропозицій застосовується вже давно, але останнім часом в оціночному кліматі сьогодення інтерес до неї спалахнув з новою силою.

Традиційна “скринька для пропозицій” фактично має кілька фізичних форм. Це може бути книга, в якій користувачі можуть записувати пропозиції, або скринька з отвором, через який можна просунути аркуш з написаними на ньому пропозиціями. Це також можуть бути заздалегідь надруковані картки, які заповнюються користувачем, а потім аналізуються. Книгу або скриньку слід поставити на видному місці і розрекламувати належним чином. Слід перевіряти її вміст регулярно, краще раз на тиждень, і визначати проблемні питання. Треба взяти до уваги 2 питання:

1.      Чи одержить відповідь автор пропозиції?

2.      Чи буде з пропозицією щось зроблено і чи буде вона розглянута взагалі?

Якщо відповідь на обидва запитання “ні”, то немає сенсу тримати скриньку для пропозицій. Навпаки, письмова відповідь на кожне запитання може бути важливою вправою.

Автоматизовані бібліотечні системи сьогодні дали нове життя скринькам для пропозицій. Вони мають екран, на якому користувачі можуть ставити запитання, на які потім відповідає бібліотечний персонал. Досвід бібліотек показує, що краще, якщо якась конкретна людина з бібліотечного персоналу відповідає за все це і забезпечує швидку відповідь на всі запитання. На практиці запитання часто повторюються і відповідальний член персоналу швидко набирається досвіду відповідей на них. Регулярний перегляд питань дає можливість визначити проблемні питання і порівняти їх з іншими джерелами робочих даних.

Взагалі “скриньку для пропозицій”, чи то ручну, чи автоматизовану, слід застосувати разом з іншими методами.

 

Обробка одержаної соціальної інформації

 

Матеріали, зібрані в ході опитування, готують до подальшої обробки. Спочатку необхідно перевірити якість заповнення інструментарію і виконати необхідні корекції. Зібрана інформація повинна відповідати вимогам щодо повноти, надійності, технологічності.

Одним з основних прийомів обробки даних є групування, тобто складання і аналіз статистичних таблиць. В бібліотекознавчих дослідженнях найчастіше застосовується одномірне групування (підсумком є одномірні таблиці) і двомірне групування (комбіновані таблиці).

Застосовується також багатомірне групування, коли проводиться дослідження співвідношення більш ніж двох ознак респондентів і лише у тих випадках, коли дозволяє обсяг вибіркової сукупності.

Припустимо, якщо ведеться обробка анкет, то одномірне групування виконується одним з 2 способів:

1.      Анкети переглядають і розкладають в окремі стопки, в кожну з яких збираються анкети з однаковими відповідями на ті питання, які у даний момент цікавлять дослідника. Потім залишається лише підрахувати кількість анкет у кожній стопці і скласти таблицю.

2.      На аркуші паперу накреслюють робочу таблицю для підрахування анкет. Зліва виписують усі варіанти запитань, а справа залишають вільне місце. Переглядаючи анкети, роблять позначки (рисочки, крапки) у робочій таблиці, напроти варіанту, який обрав респондент.

Далі для кожного варіанту підраховують кількість зроблених позначок.

Результат групування оформляють у статистичну таблицю. Вона обов’язково повинна

мати назву, яка б розкривала її зміст, фактичні дані (числа) і складатися з так званої “шапки” (до якої входять усі пояснювальні надписи і верхні, і бокові).

Таблицю можна будувати горизонтально і вертикально. Наприклад:

“Співвідношення респондентів за рівнем освіти (% від загальної кількості респондентів)”

 

а)

 

Освіта	Не закінчена середня	Середня загальна	ПТУ	Технікум	Не закінч. вища	Вища	Не відповіли	Всього:
кількість відповідей
%								100%

 

 

 

 

 

б)

 

Освіта	Кількість відповідей	%
Незакінчена вища Середня загальна ПТУ Технікум Незакінчена вища Вища
Не відповіли
Всього:

Сума усіх відповідей повинна рівнятись загальній кількості анкет, що аналізуються. Однак існують питання, які передбачають декілька варіантів відповідей одного респондента. Наприклад: “З якою метою ви відвідуєте нашу бібліотеку?”. І серед варіантів можуть бути обрані: “підвищення культурного рівня”, “підготовка до учбових занять”, “читання для відпочинку” та ін. У цих випадках кількість відповідей буде перевищувати кількість респондентів, процентне співвідношення – більш 100%. У даних ситуаціях загальна сума не підраховується, а графа, “всього” відсутня. Часто бібліотечні працівники під час проведення досліджень обмежуються одномірними таблицями, що значно збіднює результати і дає досить мізерний аналітичний матеріал.

Дуже важливо виявити і проаналізувати співвідношення, взаємозалежність різних ознак респондентів, вплив одних ознак на інші. З цією метою здійснюється двомірний розподіл ознак, які відбиваються у змісті двомірних таблиць. Наприклад, одним із питань анкети є: “Чи задовольняє вас фонд нашої бібліотеки?” Важливо дізнатись чи відповідає фонд бібліотеки рівню освіти читачів. Для цього необхідно згрупувати анкети відповідно до освіти, а потім у кожній з утворених груп розподілити анкети за ступенем задоволення. Або за допомогою робочої таблиці з горизонтальним і вертикальним діленням відразу згрупувати дані за ознаками, що цікавлять дослідника.

Якщо під час обробки даних дослідження використовуються двомірні (комбінаційні) таблиці, то кількість таблиць може набагато перевищувати кількість запитань опитувального листа.

За допомогою побудови статистичних таблиць таким чином аналізується бібліотечна документація: читацькі, книжкові формуляри, листки читацьких вимог на літературу, статистичні показники у планах і звітах бібліотеки за різні роки.

Поряд з табличним, з метою наочності, застосовується графічний спосіб відображення даних. Найчастіше він має вигляд діаграми.