Аналіз бібліотечної документації

 

До бібліотечної документації належать: плани, звіти, книжкові формуляри , вимоги на книги і особливо читацькі формуляри та облікові документи.

Аналіз читацьких формулярів дозволяє одержати дані про конкретних читачів і їх реальне читання. Обсяг одержаної з читацьких формулярів інформації може бути різним в залежності від мети і завдань дослідження. Перевагою цього методу є те, що існує можливість отримати інформацію про реальне читання людей. Але є і ряд недоліків: книги, що записані у формулярі, можуть бути взяті для іншої особи, і що найбільш суттєво, в формулярі відображено лише задоволений у даній бібліотеці попит на книги і не фіксуються читацькі потреби, які бібліотека задовольнити не в змозі. Тому найбільш повні дані про читацькі інтереси можна отримати, доповнивши аналіз формулярів результатами опитування, інтерв’ювання, а також даними про незадоволений попит.

Для повноти одержання інформації при аналізі читацьких формулярів необхідною умовою є акуратне заповнення всіх наявних в ньому граф. В разі більш поглибленого вивчення якоїсь групи читачів на період дослідження можна до читацького формуляру поряд з традиційними питаннями включити додаткові дані про рід занять, мову читання, наявність домашньої бібліотеки та ін. Формуляри для аналізу відбираються в кількості визначеної вибіркової сукупності і за її законами.

Дані, одержані з читацьких формулярів, можна поділити на умовні підгрупи: дані про читача, дані про читання, дані про бібліотеку.

Дані про читача включають: стать, вік, освіту, професію, місце роботи чи навчання.

Дані про читання – кількість відвідувань бібліотеки, скільки і яку літературу читає читач. Отримана інформація варіюється в залежності від мети, яку ставить перед собою дослідник. Наприклад, якщо вивчається якась конкретна група читачів, то мета полягатиме у всебічному її вивченні, і тому, аналізуючи формуляри, звертають увагу на активність відвідувань бібліотеки, кількість прочитаних книг, різнобічність читання. Коли вивчається читання літератури однієї галузі або літератури вузького читання, то збирається відповідна конкретна інформація.

Дані про бібліотеку – це її місцезнаходження (регіон) тип бібліотеки, в якій проводиться аналіз. Формуляри для аналізу відбираються за допомогою методу вибіркової сукупності.

 

Метод експертних оцінок

 

Методи експертних оцінок найчастіше використовуються в дослідженнях прогностичного характеру практичної спрямованості, а також для оцінки якості об’єкту (при вивченні розділу фонду, окремої книги, нового технологічного процесу в бібліотеці).

Методи експертних оцінок схожі з методом опитування, але відрізняються від нього особливим добором респондентів (експертів), особливими формами анкет (таблиць), які включають різні оцінки явищ і процесів, а в деяких випадках – висловлювання експертів щодо майбутніх явищ, особливими методами обробки одержаних від експертів даних.

Для участі в проведенні експертних оцінок залучаються кваліфіковані фахівці з галузей бібліотекознавства, соціології, психології, бібліотечної практики, а також читачі.

Під час організації опитування експертів важливе місце посідає розробка системи продуманих, складних запитань. Практика свідчить, що при чіткому формуванні питань зростає узгодженість експертних оцінок.

В бібліотекознавчих дослідженнях використовуються індивідуальні і колективні експертні оцінки.

У першому випадку експерти дають оцінки незалежно один від одного, а потім їх відповіді узагальнюються аналітиками.

У другому випадку експерти в процесі роботи обмінюються думками один з одним (за спеціально розробленими правилами: для кожного метода експертних оцінок спілкування регламентується окремо).

Існує два методи індивідуальних експертних оцінок – експертне інтерв’ю і аналітичні експертні оцінки.

Експертні інтерв’ю – це бесіда дослідника – прогнозиста зі спеціалістом, запрошеним у якості експерта. За заздалегідь розробленої програмою прогнозист ставить перед експертом ряд запитань. Успіх справи багато в чому залежить від умінь та навичок експерта без підготовки, швидко давати відповіді на запропоновані йому запитання. В результаті отримують якісні оцінки, висловлені в описовій формі, що основані на досвіді та інтуїції експерта. Іноді цей метод набуває виду анкетного опитування, що має прогностичну направленість.

Метод аналітичної експертної оцінки передбачає тривалу роботу експерта над аналізом тенденцій розвитку об’єкту (у нашому випадку бібліотеки в цілому, окремого структурного підрозділу), що прогнозується, оцінкою його майбутнього стану. Щоб повніше використовувати інтуїцію експерта, потрібно забезпечити йому доступ до всієї інформації про об’єкт. Такий метод використовується у тих випадках, коли розробляються важливі документи, що стосуються питань перспективних напрямків розвитку бібліотек на окремий період або за окремими напрямками.

Різновидністю аналітичної експертної оцінки є метод доповідної записки, який також застосовується у бібліотекознавчих дослідженнях.

В останній час швидко почали розвиватися методи колективних експертних оцінок.

Їх достоїнства пояснюють закони соціальної психології. Відомо, що робота в колективі підвищує рівень емоційної і фізичної активності кожного його учасника. Ця властивість характерна і для інтелектуальної сфери. Вона і лежить в основі методів колективної експертної оцінки.

Існує три методи цієї групи:

Метод експертної комісії – процедура, при якій група експертів систематично збирається для обговорення шляхів розвитку об’єкту, що вивчається. Це своєрідний вид семінару, на якому кожний учасник відстоює свою точку зору. Недоліком цього методу є непритаманна експертам активність, їх взаємний вплив, дії побічних факторів, наприклад, авторитет у колег та ін. Щоб усунути їх, рекомендують заборонити критику думок колег по групі.

Метод колективної генерації ідей (ще його називають “мозковою атакою”, “мозковим штурмом”). Це коли експерти розподіляються на 2 групи, одна з яких займається творчою генерацією ідей, а друга – оцінює висловлені ідеї. Підраховано, що групове мислення під час “мозкової атаки” виробляє на 70% більше нових ідей, ніж індивідуальне.

Метод Дельфи. Використовуючи цей метод, індивідуальні експерти в письмовому вигляді відповідають на запитання анонімної анкети, не вступаючи в контакт один з одним. З погляду авторів методу, такий підхід практично знімає вплив авторитету інших експертів, психологічні та емоційні фактори, які неминуче виявляються у відкритих дискусіях.

Друга особливість методу полягає в тому, що зростає значення обробки отриманої інформації з метою узгодження поглядів експертів, оскільки виключається безпосередня взаємодія експертів на протязі всієї роботи .