- •1. Що таке Асемблер?
- •9.Які ресурси середовища Intel64 для виконання програм
- •10. Режимы работы процессоров ia-32 (Режими роботи процесорів архітектури x86)
- •1 Реальный режим
- •2 Режим системного управления
- •3 Защищенный режим
- •11) Який адресний простір архітектури ia-32 і чим він визначається?
- •12 Який адресний простір архітектури Intel64 і чим він визначається?
- •14.Способи переведення у іншу систему числення. Приклади
- •13. Позиційні системи числення. Поняття та основні формули
- •15. Способи представлення від'ємних чисел
- •16. Додатковий код. Приклади
- •17. Зміщений код. Приклади
- •18 Формати з плаваючою точкою. Стандарти
- •19 Стандартний двійковий 32-бітовий формат з плаваючою точкою
- •20 Тандартний двійковий 64-бітовий формат з плаваючою точкою
- •21.Стандартний двійковий 80-бітовий формат з плаваючою точкою
- •22. Порівняння основних стандартних двійкових форматів з плаваючою точкою
- •23. Фізична память. Як узнати розрядність адрес?
- •24. Моделі пам'яті у процесорах архітектури x86
- •25. Сегментована пам'ять
- •26. Flat - модель пам'яті
- •27. Сторінкова пам'ять
- •28. Регістри процесора архітектури ia-32
- •29. Регістри процесора архітектури Intel64
- •30. Регістри загального призначення.
- •31. Сегментні регістри
- •8 Прапорів полягання
- •1 Прапор управління
- •5 Системних прапорів
- •35 Операнди команд та способи адресації операндів
- •36 Безпосередні операнди команд
- •37 Регістрові операнди команд
- •38 Способи вказування комірок пам'яті у якості операндів команд
- •39. Що таке опосередкована адресація стосовно вказування операнду команди?
- •40. Що таке база, індекс, зміщення, масштаб у операнді команди?
- •41Полное определение
- •44. Структура вихідного тексту програми на Асемблері
- •45.Директиви Асемблера. Найпопулярніші на вашу думку директиви
- •46.Директиви вказування типу процесора та моделі пам'яті
- •47. Директиви створення даних
- •48. Директива invoke. Приклади
- •49. Директива align. Приклади
- •50. Базові типи даних архітектури процесорів x86
- •51. Числові типи даних
- •52.Упаковані simd типи даних
- •Використання
- •53. Основні групи команд процесорів архітектури x86
- •54. Команди копіювання даних
- •Xchg Обмін данімі між операндами
- •55. Команди додавання цілих чисел
- •56. Команди віднімання цілих чисел
- •57. Команди множення цілих чисел
- •58. Команди ділення цілих чисел
- •59. Побітові логічні команди
- •60. Програмування читання та запису окремих бітів
- •61. Команди зсувів
- •62. Команди циклічного зсуву
- •63 Команды перехода
- •64 Реализация if-then-else
- •65, 66 Програмування циклів на асемблері?
- •67 Цикл з постумовою (рис. 2)
- •68. Програмування циклу зі збереженням біту переносу cf
- •69. Програмування циклу на основі команд loop
- •70. Програмування вкладених циклів
- •71. Команди обробки рядків даних
- •72. Команди stos, stoSx
- •73. Команди movs,movsx.
- •74. Префікс повторення rep та його різновиди.
- •75.Що таке структурованість та модульність програм. Наведіть приклади.
- •76. Макроси. Приклади програмування
- •77. Процедури. Визначення, виклик. Приклади програмування
- •78. Способи передавання значень параметрів процедурам
- •79. Локальні дані процедур
- •80. Пролог та епілог процедури
- •81. Стековий кадр процедури
- •82. Написання модульних програм на Асемблері
- •83. Можливості використання мов високого рівня сумісно з Асемблером
- •84. Конвенції виклику процедур
- •85. Конвенція cdecl. Приклад програмування.
- •86. Конвенція stdcall. Приклад програмування.
- •87. Асемблерні вставки у мовах високого рівня.
- •88. Середовище x87 fpu
- •89. Команди x87 fpu. Приклад програми.
- •90. Стек даних x87 fpu. Приклад програми.
- •91. Команди simd
- •92. Розширення mmx
- •93. Розширення sse
- •94. Типи даних sse
- •95. Векторны команди sse
- •96 Горизонтальне додавання
- •97. Команди movups та movaps. Приклад використання
- •98. Векторні команди множення sse. Приклад використання
- •99. Векторні команди додавання sse. Приклад використання
- •100. Команда shufps та її застосування
- •101. Розширення avx
- •102. Типи даних avx
- •103. Команды avx
- •104. Особенности команд avx по отношению к sse
- •105. Эволюция simd-расширений системы команд процессоров архитектуры х86
76. Макроси. Приклади програмування
Определение:
Макрос (от англ. macros, мн.ч. от macro) — программный объект, при обработке «развёртывающийся» в последовательность действий и/или команд. Корректный перевод термина с английского — «макрокоманда», слово же «макрос» получило распространение благодаря использованию в локализованных продуктах американской корпорации Microsoft.
Макросы в программировании
В языке ассемблера, а также в некоторых других языках программирования, макрос — символьное имя, заменяемое при обработке препроцессором на последовательность программных инструкций. Для каждого компилятора (ассемблера) существует специальный синтаксис объявления и вызова макросов. При этом внутри макроса могут быть условные операторы препроцессора, многие компиляторы поддерживают при вызове макросов передачу аргументов. В этом случае один и тот же макрос может «разворачиваться» в различные последовательности инструкций при каждом вызове — в зависимости от сработавших разветвлений внутри макроса и переданных ему аргументов.
.586 .model flat, c .code ;процедура StrHex_MY записує текст шістнадцятькового коду ;перший параметр - адреса буфера результату (рядка символів) ;другий параметр - адреса числа ;третій параметр - розрядність числа у бітах (має бути кратна 8) StrHex_MY proc push ebp mov ebp,esp mov ecx, [ebp+8] ;кількість бітів числа cmp ecx, 0 jle @exitp shr ecx, 3 ;кількість байтів числа mov esi, [ebp+12] ;адреса числа mov ebx, [ebp+16] ;адреса буфера результату @cycle: mov dl, byte ptr[esi+ecx-1] ;байт числа - це дві hex-цифри mov al, dl shr al, 4 ;старша цифра call HexSymbol_MY mov byte ptr[ebx], al mov al, dl ;молодша цифра call HexSymbol_MY mov byte ptr[ebx+1], al mov eax, ecx cmp eax, 4 jle @next dec eax and eax, 3 ;проміжок розділює групи по вісім цифр cmp al, 0 jne @next mov byte ptr[ebx+2], 32 ;код символа проміжку inc ebx @next: add ebx, 2 dec ecx jnz @cycle mov byte ptr[ebx], 0 ;рядок закінчується нулем @exitp: pop ebp ret 12 StrHex_MY endp ;ця процедура обчислює код hex-цифри ;параметр - значення AL ;результат -> AL HexSymbol_MY proc and al, 0Fh add al, 48 ;так можна тільки для цифр 0-9 cmp al, 58 jl @exitp add al, 7 ;для цифр A,B,C,D,E,F @exitp: ret HexSymbol_MY endp end
77. Процедури. Визначення, виклик. Приклади програмування
Процедура – группа команд для решения конкретной подзадачи.
Синтаксис процедуры:
имя_процедуры PROC [[модификатор_языка ] язык] [расстояние ]
команды
[имя_процедуры ] ENDP
Пример
model small .stack 100h .data .code my_proc procnear ret my_proc endp start: end start
процедуру можно распологать в конце программы либо вкладывать в другую. Во втором случае неоходимо предусмотреть обход тела процедуры, ограниченного директивами PROC и ENDP, с помощью JMP/
Команда CALL осуществляет вызов процедуры (подпрограммы). Синтаксис команды: call [модификатор] имя_процедуры Подобно команде JMP команда CALL передает управление по адресу с символическим именем имя_процедуры, но при этом в стеке сохраняется адрес возврата (то есть адрес команды, следующей после команды CALL).
http://volgota.com/yaroslavz/assembler-14-procedury-uslovnye-perehody-i-cikly
